Справа № 320/36772/24
Провадження № 2-а/357/482/25
20 жовтня 2025 року місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючий - суддя Бондаренко О.В., за участю секретаря судового засідання - Бондар Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване у автоматичному режимі,
02.01.2024 представник позивача, адвокат Чорний Олександр Васильович, звернув до Київського окружного адміністративного суду з даним позовом, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», що зареєстрований судом 03.08.2024, мотивуючи тим, що 20 грудня 2023 року, автомобіль марки «MAN TGX 26.440», ДНЗ НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 , здійснював перевезення кукурудзи 3-го класу на замовлення ТОВ «Агротрейд СЮ», що підтверджується Товарно-транспортною накладною № 60 від 20 грудня 2023 року, вага брутто складала 43,780 тонни. 20 грудня 2023 року о 16 год 58 хв. за адресою: М-05, км 36+303, Київська обл., технічним засобом WIM 5,5, було здійснено фіксацію руху транспортного засобу марки «MAN TGX 26.440», ДНЗ НОМЕР_1 , та проведено автоматичне зважування у русі. В результаті автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення встановлено наступні показники: 1. Фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: 2. кількість вісей - 6 шт.; 3. спарені колеса - 3 вісь; 4. відстань між вісями 1-2: 2610 мм.; 5. відстань між вісями 2-3: 1350 мм.; 6. відстань між вісями 3-4: 5560 мм.; 7. відстань між вісями 4-5: 1330 мм.; 8. відстань між вісями 5-6: 1290 мм; 9. навантаження на вісь 1 - 6450 кг.; 10. навантаження на вісь 2 - 5850 кг.; 11. навантаження на вісь 3 - 9250 кг.; 12. навантаження на вісь 4 - 9300 кг.; 13. навантаження на вісь 5 - 9350 кг.; 14. навантаження на вісь 6 - 9100 кг.; 15. загальна маса - 49300 кг. Виміряна, з урахуванням похибки загальна маса транспортного засобу - 44370 кг. Відповідно до встановлених даних, 21.12.2023 Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Дмитренко Максимом Олександровичем було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію проживання/перебування на території України серії АА №00016241, відповідно до якої відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 10.925% (4.37 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Вказаною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. ОСОБА_1 вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00016241 від 21.12.2023 такою, що винесена без дотримання норм чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Відповідно до Товарно-транспортної накладної № 60 від 20 грудня 2023 року, вага брутто ТЗ складала 43,780 тонни, що складається з маси брутто: спеціалізованого вантажного сідлового тягача MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 ; спеціалізованого напівпричепа-контейнеровоза SCHMITZ SCS 24L, ДНЗ НОМЕР_2 . Під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00016241 від 21.12.2023, не було враховано, що ТЗ MAN TGX 26.440, ДНЗ НОМЕР_1 , у сукупності із спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом SCHMITZ SCS 24L, ДНЗ НОМЕР_2 , в розумінні п.п.б, п. 22.5, розділу 22 Закону України «Про правила дорожнього руху» є трьохвісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, із встановленою максимально фактичною масою (брутто) на дорогах державного значення, складає 44 тонни. Враховуючи той факт, що при зважуванні вага ТЗ брутто склала 43,780 тонни, вбачається відсутність факту перевищення встановлених законом вагових лімітів. Якщо брати до уваги масу транспортного засобу, виміряну з урахуванням похибки,котра склала 44,370 тонни, з врахуванням максимально допустиму масу трьохвісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, котра на дорогах державного значення складає 44 тонни, то фактичне перевищення максимально допустимої маси ТЗ становить 0,370 тонни, що складає 0,84 відсотка від максимально допустимої маси транспортного засобу, а отже не підлягає під застосування ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки становить менше 5% перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Разом з тим, старшим інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) забезпекою на наземному транспорті можливу похибку у 2% враховано не було. Також, оскаржувана постанова не відповідає вимогам Інструкції,оскільки не містить наступної інформації: у розділі «установив»: дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; категорія транспортного засобу,тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота,довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі,фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі); суть адміністративного правопорушення, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; у розділі «Інформація про технічний засіб»: тип обладнання, серійний номер. Із наявних матеріалів справи не вбачається можливим з'ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення максимально дозволеної маси трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом(контейнеровозом), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Натомість оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми таїї відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм не надано. З норм Закону України «Про автомобільний транспорт» випливає, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються виключно до автомобільних перевізників. У свою чергу, оскаржувана постанова стосується ОСОБА_1 та відповідач не надав будь-яких доказів, що позивач у цій справі має будь-яке відношення до подій, які відбулися 20 грудня 2023 року, внаслідок яких складено оскаржувану постанову. Отже, у цьому випадку відсутній суб'єкт відповідальності, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови. У зв'язку з вищевикладеним, просив визнати протиправною та скасувати постанову серії АА №00016241 від 21.12.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване у автоматичному режимі, та стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у справі, а саме судовий збір у розмірі 1211,20 грн та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн.
11.09.2024 ухвалою Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 320/36772/24 передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
12.09.2025 справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю, яку розподілено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та 22.09.2025 передано для розгляду.
22.09.2025 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 14.10.2025 - 14:00.
25.09.2025 представник відповідача, за довіреністю у справі - Коломієць Вікторія Олександрівна, подала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що відповідач, ознайомившись з позовними вимогами позивача, не може погодитись з ними, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Перш за все слід зазначити, що здійснюючи перевезення вантажу із певними відхиленнями від встановлених нормативів, користувач транспортним засобом завідомо погоджується на перевищення встановлених вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Тобто, встановлення відповідних нормативів та притягнення до відповідальності за їх перевищення слугує превентивним та компенсаційним заходом, що в свою чергу підвищить безпеку руху на автодорогах та слугуватиме збереженню українських автошляхів. У позовній заяві позивач посилається на норми Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються виключно до автомобільних перевізників. Дані норми закону застосовують при накладенні адміністративно-господарських штрафів та не застосовуються під час габаритно-ваговогоконтролю на автоматичних пунктах. Зазначає, що під час опрацювання наданих системою матеріалів інформаційного файлу щодо виявленої події порушення в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовою особою Укртрансбезпеки від ЄДРТЗ було отримано інформацію про особу суб'єкта відповідальності відповідно до статті 143 КУпАП, за яким зареєстрований транспортний засобу MAN TGX 26.440, ДНЗ AI8582OX яким є позивач- ОСОБА_1 , а тому суб'єкт адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП в оскаржуваній постанові визначений вірно. З оскаржуваної постанови вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин,установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, зазначення реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на вісь. Конкретний обсяг внесених інформаційних даних залежить від індивідуальних порушень та має включати їх достатню кількість для ідентифікації суб'єктного та об'єктного складу правопорушення. Деталізована інформація щодо повної маси транспортного засобу, ширини, розподілу навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей) міститься в інформаційній картці габаритно - вагового контролю. На момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022.Відповідно до Додатка 1 до Інструкції № 512 в частині «Установив (-ла)»постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі має міститися інформація про (дата, час, індекс та місце вчинення адміністративного правопорушення) про що і зазначено в постанові серії АА № 00016241 від21.12.2023.Також постанова містить фактично зафіксовані параметри транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний комплекс, а також виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу. У свою чергу, постанова, яка оскаржується позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси - трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тонн. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі -Порядок № 1174). Відтак, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об'єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення. Недоречним є посилання позивача у позовній заяві на Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879адже, згідно пункту 1 вказаного Порядку, його дія не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах. Згідно ч.2 ст.132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм тягне за собою накладення штрафу у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5%. Отже, особа підлягає адміністративній відповідальності при допущенні перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм починаючи з певної межі перевантаження, а саме 5%. При незначному перевищенні нормативних параметрів(до 5%) не утворюється подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.132-1 КУпАП. Положення п.4 Правил № 30, щодо допустимого перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки(величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд є необґрунтованими і не заслуговують уваги. Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу,визначених пунктом 22.5 ПДР, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006,IDT). Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі. Відповідно до постанови серії АА № 00016241 від 21.12.2023 формула розрахунку% перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна:*% перевищення = ((Xфакт-Xнорм- похибка пристрою)/Xнорм)*100%, де Xфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);Xнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5Правил дорожнього руху. Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134- 1:2010, помножена на X факт при розрахунку використовується у натуральних одиницях(тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі. Постановою серії АА № 00016241 від 21.12.2023 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу:кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь;відстань між вісями 1-2: 2610 мм, 2-3: 1350 мм, 3-4: 5560 мм, 4-5: 1330 мм; 5-6: 1290мм;навантаження на вісь 1 - 6450 кг, 2 - 5850 кг, 3 - 9250 кг, 4 - 9300 кг, 5 - 9350 кг; 6 -9100 кг;загальна маса - 49300 кг. Так, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00016241 від 21.12.2023, загальна маса транспортного засобу скала 49300кг, тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 10.925% (4.37 тон).Отже, розрахунок відсоткового перевищення навантаження загальної маси:(49300- 40 000 -(10%* 49300))/40 000)*100 %= 10.925%В постанові зазначені виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - 44370 кг.В даному випадку позивача притягнуто до відповідальності за перевищення загальної маси транспортного засобу, адже транспортний засіб не використовувався як контейнеровоз, оскільки перевезення вантажу не здійснювалось у контейнері чи змінному кузові. Водночас, у контексті пункту 22.5 ПДР України відповідальна особа,зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язана обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме повну масу транспортного засобу. Щодо доводів позивача про неврахування відповідачем під час винесення постанови категорії та типу транспортного засобу. На думку позивача, здійснення перевезення контейнеровозом повинно бутипідставою для скасування постанови, адже відповідно до п. 22.5 ПДР максимально допустима для контейнеровозів фактична маса - 44 тони, а не 40 тон. Наголошую, що жодним нормативно-правовим актом України непередбачено, що виключно технічні характеристиками транспортного засобу напівпричепа-контейнеровоза дають власнику цього транспортного засобу законне право розраховувати, що при визначенні його вагових параметрів уповноважені особи органів державної влади будуть враховувати положення п. 22.5 Правил дорожнього руху в частині, що стосується контейнеровозів,відповідно до яких максимально допустима фактична маса такого транспортного засобу не повинна перевищувати 44 тони. Така норма відсутня у законодавстві України. Відповідно до пункту «б» 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси (чинній на момент виникнення правопорушення):для двохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон, трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом(контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44тони.Однак, визначальним фактором при застосуванні нормативу загальної маси 44 тони,є не лише наявність підтверджуючого документу про те що транспортний засіб рухався із напівпричепом контейнеровозом, а й те, щоб контейнеровоз здійснював перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Для застосування параметру фактичної маси в розмірі 44 тони при оцінці правомірності руху транспортного засобу обов'язково мають бути дотримані такі вимоги:1) автомобіль (тягач) має бути трьохвісним з трьохвісним напівпричепом(контейнеровозом) загальною максимальною довжиною 13,716 метра; 2) на зазначеному автомобілі (тягачі) із вказаним напівпричепом(контейнеровозом) мають бути розміщені один або більше контейнерів або змінних кузовів;3) рух має здійснюватися на автомобільних дорогах загального значення. Відсутність, хоча б однієї із вказаних вимог унеможливлює застосування підвищеного показнику фактичної маси - 44 тонни при оцінці правомірності руху транспортного засобу. В такому разі, застосовується показник дозволеної фактичної маси - 40 тонн,перевищення, якого на понад 5%, тягне за собою накладення штрафу, згідно частини2 статті 132-1 КУпАП. Звертає увагу суду, що ключовою обставиною, яка підлягає доказуванню в ході розгляду справи, є доведення факту перевезення контейнеровозом саме контейнеру чи змінного кузову. Однак, будь-яких доказів, щодо здійснення позивачем вантажного перевезення саме контейнером/змінним кузовом, його ідентифікації, доказів щодо придбання або використання, товарно-супровідних документів на перевезення вантажу контейнером/змінним кузовом, або сертифікатів на такий контейнер/змінний кузов матеріали справи не містять. Відповідно до фотофіксації транспортного засобу вбачається, що напівпричіп не має верхньої частини, тобто до конструкції внесено зміни-додано тентований верх. Також, з фотофіксації вбачається відсутність будь-якого маркування та пломбування. Отже, якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, допускається навантаження, передбачене п.22.5 ПДР. Позивачем не було надано доказів, що перевезення спеціалізованим напівпричепом контейнеровозом марки SCHMITZ SCS24L,ДНЗ АІ1372XG було здійснено в контейнері згідно з їх призначенням. Зважаючи на зазначене відповідачем належним чином визначено тип транспортного засобу та як наслідок здійснено правильний розрахунок відсотку перевантаження загальної маси транспортного засобу. Щодо товаро-транспортної накладної, то у позовній заяві ОСОБА_1 посилається на товаро-транспортну накладну №60 від20.12.2023. Відповідно до абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від14.10.97 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно - матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Також згідно вищевказаної ТТН назва вантажу - кукурудза 3-го класу, вид пакування - насипом, вид перевезень - вантажне авто, тоді як відповідно д п.17.2-17.5 Правил № 363, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари. Також у наданій ТТН відсутні будь які номери контейнеру/змінного кузову та підтвердження того, що перевезення було здійснено саме в контейнері/змінному кузові, що в свою чергу не може підтверджувати той факт, що транспортний засіб в момент проїзду через систему габаритно-вагового контролю їхав з дотриманням вимог п 22.5. Правил дорожнього руху. Закріплений у законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи. На підтвердження факту фіксації руху транспортних засобів позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей повідомляємо, що прилади автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 5,5, яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується:свідоцтвами про повірку підсистеми вагового контролю № 35-02/1812...1815чинні до 11.12.2024; свідоцтвами про повірку підсистеми габаритного контролю № 23-21/000198,199,201,306 чинні до 12.09.2024. Отже, Укртрансбезпека дотримується суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, установлених Технічних регламентом № 94 (п. 2 Загальної частини Технічного регламенту). Усі постанови про порушення містять посилання на технічний засіб вимірювання, що призводить до можливості його точної ідентифікації, а вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ і враховує гранично допустимі похибки при зважуванні. Щодо судових витрат, то відповідач критично ставиться до вимог сторони позивача, з викладеними доводами не погоджується та вважає, що для задоволення останніх підстав немає з урахуванням наступного. На підтвердження витрат на правничу допомогу до позовної заяви були долучені: договір №29/12/23-1Ю від 29.12.2023; додаткова угода №2 до договору №29/12/23-1Ю від 29.12.2023; договір №120/2023 про надання правничої допомоги від 29.12.2023.В Додатковій угоді №2 до договору №29/12/23-1Ю від 20.02.2024 зазначено наступні послуги: правовий аналіз спору, підготовка позовної заяви та компенсація поточних витрат (канцелярські приналежності, мобільний зв'язок). Зазначення адвокатом вищевказаного, як окремо наданої послуги, не відповідає критерію співмірності витрат на професійну правничу допомогу уцій справі, зважаючи на витрачений час на підготовку написання і подання позову, що є фактичним ознайомленням та аналізом обставин справи (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 420/1109/20). Крім того, справа про скасування постанови серії АА № 00016241 від 21.12.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачене частиною другою статті 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі за критерієм, встановленим п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, є справою незначної складності. Враховуючи вимогу позивача щодо стягнення правничої допомоги у сумі20 000 грн можна дійти висновку про неспіврозмірність витрат на правничу допомогу зі складністю справи. Тому, просить врахувати наданий відзив та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
14.10.2025 судом постановлено ухвалу, про перехід до стадії ухвалення судового рішення та, згідно ч. 6 ст. 120, ч. 1 ст. 227, ч.3 ст. 243 КАС України, ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 20.10.2025 - 15:45.
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та його представник - адвокат Чорний Олександр Васильович подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача, за довіреністю Коломієць Вікторія Олександрівна, у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Відповідно до ст. 268 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, оскільки неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини, спірні правовідносини, з посиланням на докази та норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст. ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 28.02.2023 є фізичною особою-підприємцем (вид економічної діяльності - вантажний автомобільний транспорт), власником транспортних засобів: спеціалізованого вантажного сідлового тягача MAN TGX 26.440, д.н.з НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричепа-контейнеровоза SCHMITZ SCS 24L, д.н.з. НОМЕР_2 . що підтверджується копією паспорта позивача, копіями свідоцтв про реєстрацію ТЗ та витягом з ЄДРЮОФОГФ.
21.12.2023 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаментудержавного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Дмитренком Максимом Олександровичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серія АА № 00016241,відповідно до якої 20.12.2023 о 16 год 58 хв., за адресою M-05, км 36+303, Київська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_3 . Відповідальна особа - ОСОБА_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 10.925% (4.37 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2ст. 132-1 КУпАП, а тому позивачу ОСОБА_1 , як власнику указаного ТЗ призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Правопорушення в автоматичному режимі було зафіксовано технічним засобом WIM5,5, свідоцтво про повірку підсистеми ваговогоконтролю № 35-02/1812...1815 чинні до 11.12.2024, свідоцтво про повірку підсистеми габаритного контролю № 23-21/000198,199,201,306 чинні до 12.09.2024.Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - 44370 кг. Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей 6 шт., спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2610 мм, 2-3: 1350 мм, 3-4: 5560 мм; 4-5: 1330 мм,5-6: 1290 мм; навантаження на вісь 1 - 6450 кг, 2 - 5850 кг, 3 - 9250 кг, 4 - 9300 кг; 5 - 9350 кг, 6 - 9100 кг; загальна маса - 49300 кг.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
За ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (ч. 2 ст. 132-1 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 229 КУпАП, від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини друга, третя статті 132-1 КУпАП).
Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
На виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пп. 2, 6, 8 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики;стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.
Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю (правова позиція викладена у постанові Великої Палати від 12.02.2020 у справі №917/210/19).
Відповідно до ч. 4 ст. 279-5 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ст. 132-1 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, головний спеціаліст відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, як особа уповноважена на розгляд справи, мав право виносити постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил користування автомобільним транспортом, без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00016241 від 21.12.2023, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст.132-1 КУпАП Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.«Примітка»: Дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Суб'єкт відповідальності за правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП визначений ст.14-3 КУпАП.
Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1145 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до якого підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування. Обов'язковою умовою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є наявність у нього діючого національного посвідчення водія або діючого посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух 1968 року, яке підтверджує право керування транспортним засобом відповідної категорії. Вимога щодо наявності посвідчення водія є необов'язковою стосовно належного користувача - керівника юридичної особи (особи, яка виконує повноваження керівника юридичної особи).
Тобто, належний користувач - фізична особа, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 від 12.01.2023, ОСОБА_2 є власником транспортного засобу спеціалізованого вантажного сідлового тягача MAN TGX 26.440, д.н.з НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_5 , маса без навантаження становить 7100 кг, повна маса 20000 кг.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 21.02.2023, ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки SCHMITZ SCS 24L, (Спеціалізований напівпричіп н/пр контейнеровоз), д.н.з. д.н.з. НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_7 , маса без навантаження 3860 кг, повна маса 39000 кг. В особливих відмітках, зазначено: переобладнаний в 2023 переобладнано № шасі продубльовано в умовах НДБСЕ САНТОДОР.
Також, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем (вид економічної діяльності - вантажний автомобільний транспорт), що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОГФ.
Отже, ОСОБА_2 , як власник транспортного засобу, є суб'єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а тому твердження представника позивача про те, що відповідачем не надано будь-яких доказів, що позивач у цій справі має будь-яке відношення до подій, які відбулися 20 грудня 2023 року, суд оцінює критично.
Також, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_3 , по автодорозі M-05, км 36+303км у Київській області, із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 10,925% (4.37 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Представник позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що оскаржувана постанова не в повній мірі відповідає Інструкції №512, що ставить під сумнів врахування відповідачем всіх критеріїв при встановленні факту перевищення встановлених законодавством вагових норм. Також, зазначає, що відповідно до Товарно-транспортної накладної №60 від 20 грудня 2023 року, вага брутто ТЗ склала 43,780 т, що складається з маси брутто: спеціалізованого вантажного сідлового тягача MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 ; спеціалізованого напівпричепа-контейнеровоза SCHMITZ SCS 24L, д.н.з. НОМЕР_2 вагою нетто 27,200 т та тари вагою 16,580 т. Також, під час винесення оскаржуваної постанови не було враховано, що ТЗ MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 в сукупності із спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом SCHMITZ SCS 24L, д.н.з. НОМЕР_2 є в розумінні п.п. б, п. 22.5, розділу 22 Закону України «Про правила дорожнього руху» є трьохвісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, із встановленою максимально фактичною масою (брутто) на дорогах державного значення, складає 44 т. Тому, враховуючи, що при зважуванні вага ТЗ брутто склала 43,780 т, вбачається відсутність факту перевищення встановлених законом вагових лімітів. Якщо брати до уваги масу транспортного засобу, виміряну з урахуванням похибки, котра склала 44,370 т, з врахуванням максимально допустиму масу трьохвісних автомобілів (тягачів) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, котра на дорогах державного значення складає 44 т, то фактичне перевищення максимально допустимої маси ТЗ становить 0,370 т, що складає 0,84 відсотка від максимально допустимої маси транспортного засобу, а отже не підлягає під застосування ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки становить менше 5% перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Однак, суд критично оцінює зазначені твердження виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення, дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 4 ст. 283 КУпАП Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - уповноважена посадова особа) відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 за №512 (далі Інструкція №512).
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до указаної Інструкції Додаток №1 (п. 3 Інструкції №512).
Відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: дата, час, індекс та місце вчинення адміністративного правопорушення, марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, дата народження, місце проживання (перебування), РНОКПП або серія і номер паспорта, суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги,фотознімок зафіксованого транспортного засобу, посилання в інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, а також формулу розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до абзацу шостого пункту 2 розділу ІІ Інструкції №512 під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 4 Інструкції №512 під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує: наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках, відеозаписі (за наявності) в інформаційному файлі; відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках, відеозаписі (за наявності) символам, розпізнаним системою; наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи; наявність у системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув із володіння особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; наявність та повноту інформації про особу, зазначену у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу; наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.
На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа: 1) за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки; 2) у разі потреби додаткової перевірки фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, відсутності достовірної та/або повної інформації щодо зафіксованого транспортного засобу, особи, яка притягається до відповідальності, постанову не виносить, а матеріали адміністративної справи невідкладно передає з використанням засобів системи на другий етап (рівень) іншій уповноваженій посадовій особі із зазначенням підстав передання для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу, іншої інформації стосовно транспортного засобу та особи, яка притягається до відповідальності, отриманої із системи, з подальшим прийняттям відповідного рішення; 3) невідкладно передає з використанням засобів системи в автоматизованому режимі таку інформацію до відповідної функціональної підсистеми єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - ФП ЄІС МВС) (пункт 5 розділу ІІ Інструкції №512).
Згідно з пунктом 6 розділу ІІ Інструкції №512 на другому етапі (рівні) уповноважена посадова особа опрацьовує не пізніше 2-х місяців з дня вчинення правопорушення, передані на розгляд з першого етапу (рівня) матеріали інформаційного файлу, аналізує їх та у разі потреби уточнює необхідні відомості для прийняття рішення у справі шляхом отримання інформації відповідно до законодавства та за результатами опрацювання:1) у разі наявності у матеріалах інформаційного файлу відомостей про вчинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах інформаційного файлу даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням кваліфікованого електронного підпису; 2) за наявності хоча б однієї з обставин, визначених статтею 247 КУпАП, закриває провадження у справі без винесення постанови з унесенням відповідної інформації до системи та накладенням кваліфікованого електронного підпису;3) у разі отримання відомостей про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами невідкладно передає в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством. При цьому постанова не виноситься.
Так, товарно - транспортна накладна №60 від 20.12.2023, свідчить, що автомобіль MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричіп д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , вантажовідправник ТОВ «АВТУНИЧІ», вантажоодержувач ТОВ «АГРОТРЕЙД СЮ», пункт навантаження Чернігівська обл., с. Автуничі, пункт розвантаження м. Одеса, пл. Митна, 1, ТОВ «НОВОТЕХ ТЕРМІНАЛ», було навантажено кукурудзою (насипом) вагою брутто 43,780 т, тара 16,580 т, маса нетто 27,200т.
Водночас, товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача, тому, твердження позивача про те, що перевезення товару відповідно до товарно-транспортної накладної, з урахуванням ваги автомобіля, виключає перевантаження транспортних засобів, є необґрунтованими.
Відповідно до Розділу І Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Наведене формулювання свідчить, що ТТН в першу чергу є документом комерційно-господарського характеру, що складається суб'єктами підприємницької діяльності з метою обліку товарно-матеріальних цінностей.
Отже, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.07.2019 у справі № 802/518/17-а.
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмірі плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.п. «б» п. 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси (комбіновані транспортні засоби): двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом понад 36 т, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом понад 40 т, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом понад 40 т, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра понад 42 т, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра понад 44 т.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Відповідно до п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).
У контексті п.22.5 ПДР України відповідальна особа, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме повну масу транспортного засобу так і навантаження на осі.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі №803/1540/16.
Відповідно до п. 3, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22,5 Правил дорожнього руху України, на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Водночас, згідно п. 5 Правил рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Агентством відновлення, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.
Як передбачено статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
До аналогічного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.07.2019 по справі №803/1540/16.
У даному випадку, позивачем не надано доказів у підтвердження того, що транспортний засіб MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 мав спеціальний дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документ про внесення плати за проїзд.
Водночас, відповідачем в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови суду надано: копію постанови серії АА №00016241 від 21.12.2023 з метаданими, копію картки ГВК до постанови серії АА №00016241 від 21.12.2023, копію АРМ аудиту зафіксованої події №6540602, фото транспортного засобу, які додані до постанови, копію сертифікату перевірки типу UA.TR. 00176-20 та копії сертифікатів про повірку засобу вимірювальної техніки.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (далі - Порядок №1174).
Згідно з п. 2 Порядку №1174 (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі - автоматичний пункт) - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером; метадані - структуровані дані, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями; система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку №1174 в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови).
Пунктом 8 Порядку №1174 (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №163.
Відповідно до п. 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (п. 10 Порядку №1174в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови).
Відповідно до п. 12 Порядку №1174 (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п. 13 Порядку №1174 (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п. 14 Порядку № 1174в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови).
Згідно з п.п. 2 п. 2, 16 Порядку №1174 (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Так, правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM5.5, сертифікат перевірки типу відповідності приладу вимірювання №UA.TR.00176-20 чинний до 16.06.2030 та відповідачем надано суду свідоцтва про повірку підсистеми вагового контролю № 35-02/1812...1815 чинні до 11.12.2024, свідоцтва про повірку підсистеми габаритного контролю № 23- 21/000198,199,201,306 чинні до 12.09.2024.
Таким чином, технічний засіб фіксації вищевказаного адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідає вимогам вказаного Технічного регламенту, що підтверджується сертифікатами перевірки типу та сертифікатами відповідності на вказаний прилад.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком №1174, крім того, постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
З оскаржуваної постанови серії АА № 00016241 від 21.12.2023 вбачається, що вона винесена на підставі встановленого в автоматичному режимі перевищення загальної маси транспортного засобу на 10,925% (437 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, а тому призначено стягнення ч. 2 ст.132-1 КУпАП у виді штрафу 17000 грн.
Перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України було встановлено із врахуванням вимірів та урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.
Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі.
Так, формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна: *% перевищення = ((Xфакт ? Xнорм ? похибка пристрою)/Xнорм)*100% Xфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Xнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.
Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ O1ML R 134-1:2010, помножена на Хфакт (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр) та становить для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ.
Постановою серії АА № 00016241 від 21.12.2023зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу: кількість вісей 6 шт., спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2610 мм, 2-3: 1350 мм, 3-4: 5560 мм; 4-5: 1330 мм, 5-6: 1290 мм; навантаження на вісь 1 - 6450 кг, 2 - 5850 кг, 3 - 9250 кг, 4 - 9300 кг; 5 - 9350 кг, 6 - 9100 кг; загальна маса - 49300 кг.
Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: (49300 - 40 000 - (10%*49300))/40 000)*100 %= 10.925% та розмір відсотків перевищення, отриманий в результаті даних розрахунків, відповідає зазначеному в постанові.
Крім того, дослідженими по справі доказами, встановлено, що позивач, як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу MAN TGX 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, оскільки 20.12.2023 о 16 год 58 хв., за адресою М-05, 36+303 км, Київська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб із перевищенням нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу на 10,925% (4,37 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
Відомості на підтвердження наведених вище обставин містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланням: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AA00016241,яке зазначене в оскаржуваній постанові.
Щодо доводів позивача про те, що транспортний засіб, яким він керував під час фіксації порушення, є контейнеровозом, оскільки до нього в момент фіксації порушення в русі був приєднаний напівпричеп-контейнеровоз, а тому ним не були порушені норми про максимально допустимі параметри, слід зазначити наступне.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
Положеннями п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Отже, напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.01.1997 №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Наказ №363) дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів.
Згідно з п.п.17.2-17.5 Наказу №363, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Як вбачається з фотофіксації вказаного транспортного засобу, позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, але не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, оскільки позивачем не було надано доказів, що перевезення спеціалізованим напівпричепом контейнеровозом марки SCHMITZ SCS24L, д.н.з. НОМЕР_2 було здійснено в контейнері згідно з їх призначенням та враховуючи, що водієм транспортного засобу перевозилася кукурудза (насипом), перевезення якої згідно з п.п.17.2-17.5 Наказу №363 заборонено а тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т.
Таким чином, сам факт реєстрації за позивачем автомобільного транспорту - контейнеровоза не поширює вагові обмеження, передбачені п.22.5 Правил дорожнього руху, у 44 т для відповідного транспорту.
Отже, обставина, що вищезазначений транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, без отримання на те спеціального дозволу, формує в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Крім того, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 ПДР України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов'язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.
У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У відповідності до положень ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19 визначений частиною другою статті 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обовязку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Тому, враховуючи, що відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке встановлена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена у відповідності до вимог закону, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та будь-якими доказами не спростовані, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суд не вбачає.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зокрема, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно було винесено оскаржувану постанову серії АА № 00016241 від 21.12.2023, тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням положень ст. 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовна заява не підлягає задоволенню, судові витрати позивача слід залишити без відшкодування.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 9, 73, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 246,255, 268-272, 286, 297 КАС України, ст. 7, 33, ч. 2 ст.132-1, 245, 251, 252, 256, 258, 276, 280, 283, 288, 289 КУпАП, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване у автоматичному режимі, відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення (проголошення). Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення (проголошення) має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ: 39816845, місцезнаходження: проспект Перемоги, будинок 14, місто Київ, 03135.
Рішення складено 20.10.2025.
Суддя:О. В. Бондаренко