Справа № 352/2390/25
Провадження № 3/352/990/25
20 жовтня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
Згідно протоколу серії №440639від 03.10.2025 року: 17.09.2025 року близько 13:00 в с. Побережжя по вул. Шевченка біля будинку 77 порушила громадський порядок, вчинивши конфлікт з громадянкою ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просила закрити провадження у справі відносно неї, оскільки в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні просила визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки остання вчинила з нею конфлікт.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Зокрема, це нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
До інших проявів дрібного хуліганства необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об'єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема, під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Всупереч вищевказаному, у протоколі не було викладено цих складових елементів правопорушення.
Суть викладеного в протоколі не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ст. 173 КУпАП. Крім того у протоколі не розкрито змісту порушення громадського порядку.
Як встановлено судом з пояснень ОСОБА_1 та потерпілої, між сторонами існує тривалий особистий конфлікт.
Наведене свідчить про те, що конфлікт виник на ґрунті особистих неприязних відносин та не з особистої волі та бажання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що виключає наявність в діях ОСОБА_1 хуліганського мотиву, а отже можливість кваліфікувати її дії як дрібне хуліганство.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 порушила саме громадський порядок та спокій громадян та що мотивом її дій була неповага до суспільства. Так само відсутні докази її умисної вини у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.
Таким чином, конфлікт, який склався між ОСОБА_1 та потерпілою не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,.
Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП,-
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП- закрити на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.