Справа № 372/2334/24
Провадження № 1-кп-102/25
іменем України
20 жовтня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника ОСОБА_5 , розглянув кримінальне провадження № 12024110000000244 від 24.04.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має одну неповнолітню дитину, перебуває у зареєстрованому шлюбі, працює на посаді начальнику відділу фінансово-господарського забезпечення виконкому Обухівської міської ради Київської області, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 «недбало поставилася до виконання своїх професійних обов'язків, належним чином не забезпечила правильну організацію бухгалтерського обліку у відповідності до чинного законодавства, неналежно перевірила законність видаткових накладних від 04.11.2022 № 1 та від 24.01.2023 № 1, їх правильність оформлення, а, натомість, прийняла до виконання вищезазначені видаткові накладні, хоча їх виконання суперечить чинному законодавству, що призвело до спричинення шкоди місцевому бюджету.
Так, 07.11.2023 в період часу із 10:22:56 год по 10:34:06 год, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, перебуваючи в робочому кабінеті за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 10, через несумлінне ставлення до належного виконання своїх службових обов'язків та в порушення ч. ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», здійснила введення документу, а саме платіжного доручення № 744 від 07.11.2022 на суму 4 250 000,00 грн в систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства - Казначейство» та його підтвердження за допомогою власного електронного цифрового підпису бухгалтера за піщано-сольову суміш, яка фактично не відповідала технічним умовам ДСТУ 8853:2019.
Крім того, 27.01.2023 в період часу із 13:49:41 год по 13:50:19 год, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, перебуваючи в робочому кабінеті приміщення Обухівської міської ради за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська 10, через несумлінне ставлення до належного виконання своїх службових обов'язків та в порушення вимог ч. ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» здійснила введення документу, а саме платіжного доручення № 6 від 27.01.2023 на суму 850 000,00 грн в систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства - Казначейство» та його підтвердження за допомогою власного електронного цифрового підпису бухгалтера за піщано-сольову суміш, яка фактично не відповідала технічним умовам ДСТУ 8853:2019.
Як наслідок, за товар (піщано-сольову суміш в кількості 1440 тон), який у змішаному (усередненому) зразку не відповідає технічним умовам
ДСТУ 8853:2019 (показник технічної солі становить 8 %, вміст піску-92 %), на рахунок ПП «РІАЛБУД» безпідставно перераховано грошові кошти у сумі 5 100 000 грн (п'ять мільйонів сто тисяч гривень нуль копійок), що призвело до спричинення шкоди місцевому бюджету в особі Обухівської міської ради Київської області в особливо великому розмірі на вищевказану суму.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника відділу фінансово-господарського забезпечення виконавчого комітету Обухівської міської ради, в порушення ч. ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. п. 2.1, 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. п. 3.1, 5.1 Положення про відділ фінансово-господарського забезпечення виконавчого комітету Обухівської міської ради не забезпечила правильну організацію бухгалтерського обліку у відповідності до чинного законодавства, неналежно перевірила законність видаткових накладних від 04.11.2022 № 1 та 24.01.2023 № 1 та правильність оформлення, а, натомість, прийняла до виконання вищезазначені видаткові накладні, хоча їх виконання суперечить чинному законодавству.»
Вказані дії ОСОБА_4 органом обвинуваченні кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законам державним інтересам.
Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 повідомила, що пред'явлене їй обвинувачення незрозуміле, а саме, не сформульовано, в чому полягало порушення нею бухгалтерського обліку. Вона, як бухгалтер після отримання видаткових накладних, про які йде мова в обвинувальному акті, прийняла їх до виконання, оскільки вони відповідали всім вимогам первинних документів, передбачених законодавством, створила на їх основі платіжні доручення, які підписав, окрім неї, секретар міської ради, та передала їх в казначейську службу для перерахування коштів постачальнику піщано-сольової суміші. Також ОСОБА_4 зазначила, що до її повноважень, як бухгалтера, ні за посадовою інструкцією, ні за договором поставки піщано-сольової суміші не входило прийняття товару та перевірка його якості.
Суд не знаходить підстав для визнання ОСОБА_4 винуватою у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні з огляду на наступне.
Ч. 2 ст. 367 КК України передбачає покарання за «службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки».
В ч. 4 Примітки -1 в статті 364 КК України зазначено, що тяжкими наслідками у статтях 364-367 слід вважати такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до пред'явленого обвинувачення розмір завданої ОСОБА_4 шкоди становить 5 100 000 грн., що більше ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який в 2022 році складав 1240,00 грн., в 2023 році - 1342,00 грн.
Ч. 3 ст. 18 КК України визначає, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Рішенням 22 сесії Обухівської міської ради 4 скликання від 19.05.2005 року № 210 «Про внесення змін в структуру та загальну чисельність апарату виконкому Обухівської міської ради» та розпорядження виконавчого комітету Обухівської міської ради № 29 від 31.05.2005 року ОСОБА_4 призначено на посаду начальника фінансово-господарського відділу міськвиконкому з 01.04.2005 року.
Рішенням сесії Обухівської міської ради № 51-4-УІ від 01.02.2011 року затверджено Положення про відділ фінансово-господарського забезпечення виконавчого комітету Обухівської міської ради (далі - Положення).
Оцінка функцій відділу фінансово-господарського забезпечення виконавчого комітету Обухівської міської ради, передбачених Положенням, в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, свідчить, що обвинувачена ОСОБА_6 є службовою особою, оскільки перебування її на посаді начальника відділу фінансового-господарського забезпечення виконавчого комітету Обухівської міської ради, наділяє її організаційно-розпорядчими та адміністративного-господарськими функціями.
Фактичні обставини справи.
Між виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 04362680) в особі секретаря Обухівської міської ради ОСОБА_7 та ПП «РІАЛБУД» (код СДРПОУ 36432040) в особі директора ОСОБА_8 укладено договір № 263 від 31.10.2022 на придбання піщано-сольової суміші (предмет закупівлі: код ДК 021:2015 - 14210000-6 Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі) в кількості 1200 тон.
Додатковою угодою № 3 від 19.01.2023 до договору № 263 від 31.10.2022 збільшено суму Договору на 850 000 (вісімсот п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок), внаслідок чого загальна сума договору склала 5 100 000 (п'ять мільйонів сто тисяч гривень нуль копійок), у тому числі ПДВ 20% - 850 000 грн, на придбання піщано-сольової суміші в кількості 1440 тон.
Відповідно до видаткової накладної від 04.11.2022 року № 1 на підставі Договору від 31.10.2022 року № 263 ТОВ «Ріалбуд» поставив, а виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області в особі начальника відділу з питань благоустрою виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області - ОСОБА_9 , прийняв 1200 тон піщано-сольової суміші. На підставі цього первинного документа, тобто видаткової накладної, ОСОБА_4 , що не заперечувалося останньою, складений рахунок на оплату № 53 від 04.11.2022 року.
Відповідно до видаткової накладної від 24.01.2023 року № 17 на підставі Договору ТОВ «Ріалбуд» поставив, а виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області в особі начальника відділу з питань благоустрою виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області ОСОБА_9 , прийняв 240 тон піщано-сольової суміші. На підставі цього первинного документа, тобто видаткової накладної, ОСОБА_4 , що не заперечувалося останньою, складений рахунок на оплату № 1 від 24.01.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Вказана норма КПК України гарантує для особи, яка постала перед судом, її право захищатися тільки від обвинувачення, яке сформульоване в обвинувальному акті, і звільняє її від обов'язку захищатися від обвинувачення, яке виходить за межі висунутого.
В основі подальшого розвитку умовиводів суду, які завершилися висновком про невинуватість обвинуваченої у висунутому обвинуваченні, стане саме норма ч. 1 ст. 337 КПК України «Межі судового розгляду», яка є визначальною в процесуальному контексті цієї справи.
Об'єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відповідно до сформульованого обвинувачення, є службова недбалість, яка полягала у «незабезпеченні ОСОБА_4 правильної організації бухгалтерського обліку у відповідності до чинного законодавства, неналежній перевірці законності видаткових накладних від 04.11.2022 року № 1 та від 24.01.2023 року № 1, їх правильності оформлення, а натомість прийняття вищевказаних документів до виконання, хоча їх виконання суперечило чинному законодавству».
В пред'явленому обвинуваченні при формулюванні його об'єктивної сторони прокурор стверджує, що ОСОБА_4 були порушені норми ч. ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон України), п. п. 2.1, 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення № 88), п.п. 3.1, 5.1 Положення.
Так, якщо цитувати норми вказаних нормативно-правових актів, вони мають наступний вигляд станом на день вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
2. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно з п. 2.1 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їхпроведення.
П. 23 Положення № 88 передбачає, первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Положення в п. 3.1 визначають, що основними функціями відділу фінансово-господарського забезпечення виконавчого комітету Обухівської міської ради є:
складання кошторисів видатків установ, що обслуговуються відділом, облік змін, що вносяться до кошторисів видатків протягом року;
забезпечення правильної організації бухгалтерського обліку у відповідності до чинного законодавства, ведення відповідно до Інструкції та вказівок Міністерства фінансів України бухгалтерського обліку, виконання кошторисів видатків по бюджетних, спеціальних та інших коштах;
нарахування і виплата в установлені строки заробітної плати працівникам, правильне утримання податків та своєчасне перерахування утриманих сум до бюджету;
своєчасне проведення розрахунків з бюджетом, Пенсійним та іншими фондами, організаціями, установами та підзвітними особами;
здійснення постійного контролю за додержанням режиму економії, збереженням грошових коштів і матеріальних цінностей;
перевірка законності документів, що надійшли для обліку, правильності і своєчасного оформлення;
складання та аналіз місячних, квартальних і річних звітів про виконання кошторисів видатків по бюджетних і позабюджетних коштах та надання цієї звітності в установлені строки для фінансового та інших органів;
організація і участь працівників відділу у проведенні в установлені строки інвентаризації матеріальних цінностей, грошових коштів і коштів у розрахунках;
забезпечення зберігання бухгалтерських документів і реєстрів обліку, кошторисів видатків і розрахунків до них, інших документів, а також своєчасна здача їх в архів.
Відповідно до п. 5.1 Положення начальник відділу, серед іншого, має право: вимагати від посадових осіб виконкому, управлінь і відділів необхідні для роботи документи, належним чином оформлені і підписані посадовими особами;
не приймати до виконання документи, які не мають юридичної сили чи виконання яких суперечить чинному законодавству; здійснювати контроль за збереженням основних засобів та інших матеріальних цінностей безпосередньо в місцях їх зберігання або експлуатації.
Отже, пред'являючи обвинувачення прокурор стверджує, що ОСОБА_4 , при обробці видаткових накладних від 04.11.2022 року № 1 та від 24.01.2023 року № 1 не забезпечено:
1)правильної організації бухгалтерського обліку у відповідності до чинного законодавства;
2)належної перевірки законності видаткових накладних;
3)правильності їх оформлення;
4)відмови у прийняття їх до виконання, як таких, що суперечать чинному законодавству.
Так, тільки ч. 2 ст. 9 Закону містить перелік реквізитів первинних документів, до яких належить видаткові накладні, і нараховує їх 6 пунктів обов'язкових і 1 пункт додатковий, який може мати місце в залежності від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації.
В той же час обвинувальний акт не надає ні суду, ні стороні захисту інформації про характер обвинувачення з тією ступеню деталізації, яка була б достатньою для повного розуміння пред'явленого обвинувачення та для підготовки для відповідного захисту.
Одне з безумовних прав обвинуваченого, передбачених ст. 42 КПК України, є право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують. Що встановлює обов'язок для сторони обвинувачення повно розкрити об'єктивну сторону кримінального правопорушення.
Право обвинуваченого, знати в чому він обвинувачується, кореспондується із його правом на захист. Вочевидь, що без розуміння та належного опису об'єктивної сторони кримінального правопорушення вибудувати захист неможливо. Отже, невизначеність в тексті обвинувального акту об'єктивної сторони є порушенням конституційного права на захист.
Обвинувачення пред'явлене ОСОБА_4 не містить посилання на жодний із вказаних пунктів, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону, що давало б суду чи захисту розуміння, на які саме недоліки первинних документів - видаткових накладних не звернула увагу або свідомо проігнорувала обвинувачена, що призвело до тяжких наслідків. Обвинувальний акт і будь-яким іншим чином не розкриває деталі вчинених ОСОБА_4 дій, окрім загальної фрази про «ведення бухгалтерського обліку з порушенням законодавства».
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП], № 25444/94, п.52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п.58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Разом з тим, закріплення в КПК України вимог до обвинувального акту є однією із форм реалізації на національному рівні положень статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини, яка гарантує право на справедливий суд, закріплюючи принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство. (Imbrioscia v. Switzerland, 24 November 1993).
Згідно з ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд справи проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.
Тобто, обвинувальний акт є тим підсумковим документом досудового розслідування, який не може містити в собі жодних внутрішніх суперечностей, а всі складові частини цього документу повинні бути узгоджені між собою; висунуте обвинувачення має бути конкретним, що є прямим обов'язком органу досудового розслідування та невід'ємною частиною права обвинуваченого на захист.
Отже, вищенаведене дає суду підстави виснувати, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення, є неконкретним, оскільки окрім загальних посилань на порушення нею чинного законодавства при організації бухгалтерського обліку, не містить інформації про те, в чому саме полягало порушення, яке кваліфікується, як службова недбалість.
Отже, суд вважає, що органом обвинувачення не сформульований елемент складу кримінального правопорушення -об'єктивна сторона, а відсутність принаймні одного елементу, призводить до констатації про відсутність в діях обвинуваченої складу кримінального правопорушення.
Окрім цього, в пред'явленому обвинуваченні міститься вказівка, що обвинувачена ОСОБА_4 підготувала платіжні доручення від 07.11.2022 року № 744 та від 27.01.2023 року № 6 за результатами обробки первинних документів - видаткових накладних за піщано-сольову суміш, яка фактично не відповідала технічним умовам ДСТУ 8853:2019.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що відповідальність за недостовірність відображених даних в актах виконаних робіт несуть особи, які склали та підписали ці документи.
На що суд зазначає, що відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів обвинувачена ОСОБА_4 не являлася особою, яка склала чи підписала первинні документи - видаткові накладні.
Також стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів, які б доводили, що ОСОБА_4 є тією службовою особою, до повноважень або функціоналу якої належить перевірка технічним умовам поставленого Обухівській міській раді Київської області товару, як в конкретному випадку, так і загалом.
В матеріалах кримінального провадження містяться документи, із змісту яких вбачається, до повноважень якої службової особи виконкому Обухівської міської ради Київської області, належала перевірка поставленої піщано-сольової суміші технічним умовам ДСТУ 8853:2019, проте оцінка вказаних доказів з боку суду в цьому кримінальному провадженні призвела б до порушення принципу презумції невинуватості інших осіб.
Отже, суд вважає достатнім зазначити, що вказані дії були поза межами повноважень ОСОБА_4 , як начальника фінансово-економічного відділу, принаймні доказів вважати протилежне стороною обвинувачення не надано.
Таким чином, стороною обвинувачення не доведено, що в діях обвинуваченої ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо в діянні обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення.
Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_4 визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 367 КК України та виправдати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок підлягає врученню обвинуваченій, прокурору.
Суддя ОСОБА_1