Справа № 357/16723/25
3/357/6613/25
20 жовтня 2025 року м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи немає, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 18.01.2005 Білоцерківським МВМ № 1 ГУ МВС України в Київській області, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28.09.2025 о 17:45 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо матері ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, чим завдав шкоди психічному здоров'ю постраждалій особі.
За вказаним фактом стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 857597 від 28.09.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Окрім визнання своєї винуватості самим правопорушником, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повністю підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 857597 від 28.09.2025 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 від 28.09.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.09.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 28.09.2025; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 28.09.2025, відповідно до якої рівень небезпеки кривдника середній; терміновим заборонним приписом стосовно кривдника ОСОБА_1 від 28.09.2025.
Беручи до уваги зазначене та викладене у протоколі про адмінправопорушення, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (словесні образи), внаслідок чого було завдано психологічних страждань потерпілій.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
З урахуванням даних про особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, тієї обставини, що ОСОБА_1 вперше притягається до відповідальності, з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, вважаю за необхідне накласти на нього передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень і яке на переконання суду буде достатнім для його виправлення та попередження скоєнню ним інших адмінправопорушень.
Згідно із ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 857597 від 28.09.2025 ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність необхідності направлення ОСОБА_1 , на проходження програми для кривдників.
Згідно п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Оскільки ОСОБА_1 згідно довідки до акта огляду МСЕК від 09.07.2012 являється особою з ІІ групою інвалідності з дитинства довічно, суддя вважає за необхідне звільнити його від сплати судового збору.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА