"20" жовтня 2025 р. Справа № 363/6045/25
про відкриття провадження
20 жовтня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації (адреса: м. Москва, вул. Краснопресненська Набережна, 2), Публічного акціонерного товариство «Газпром» (адреса: 197229, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, просп. Лахтинський, буд. 2 коп. 3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал» (адреса: 195277, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, внутрішньо міська територія, муніципальний округ міста Сампсонієвське, Великий Сампсонієвський просп., буд. 28/2, літ. «Д», приміщення 43-н, приміщення 58), Міжнародної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» (адреса: 236006, Російська Федерація, Калінінградська обл., міський округ міста Калінінград, м. Калінінград, б-р Сонячний, буд. 3, оф. 4) про відшкодування моральної шкоди, спричиненою збройною агресією Російської Федерації проти України ,-
13.10.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, Публічного акціонерного товариство «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал», Міжнародної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» про відшкодування моральної шкоди, спричиненою збройною агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до ст. 497 ЦПК України - підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається ЦПК, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Пред'явлення позову до іноземної держави, забезпечення позову і звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходиться в Україні, відповідно до статті 32 Віденської конвенції 1961 року можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави.
24.02.2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність дипломатичних установ Російської Федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади Російської Федерації за посередництва третіх держав не здійснюється. У зв'язку з чим наразі унеможливлено сприяння органами дипломатичної служби України у переданні судових документів російській стороні (листи Міністерства закордонних справ України вих. №71/17-500-67127 від 04.09.2022р. та вих. №71/17-500-77469 від 03.10.2022р.).
01 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року». 22 грудня 2022 року Закон опубліковано у газеті «Голос України» та 23 грудня 2022 року Закон набрав чинності.
Закон передбачає: зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі - Мінська конвенція та Протокол), вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь (стаття 1); вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (стаття 2).
Окрім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв'язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Передача будь-яких документів компетентним органам Російської Федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України вих. №100817/98748-22-22/12.1.3 від 31.10.2022 р.).
Отже, подальше застосування алгоритму з отримання згоди Російської Федераціїна відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів у даній категорії справ до російської сторони дипломатичними каналами унеможливлюється.
Постановами Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19, а також від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20, Верховний Суд дійшов висновку про те, що починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства Російської Федерації в Україні запитів щодо згоди Російської Федерації бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, у зв'язку з вчиненням Російською Федерацією збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією.
У справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Зважаючи на викладене, з урахуванням права позивача на справедливий суд, суддя вважає за можливі відкрити провадження у справі за відсутності згоди дипломатичного представництва Російської Федерації.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.
Дана справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області.
Приймаючи до уваги вимоги ЦПК України дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Крім того, суд зауважує, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін (пункти 1, 2, 4 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Загальновизнано, що елементами верховенства права (правовладдя) є, зокрема, законність, юридична визначеність, заборона свавілля та доступ до правосуддя (пункти 41-44, 46, 48, 51-52, 53-54 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша - третя статті 12 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 3 і 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України).
За змістом наведених приписів суд України за відсутності у нашої держави дипломатичних відносин із Російською Федерацією та неможливість використання каналів поштового зв'язку для інформування Російської Федерації, її компетентних органів та відповідних юридичних осіб про провадження у справі за позовом про відшкодування нею шкоди, зобов'язаний:
- роз'яснити стороні, яка ініціювала вирішення судом справи та може бути зацікавленою у подальшому виконанні судового рішення у разі задоволення позову, право (можливість) самостійно інформувати державу-відповідача в особі її органів державної влади та відповідні юридичні особи про провадження у справі в українському суді (шляхом надсилання на відомі електронні адреси органів влади Російської Федерації та юридичних осіб, які зазначені відповідачами у справі, або на офіційні сторінки цих органів та юридичних осіб у соціальних мережах повідомлення щодо провадження у справі з відповідними додатками, за бажанням переклавши всі документи, починаючи з ухвали про відкриття провадження і позовної заяви, та долучення до матеріалів справи доказів такого повідомлення: роздруківок електронних листів, знімків екрана з повідомлень у соціальних мережах тощо);
- попередити позивача про наслідки неповідомлення держави-відповідача про провадження у справі для можливості виконання судового рішення в іноземній юрисдикції (якщо ні позивач, ні суд, який не має юридичної та фактичної можливості, не інформують державу-відповідача про провадження у справі, судове рішення, ухвалене з таким порушенням засад цивільного судочинства, навряд чи може бути виконаним в іншій державі).
Суд звертає увагу позивача на те, що поінформованість іншої сторони спору про розгляд справи та наявність у неї можливості відреагувати на позовну заяву є важливою складовою справедливого судочинства. Сторона позивача має бути зацікавленою у тому, щоб у випадку необхідності виконання рішення національного суду в іноземній юрисдикції можна було отримати дозвіл на таке виконання. А це можливо лише за умови, що у національному суді були дотримані вимоги справедливого судочинства (зокрема принцип рівності сторін, згідно з яким сторона повинна знати про ініційоване проти неї провадження та мати можливість відреагувати на вимоги). Зазначена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.03.2025 року у справі № 363/2685/23, провадження № 61-2409ск25.
Керуючись статтями 175-177,187, 260 ЦПК України, суддя -
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, Публічного акціонерного товариство «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Капітал», Міжнародної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» про відшкодування моральної шкоди, спричиненою збройною агресією Російської Федерації проти України та відкрити провадження у справі.
Призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання, яке відбудеться о 10 годині 00 хвилин 01 грудня 2025 року у приміщенні Вишгородського районного суду Київської області за адресою: вул. Кургузова, 7, м. Вишгород Київської області, 07301.
У підготовче засідання викликати учасників справи.
Роз'яснити позивачу та його представнику право (можливість) самостійно проінформувати відповідача про відкриття провадження у справі шляхом надсилання копії цієї ухвали в електронній формі, підтвердження чого надати суду.
Відповідач у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали має право подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
У строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов (ч.1 ст. 193 ЦПК України).
Позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач заперечення. Інші учасники справи мають право подати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення у визначений судом строк.
Позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://vsh.ko.court.gov.ua/sud1009/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А.Свєтушкіна