Справа № 368/1520/25
2/368/983/25
Рішення
Іменем України
"16" жовтня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
за участю секретаря Назаренко А.І.
представника позивача адвоката Лисюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, -
представник позивача просить суд з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на її утримання, як матері дитини до трьох років, у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання даної заяви та до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 , обґрунтовуючи позов наступним.
11 травня 2024 року між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 було укладено шлюб, у зв'язку з чим Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стан у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було видано свідоцтво про шлюб, та зроблено відповідний актовий запис за № 345.
Від спільного шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Станом на сьогодні позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення сином трьох років.
З відповідачем позивач не проживають через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Відповідач тривалий час веде антисоціальний спосіб життя та регулярно зловживає алкогольними напоями, ображає та принижує позивача. Подружжя разом не проживає.
Матеріально забезпечувати позивача та дитину відповідач не бажає, обов'язок по утриманню сім'ї не виконує. У зв'язку з цим у позивача склалося скрутне матеріальне становище. Працювати вона не має змоги, оскільки здійснює догляд за малолітньою дитиною.
Згідно ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.
Згідно статті 84 СК України «Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
Відповідач офіційно працевлаштований, іншим особам аліменти не виплачує, матеріальну допомогу на утримання дружини надавати може, оскільки є особою працездатного віку без будь-яких вад здоров'я.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).
У постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61- 16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу.
Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Враховуючи вищенаведене виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, з Відповідача на утримання Позивача слід стягнути аліменти у розмірі 1/5 частини зі всіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи слухати у його відсутність та позовні вимоги визнає повністю.
Суд, вислухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 11 травня 2024 року уклали шлюб, який був зареєстрований Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), актовий запис № 345.
Від шлюбу сторони мають одну малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На даний час сторони не проживають разом, син сторін ОСОБА_6 знаходиться на утриманні та вихованні у позивача. У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в силу свого малолітнього віку потребує постійної уваги та догляду, позивач не може працювати та змушена доглядати за сином.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з частинами другою, четвертою, шостою статті 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Отже, аналіз вказаних положень передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Право на отримання аліментів на утримання дружини виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: проживання разом із спільною дитиною, яка не досягла трьох років, та наявність у чоловіка достатніх коштів на надання матеріальної допомоги (аліментів).
Згідно зі ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.05.2020 (справа №712/4702/19), право на аліменти у дружини-матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині-матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу.
Вирішуючи заявлені позивачем ОСОБА_1 вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , суд враховує, що позивач проживає разом з дитиною, яка не досягла трьох років, та потребує матеріальної допомоги, що, у свою чергу, є обов'язком відповідача відповідно до ст. 84 СК України. Також суд враховує наявність у відповідача коштів для надання такої матеріальної допомоги.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення аліментів на утримання дружини слід задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 доказів на спростування обставин, зазначених в позовній заяві, суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України,суд вважає за необхідне допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст.142 Цивільного процесуального кодексу України - у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з зазначеним вище, суд присуджує стягнути з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1514,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 86, 180, 182, 184 СК України ст.ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання, як матері дитини до трьох років, у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03.09.2025 та до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 20.10.2025 р.
Суддя І.І. Шевченко