Справа 362/6817/25
Провадження 3/362/2642/25
16.10.2025 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 581534 від 18.08.2025, складеного ПОГ СП ВП № 3 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області капітаном поліції Юзвенко О.В., 25.07.2025 близько 15:00 год. ОСОБА_1 порушив обов'язки щодо виховання дитини, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покинув своє місце проживання та попрямував до іншого району.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засідання ОСОБА_1 вину у скоєному категорично заперечив і пояснив, що того дня був вдома і почув як його син від першого шлюбу ОСОБА_3 сварився з його дружиною. Пішов до них і побачив, як син жбурляв речі. Забрав інших дітей до іншої кімнати, а коли повернувся, то сина у кімнаті уже не було. ОСОБА_4 його на вулиці і по сусідах.
Сина ніде не було. Коли повернувся додому, йому зателефонували з поліції та повідомили, що знайшли його сина. З дитиною зустрівся у відділенні поліції. На даний час син проживає зі своєю матір'ю за межами України.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шумило Н.М. (діє на підставі договору про надання правничої допомоги № 67 від 04.09.2025 та ордеру серія АІ № 1991433 від 04.09.2025), підтримала пояснення ОСОБА_1 . Вказала, що, при викладі обставин вчинення правопорушення відсутнє посилання на відповідну частину ст. 150 СК України та не зазначено, в чому саме полягало невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків щодо належного виховання свого малолітнього сина. Зазначила, що всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Наголосила, що матеріали справи не містять допустимих доказів, які б підтвердили, що ОСОБА_1 ухилилася від своїх батьківських обов'язків щодо виховання свого сина ОСОБА_2 . Просила суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
З ініціативи сторони захисту судом допитано свідка ОСОБА_5 , яка надала суду пояснення, що того дня вони з родиною їхали на дачу. На автодорозі у напрямку с. Велика Бугаївка, на узбіччі, побачили хлопця. Зупинились та запитали чи все добре чи потрібна допомога. Цей хлопець не міг пояснити, що він там робить. Вони посадили його до свого автомобіля та викликали працівників поліції. Дитина була охайною та доглянутою. Жодних тілесних ушкоджень на ньому не було за виключенням дрібних подряпин від гілля.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив таке.
За правилами ст. 7 КУпAП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з aдміністративним прaвопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про aдміністративні прaвопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дітей без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дітям безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у прямому чи непрямому умислі або різних формах бездіяльності, пов'язаних з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція вказаної вище статті КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
З огляду на те, що ст. 184 КУпАП, порушення якої інкримінується ОСОБА_1 , є бланкетною, то при розгляді цієї справи необхідно з'ясувати серед іншого, чи порушив ОСОБА_1 норму спеціального закону , якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Частинами 1-4 статті 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину.
Із протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 581534 від 18.08.2025, складеного ПОГ СП ВП № 3 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області капітаном поліції Юзвенко О.В., 25.07.2025 близько 15:00 год. ОСОБА_1 порушив правила обов'язків щодо виховання дітей, а саме: дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покинув своє місце проживання та попрямував до іншого району що, на думку уповноваженої особи, що склала протокол, свідчить про ухилення ОСОБА_1 , як батька, від виконання батьківських обов'язків щодо догляду та виховання сина.
При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно ОСОБА_1 , не зазначено, які конкретно обов'язки щодо догляду та виховання дитини, він порушив.
Отже, до матеріалів справи не долучено належних доказів на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
У силу ст. 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, які за аналогією права із кримінальним процесом притаманні і КУпАП, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Зважаючи на викладене, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку про недоведеність у даному випадку вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 cт. 247 КУпAП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення
Керуючись ст. ст. 247, 283-285, 294 КУпАП, суд
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко