Справа № 358/951/25 Провадження № 3/358/449/25
16 жовтня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участю секретаря судового засідання Шпак К.М., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Ковальського В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, працюючого директором сільгоспторгу, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 19.03.1996, РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
31 травня 2025 року о 14 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 в с. Медвин по вул. Шевченка 2А, керував автомобілем марки «ВАЗ 210934», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Справу направлено для розгляду до суду.
В судовому засіданні 01.10.2025 ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що в день, 31.05.2025 він їхав на автомобілі ВАЗ 210934 з хлібопекарні та зупинився біля Нової пошти в с. Медвин, що по вул. Шевченка. До нього під'їхали працівники поліції на службовому авто та попросили документи, після цього працівник поліції сказав, що у нього є ознаки алкогольного сп'яніння та попросив «дихнути» на що він відповів, що алкогольні напої не вживає взагалі. Після цього працівник поліції сказав, що в нього є ознаки сп'яніння та запропонував йому проїхати до лікарні на медичний огляд з метою виявлення стану сп'яніння, на що він погодився. Але після цього працівники поліції сказали, що будуть їхати в лікарню через ТЦК, оскільки він перебуває у розшуку. Після він пішов до магазину помити руки, там була черга, коли він повернувся до свого автомобіля, де залишалися працівники поліції, там вже нікого не було. На запитання захисника ОСОБА_1 відповів, що посвідчення водія працівники поліції у нього забрали, протокол про адміністративне правопорушення йому не вручали.
В судовому засіданні захисник - адвокат Ковальський В.В. підтримав подане письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі ч. 1 ст.247 КУпАП. Свою позицію захисник обґрунтував наступним. 31.05.2025 транспортний засіб ОСОБА_1 працівники поліції не зупиняли, у порушення вимог ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», тобто відеозапис з нагрудної камери не містить доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Зазначав, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення мала місце провокація з боку поліцейських з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, так ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, але в подальшому поліцейські повідомили ОСОБА_1 що він перебуває в розшуку ТЦК та СП та спочатку їм треба проїхати в ТЦК та СП, а потім вже нібито в медичний заклад. Таким чином поліцейські умисно спровокували ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Крім цього, в матеріалах справи зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підписання документів, однак протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія та акт огляду у порушення вимог ст.ст.256, 268 КУпАП складалися працівниками поліції за відсутності ОСОБА_1 . Вважає дії поліцейського упередженими та протиправними, такими, що грубо порушують норми КУПАП. Додатково зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №347251 складений в електронній формі, що є порушенням інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення та є неналежними та недопустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд, вислухав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника, дослідив матеріали справи, зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до статті 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Водієм, згідно з пунктом 1.10 ПДР, є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Правилами дорожнього руху регламентовано, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп'яніння закріплені у п.п. 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, та п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за № 1452/735 від 09.11.2015 року №1413/27858.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно до інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як убачається з матеріалів цієї справи особа, що притягується до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці вимог наведених Правил не дотримався, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП повністю доведена у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 347251 від 31.05.2025, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженими наказом МВС 07.11.2015 № 1395 та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (бодікамери) моторолла 476439, 476284 та автомобільного відео реєстратора 70mai_M310_1b5a працівників 1 взводу батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київської області ДПП, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил ПДР;
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 від 31.05.2025 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці;
- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 Батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП капрала поліції Коломієць А. про те, що 31.05.2025 о 14:55, під час несення служби у складі нарядку «Вулкан 0414» за адресою вул. Шевченка, буд 2-а, село Медвин Білоцерківського району Київської області під час вільного патрулювання, згідно ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», зупинили транспортний засіб ВАЗ 2109 дер.номер НОМЕР_4 , під час спілкування з водієм ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідала обстановці та виражене тремтіння пальців рук. Водієві ОСОБА_2 було запропоновано у встановленому законом порядку пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога в місті Тараща. Водій категорично відмовився проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я. Про відповідальність за відмову від проходження огляду йому було повідомлено. Відносно ОСОБА_2 було складено протокол серії ЕПР1 № 347251. Під час складання адміністративних матеріалів водій втік з місця вчинення правопорушення. Зателефонувавши до жінки моб. т. НОМЕР_5 , остання повідомила, що ОСОБА_2 втік з місця події, оскільки злякався, що працівники поліції заберуть його до РТЦК.
Доводи захисника - адвоката Ковальського В.В. щодо закриття справи суд вважає непереконливими.
Так, посилання захисника - адвоката Ковальського В.В. про відсутність доказів керування та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 спростовується відеозаписом фіксації правопорушення, у відповідності до якого відеофайл «clip-3.mp4» відеофайл «clip-2.mp4» зафіксований рух автомобіля та його зупинка. Після зупинки авто працівник поліції підходить до авто та представляється водію, запитує, чому в населеному пункті він керує транспортним засобом не пристебнутий ременем безпеки «clip-0.mp4» 14:55:53.
Посилання захисника - адвоката Ковальського В.В. щодо провокації на вчинення адміністративного правопорушення, оскільки метою поліцейських було доставити ОСОБА_1 до ТЦК та СП, а не до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд до уваги не приймає, оскільки ці посилання спростовуються переглянутими відеозаписами, зокрема відеофайл «clip-0.mp4» починаючи з 15:07:32 вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у мед. закладі, після чого зазначено про зобов'язання водія проходження огляду у лікаря-нарколога та про можливість відмови від проходження огляду, та роз'яснення наслідки такої відмови, а саме обов'язкове складання протоколу. Також йому повідомлено, що він перебуває у розшуку згідно бази ТЦК. Так, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Дійсно працівником поліції було зазначено, що краще б було, як би ОСОБА_1 добровільно погодився проїхати до ТЦК, але, далі мова оригіналу «як ви скажете», після працівник поліції роз'яснює водію ОСОБА_1 , що в разі його відмови проїхати до РТЦК йому необхідно буде написати зобов'язання про явку до ТЦК найближчим часом. Працівник поліції ще раз пропонує пройти огляд саме в медзакладі, на що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відмовляється. Вказані пропозиції були висловлені співробітником поліції чіткою і зрозумілою мовою, та їх смислове значення неможливо зрозуміти в іншій спосіб. Поведінка ОСОБА_1 , а також зміст його розмови з поліцейськими свідчить про відмову останнього від проходження огляду в медичному закладі.
Тобто, судом не встановлено провокації працівників поліції на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Щодо зауваження сторони захисту про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення був відсутній сам правопорушник ОСОБА_2 та йому не було надано документи для підписання суд зазначає, що відповідно до переглянутого відеозапису під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у відношенні водія ОСОБА_2 за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та під час перебування працівників поліції в службовому автомобілі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишив місце вчинення адміністративного правопорушення. Крім цього, цей факт підтверджується рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області Коломієць А., яка складала протокол про адміністративне правопорушення, що і підтвердив сам правопорушник в судовому засіданні.
Щодо доводів захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним та допустим доказом, оскільки складений в порушення вимог інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, де зазначено, що протокол складається у письмовій формі відхиляється судом, оскільки відповідно до ч.1 розділ П «Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженими наказом МВС України 07.11.2015 № 1395 зазначено, що за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Таким чином сукупність наданих суду доказів дозволяє з'ясувати обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Крім того, зміст відеозапису не викликає сумніву у тому, що на ньому відображені події вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та вказані доводи сторони захисту не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інші доводи сторони захисту, на які звертав увагу захисник є суто формальними, які не можуть слугувати підставою для закриття провадження по справі.
Суд вважає, що дії працівників поліції у цій ситуації є вірними, оскільки ОСОБА_1 інкримінується не керування у стані наркотичного сп'яніння, а саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, що є окремим складом правопорушення та є закінченим з моменту такої відмови.
Вказане не міг не розуміти ОСОБА_1 , оскільки маючи посвідчення водія, презюмується, що особа має у повному обсязі знати Правила дорожнього руху.
Так, як зазначено у ПДР, водій транспортного засобу, як учасник дорожнього руху, відповідно до вимог п. 1.3 Правил дорожнього руху України зобов'язаний знати й неухильно виконувати вимоги цим Правил, зокрема, й тих, які зобов'язують водіїв виконувати вимоги поліцейських. Пунктом п. 2.5 ПДР України передбачено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять.
Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом, свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Згідно абз. 1, 4 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись (згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року).
Відповідно до ст. 10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007 постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст.251 та ст.252 КУпАП вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, керуючи транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У цій ситуації суд ураховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, які б обтяжували чи пом'якшували відповідальність не встановлено, і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню її вини, необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, ч.1 ст.130, 251, 252, 283-285, 307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Повний текст постанови складений 20.10.2025 року.
Головуючий: суддя К. С. Романенко