Справа № 349/388/23
Провадження № 2/349/9/25
іменем України
20 жовтня 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження об'єднану цивільну справу №349/388/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності шляхом визнання права власності на частину майна в порядку поділу майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,
учасники справи:
представник позивачки за первісним позовом, відповідачки за зустрічним
адвокат Задна Р.Є.
відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним ОСОБА_2
представник позивача за зустрічним позовом, відповідача за первісним позовом
адвокат Сковронський В.І.
встановив:
У березні 2023 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Задна Р.Є., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , земельної ділянки за цією ж адресою, квартири по АДРЕСА_2 , спільною сумісною власністю подружжя шляхом визнання за нею права власності на частину цього нерухомого майна.
В обгрунтування позову зазначено, що позивачка з 05 травня 1984 року по 04 жовтня 2022 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі.
За час перебування у зареєстрованому шлюбі за рахунок спільних грошових коштів подружжя вони звели та здали в експлуатацію житловий будинок з господарською будівлею, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , які збудовані на набутій ними земельній ділянці площею 0,075 га, а також придбали квартиру АДРЕСА_3 . Право власності на це нерухоме майно зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 .
Крім того, відповідачу на праві власності належить рухоме майно - транспортні засоби, відповідач займався підприємницькою діяльністю, доходи від якої позивачці невідомі, а тому позивачка просила суд витребувати ці відомості, оскільки на запити адвоката інформації не надано.
Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, квартира і земельна ділянка на підставі ст. 60, 69 СК України є спільною сумісною власністю подружжя. Просила визнати за нею право власності на частину вищезазначеного нерухомого майна.
Разом з позовною заявою стороною позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 на праві власності.
Відповідач ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов. Просив в порядку поділу майна подружжя виділити йому квартиру по АДРЕСА_4 , два транспортні засоби "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . ОСОБА_1 виділити домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 і земельну ділянку за цією адресою.
14 квітня 2023 року позивачкою подано відзив на зустрічний позов за яким у задоволенні зустрічного позову вона просила відмовити повністю.
10 травня 2023 року позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про зміну предмета позовної заяви. Доповнено позовні вимоги про визнання спільною сумісною власністю подружжя, крім нерухомого майна, десять транспортних засобів: марки Opel Kadett, 1986 року випуску номерний знак НОМЕР_3 , марки Богдан модель DF-25 3707, державний номерний знак НОМЕР_1 , марки Volkswagen модель Transporter, номений знак НОМЕР_2 , марки Opel Kadett, 1984 року випуску, держаний номерний знак НОМЕР_4 , марки Audi модель 80, державний номерний знак НОМЕР_5 , марки ВАЗ модель21043, державний номерний знак НОМЕР_6 , марки Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_7 , марки Mersedes-Benz модель Vito номерний знак НОМЕР_8 , марки Hyundai, модельTrajet, державний номерний знак НОМЕР_9 .
20 червня 2023 року ОСОБА_2 подано заяву про зміну предмета зустрічного позову, у якому він просив провести поділ спільного сумісного нерухомого майна в натурі, виділивши сторонам по справі по 1/2 реальній частці житлового будинку, квартири, земельної ділянки.
13 березня 2024 року позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про зміну предмета позовної заяви (уточнену), за якою позивачка просила визнати спільною сумісною власністю подружжя три транспортні засоби "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , Opel Astra державний номерний знак НОМЕР_10 .
19 березня 2024 року ОСОБА_2 подано заяву про зміну предмета зустрічного позову за яким він просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_3 , два транспортні засоби "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за ОСОБА_1 визнати право власності на житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , стягнути з ОСОБА_1 на його користь 592 323,00 грн. грошової компенсації, як різницю вартості виділеного їй майна.
04 листопада 2024 року позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про зміну предмета позовної заяви. Позивачка просила визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_3 , житловий будинок і земельну ділянку по АДРЕСА_1 , а також три транспортні засоби "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , Opel Astra номерний знак НОМЕР_10 . За нею просила визнати право власності на 1/2 частину домоволодіння і земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 і квартиру АДРЕСА_3 , за відповідачем ОСОБА_2 просила визнати право власності на 1/2 частину домоволодіння і земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , транспортні засоби "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також при поділі майна врахувати вартість подібного за своїми технічними характеристиками проданого відповідачем транспортного засобу Opel Astra державний номерний знак НОМЕР_10 .
17 грудня 2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про зміну предмета зустрічного позову. За цією заявою ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності на половину житлового будинку по АДРЕСА_1 , половину квартири АДРЕСА_3 , по 1/2 транспортних засобів "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Земельна ділянка набута ним в процесі приватизації, а тому вона не може бути предметом поділу.
11 серпня 2025 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про зміну предмету позову. За цією заявою ОСОБА_1 просила визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру АДРЕСА_3 , домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , транспортні засоби "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . В порядку поділу майна подружжя просила визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння і земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 часток права власності на квартиру АДРЕСА_3 . За відповідачем ОСОБА_2 визнати право власності на 1/2 частину домоволодіння і земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , 3/10 частки права власності на квартиру АДРЕСА_3 , транспортні засоби "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 березня 2023 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на домоволодіння по АДРЕСА_1 , земельну ділянку за цією адресою, квартиру АДРЕСА_3 .
Ухвалою судді Рогатинського районного суду від 06 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін, задоволено клопотання позивачки про витребування додаткових доказів у справі.
Ухвалою суду від 04 квітня 2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі, об'єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, здійснено перехід з розгляду цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 26 квітня 2023 року.
Ухвалою суду від 10 травня 2023 року задоволено клопотання представника позивачки адвоката Задної Р.Є. про витребування додаткових доказів у справі.
Ухвалою суду від 10 травня 2023 року задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 про накладення арешту на рухоме майно - транспортні засоби"Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , Opel Kadett, номерний знак НОМЕР_3 .
Ухвалою від 10 травня 2023 року за клопотанням представника ОСОБА_2 адвоката Ярицького Л.І. витребувано додаткові докази в справі, що стосуються предмету доказування.
Ухвалою суду від 20 червня 2023 року задоволено клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної і земельно-технічної експертизи. Провадження в справі на час проведення експертизи зупинено.
19 лютого 2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта.
21 лютого 2024 року провадження в справі поновлено. Підготовче засідання призначено на 13 березня 2024 року.
Ухвалою від 13 березня 2024 року задоволено клопотання представниці позивачки адвоката Задної Р.Є. про призначення транспортно-товарознавчої експертизи. На час проведення експертизи провадження в справі зупинено.
23 вересня 2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта, ухвалою судді від 04 жовтня 2024 року провадження в справі поновлено, підготовче судове засідання призначено на 04 листопада 2024 року.
04 листопада 2024 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивачки адвоката Задної Р.Є. про витребування судом додаткових доказів, про виклик у судове засідання свідків.
21 листопада 2024 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката Задної Р.Є. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою судді від 21 листопада 2024 року задоволено клопотання адвоката Задної Р.Є. про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
27 листопада 2024 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката Сковронського В.І. про відкладення судового засідання у зв'язку зі вступом в справу на стороні ОСОБА_2
17 грудня 2024 року адвокат Сковронський В.І. подав клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з тим, що позовну заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
15 січня 2025 року на адресу суду надійшла заява від адвоката Задної Р.Є. про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі №761/5870/24.
Ухвалою суду від 16 січня 2025 року провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду справи №761/5870/24.
28 січня 2025 року від представника позивачки адвоката Задної Р.Є. надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою судді від 31 січня 2025 року провадження в справі поновлено.
17 лютого 2025 року адвокатом Сковронським В.І. подано клопотання про вирішення питання щодо попереднього внесення позивачем грошової компенсації на депозитний рахунок суду в сумі 44 500,00 грн. за наявності позовної вимоги щодо визнання за позивачкою 1/2 частки земельної ділянки, належної його довірителю.
18 лютого 2025 року на адресу суду від представників сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
17 березня 2025 рок уна адресу суду надійшло клопотання адвоката Задної Р.Є. про відмову у клопотанні щодо внесення її довірителькою грошової компенсації на депозитний рахунок суду в сумі 44 500,00 грн.
Ухвалою суду від 18 березня 2025 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_3 про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Ухвалою суду від 18 березня 2025 року відмовлено представнику ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про витребування доказів.
27 березня 2025 року від представника ОСОБА_1 адвоката Задної Р.Є. надійшло клопотання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
Ухвалою судді від 27 березня 2025 року задоволено клопотання адвоката Задної Р.Є. про її участь у режимі відеоконференції.
04 квітня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката Задної Р.Є. про витребування додаткових доказів у справі.
22 травня 2025 року адвокат Сковронський В.І. направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.
10 червня 2025 року адвокат Задна Р.Є. направила на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи.
03 липня 2025 року адвокат Задна Р.Є. направила на адресу суду клопотання про витребування додаткових доказів судом.
03 липня 2025 року від адвоката Сковронського В.І. надійшло клопотання про залишення клопотань адвоката Задної Р.Є. про витребування доказів без розгляду.
Ухвалою суду від 03 липня 2025 року задоволено клопотання адвоката Задної Р.Є. про витребування додаткових доказів у ФОП ОСОБА_2
21 липня 2025 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про неможливість виконати ухвалу суду в частині бухгалтерської документації та надано додаткові письмові документи.
22 липня 2025 року від адвоката Задної Р.Є. надійшло клопотання про застосування до ОСОБА_2 заходів процесуально примусу та клопотання про виклик свідків.
Ухвалою суду від 22 липня 2025 року в задоволенні клопотання адвоката Задної Р.Є. про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу до ФОП ОСОБА_2 відмовлено.
12 серпня 2025 року від представників сторін на адресу суду надійшли клопотання про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.
Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті на 09 жовтня 2025 року.
У судовому засіданні 09 жовтня 2025 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Задна Р.Є. позовні вимоги підтримала повністю з підстав, які зазначені в обгрунтування позову. Просила позовні вимоги, зазначені у заяві про зміну предмета позову від 11 серпня 2025 року, задовольнити повністю. Зокрема, виділити її довірительці 1/2 частину домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 , де ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність. ОСОБА_2 виділити 1/2 домоволодіння і земельної ділянки по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6 квартири по АДРЕСА_2 , два транспортні засоби. Вирішити питання повернення ОСОБА_1 внесений у більшому розмірі судовий збір в сумі 9263 грн.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибула і про причину неявки суд не повідомила.
Адвокат Сковронський В.І., ОСОБА_2 позовні вимоги визнали частково в частині визнання по 1/2 частці на житловий будинок по АДРЕСА_1 за сторонами по справі та в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на транспортний засіб "Богдан- DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_2 . Також просили визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 . За ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя просили визнати право власності на транспортний засіб марки "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . У задоволенні позову в частині поділу земельної ділянки просили відмовити з тих підстав, що вона є приватною власністю ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 не внесено на депозит суду половини її вартості.
Суд, вислухавши доводи представників сторін, ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, які долучено до справи сторонами та витребувано судом, дійшов до висновку про часткове задоволення первісного та зустрічного позовів.
Судом встановлено, що сторони по справі з 05 травня 1984 року по 04 жовтня 2022 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що документально підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_11 , виданого 05 травня 1984 року виконавчим комітетом Воронівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_12 , виданого 04 жовтня 2022 року Рогатинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківьскої області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).
За інформаційною довідкою №315783335 , сформованою 22 листопада 2022 року, ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 є власником:
1) квартири в цілому загальною площею 63 м2, житловою площею 38,2 м2, яка розташована за адресою АДРЕСА_4 . Підстава набуття права власності - договір купівлі продажу серія та номер 1894 від 04 вересня 2001 року, посвідчений приватним нотаріусом Рогатинського нотаріального округу, зареєстрований 09 вересня 2022 року в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації;
2) земельної ділянки в цілому кадастровий номер 2624410100:01:021:0014 площею 0,075 га на підставі рішення органу місцевого самоврядування Рогатинської міської ради серія та номер 1570 від 27 травня 2021 року, відомості з ДЗК серія та номер 47977240 від 23 липня 2021 року;
3) домоволодіння в цілому по АДРЕСА_1 - житлового будинку загальною площею 185, 4 м2, житловою площею 59, 3 м2, комори -стайні загальною площею 45,6 м2, на підставі свідоцтва про право власності б/н, виданого 17 грудня 1991 року Рогатинською міською радою. Дата та час державної реєстрації 17 лютого 2020 року.
Відповідно до копії довідки №514, виданої 05 листопада 2016 року Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, станом на 05 листопада 2016 року до складу домоволодіння входять - житловий будинок загальною площею 185, 4 м2, житловою площею 59, 3 м2, комора - стайня загальною площею 45,6 м2.
Згідно технічного паспорта на квартиру, виданого 09 вересня 2022 року на ім'я ОСОБА_2 , довідки №192, виданої Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 09 вересня 2022 року, загальна площа двокімнатної квартири АДРЕСА_3 - 63,0 м2, житлова - 38,2 м2.
За висновком експерта №01/02-24 за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 12 лютого 2024 року, дійсна ринкова вартість домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 без врахування вартості земельної ділянки становить 2 259 280,00 грн., з яких вартість житлового будинку 2 126 352, 00 грн., стайні-комори - 132 928,00 грн.; ринкова вартість двокімнатної квартири загальною площею 63 м2, яка розташована по АДРЕСА_4 становить 873 306,00 грн.
Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 16 лютого 2023 року вартість земельної ділянки кадастровий номер 2624410100:01:021:0014 площею 0,075 га в АДРЕСА_1 становить 89 000,00 грн.
Крім того, за ОСОБА_2 28 березня 2018 року зареєстровано транспортний засіб "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію в серія НОМЕР_14 , а також 15 листопада 2007 року транспортний засіб - "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_15 .
За висновком експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №315/24-26 від 03 вересня 2024 року ринкова вартість КТЗ "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 168 868,00 гривень, ринкова вартість КТЗ "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 176 721, 60 грн.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
Відповідно до положень частини 1 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту ( ч.1 ст. 61 СК України).
Згідно ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст. 69 СК України).
За ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення ( ч.1 ст. 71 СК України).
У пунктах 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання.
До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб ( ч.4 ст. 65 СК України).
Отже, спільне майно подружжя за відсутності домовленості між ними слід ділити порівну, з урахуванням обставин, що мають значення у справі, призначення речей, їх фактичного перебування у володінні одного з подружжя та намірів щодо володіння та використання майна кожним з подружжя.
Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №725/1776/18, факт придбання спірного майна в шлюбі є безумовною підставою для віднесення його до спільної сумісної власності.
За ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що спірне нерухоме майно є об'єктом спільної сумісної власності сторін по справі, та в порядку поділу спільного сумісного майна колишнього подружжя визнає за сторонами право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку та 1/2 квартири. Оскільки ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності на 1/2 частину лише житлового будинку, тому суд дійшов висновку про визнання за позивачкою за первісним позовом ОСОБА_1 право власності на господарську споруду - комору-стайню в цілому.
Щодо визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки.
У постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 686/9580/16 (провадження № 61-3478св18) зроблено висновок, що «земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку з земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19) зазначено, що перехід права власності на земельну ділянку у разі набуття права власності на житловий будинок врегульовано статтями 120 ЗК України та 377 ЦК України. У разі, якщо одним з подружжя під час шлюбу, дійсного на момент виникнення спірних правовідносин, придбано будинок, то в подружжя виникла спільна сумісна власність, тобто право другого з подружжя на частину будинку. У зв'язку з тим, що земельну ділянку виділено у власність для обслуговування цього будинку, то в чоловіка, за яким визнається право власності на частину будинку, в такій же частці виникає і право власності на земельну ділянку, необхідну для обслуговування будинку.
Також у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 691/1240/18 зазначено, що «відповідно до частини 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користування іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю, споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення".
Згідно з частиною 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості з земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
У статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України гарантовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Припинення права приватної власності відповідача на земельну ділянку (на частку у праві) за вимогою другого з подружжя про визнання права власності на частину земельної ділянки на переконання суду можливе за умови одночасного присудження власнику грошової компенсації замість його частки у праві власності на земельну ділянку або врахування відповідної компенсації вартості земельної ділянки (її частки) при поділі іншого майна подружжя.
Вартість земельної ділянки становить 89 000,00 грн. (що сторонами по справі не оспорюється), таким чином відповідачу за первісним позовом ОСОБА_2 під час поділу майна ОСОБА_1 необхідно компенсувати вартість 1/2 частини цієї земельної ділянки на суму 44 500,00 грн.
Транспортні засоби є неподільною річчю. Позивачка просила визнати на них право власності за ОСОБА_2 . Відповідач просив визнати за ним право власності на транспортний засіб - "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває в його користуванні, транспортний засіб марки "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 передати у власність ОСОБА_1 .
Оскільки транспортні засоби зареєстровані за ОСОБА_2 та не перебувають у користуванні ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про визнання за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 і на автомобіль марки "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
З врахуванням вартості господарської споруди - комори- стайні 132 928 ,00 грн., яку виділено в цілому ОСОБА_1 , вартості двох транспортних засобів 345 598,60 грн., які виділені ОСОБА_2 та з врахуванням компенсації вартості 1/2 частини земельної ділянки з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 168 161,00 грн. як різницю вартості виділеного йому майна (168 868,00 +176 721,60=345 589,60 (вартість транспортних засобів) - 132 928,00 (вартість господарської споруди) - 44 500,00 (вартість 1/2 частини земельної ділянки) = 168 161,00 грн.)
Щодо судових витрат по справі.
Загальна вартість майна, яке підлягало поділу у судовому порядку становить 3 478 894,60 (2 126 352,00 (житловий будинок) + 132 928,00 (комора-стайня) +168 868,00 (автомобіль марки "Volkswagen Transporter") + 176 721, 60 грн. (автомобіль марки "Богдан-DF-25") + 873 306,00 (квартира) + 89 000,00 (земельна ділянка) = 3 478 894,60). Ціна позову для кожного з подружжя становить 1/2 вартості належного подружжю майна і становить 1 739 447,30 грн. (3 478894,60:2=1 739 447,30).
Судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На час подання позову судовий збір мав би становити 13 420, 00 грн. (2684Х5= 13 420,00 грн.) .
Однак предметом позову на час його подання до суду було домоволодіння, квартира та земельна ділянка, ціна яких визначалася звітами про оцінку майна ФОП ОСОБА_4 .
Позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову до суду сплачено 8052,00 грн. згідно квитанції #0/0287454591, а також 536, 80 грн. за заяву про забезпечення позову при поданні позову до суду згідно кватанції 9297-529-6844-2042.
Відповідачем за подання зустрічного позову 22 березня 2023 року сплачено судовий збір в сумі 8 803, 30 грн. згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН 1491992 від 22 березня 2023 року
27 квітня 2023 року ОСОБА_1 сплачено 536,80 грн. за заяву про забезпечення позову згідно квитанції Приватбанку від 27 квітня 2023 року.
12 березня 2024 року позивачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 1211, 20 грн. згідно квитанції Приватбанку №9335-8217-5340-7591 за збільшення позовних вимог.
13 березня 2024 року ОСОБА_2 сплачено судовий збір в сумі 6 337,00 за збільшення позовних вимог.
Прожитковий мінімуму у 2024 році становив 3028,00 грн. , максимальний розмір судового збору для фізичної особи за подання майнового позову - 15 140,00 грн.
29 жовтня 2024 року ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 15 140,00 грн. згідно квитанції Приватбанку.
У загальній сумі ОСОБА_1 сплачено судовий збір за позовні вимоги майнового характеру 24 403, 20 (8052,00+1211,20+15140,00=24 403, 20 грн.), за забезпечення позову 1073, 60 грн.
ОСОБА_2 сплачено судовий збір на загальну суму 15 140,00 грн. (6 337,00+8 803,30).
Таким чином, ОСОБА_1 зайво сплачено 9 263, 20 грн. судового збору (24403, 20- 15140,00=9263,20), які підлягають поверненню позивачці на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", оскільки судовий збір внесено у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З ОСОБА_2 підлягає до стягнення 1/2 частина судового збору, сплаченого позивачкою ОСОБА_1 за подання заяв по забезпеченню позову на суму 536,80 грн.
За ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Позивачкою ОСОБА_1 за висновок експерта №315/24-28 від 16 квітня 2024 року оплачено 10 601,92 коп., що підтверджується квитанцією ПриватБанку від 17 квітня 2024 року та актом попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта №315/24-28, рахунком №1696 від 16 квітня 2024 року, актом здачі-приймання висновку експерта №315/23-28 від 03 вересня 2024 року, 1/2 цієї суми - 5300,96 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , оскільки саме цей висновок враховано судом як доказ у справі щодо визначення ринкової вартості транспортних засобів.
За ч.7,8 статті 158 ЦПК України заходи забезпечення позову у цій справі - арешт квартири АДРЕСА_3 , земельної ділянки площею 0,075 га кадастровий номер 2624410100:01:021:0014, що розташована за адресою АДРЕСА_1 цільове призначення якої - для будівництва та обстуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, домоволодіння по АДРЕСА_1 , накладені ухвалою судді від 03 березня 2023 року; арешт транспортних засобів марки Opel Kadett, 1986 року випуску червоного кольору номер двигуна НОМЕР_16 , номер кузова НОМЕР_17 , зареєстрований 28 грудня 2002 року, державний номерний знак НОМЕР_3 ; марки Богдан, модель DF-25 3707, 2006 року випуску, синього кольору, номер двигуна НОМЕР_18 , номер кузова НОМЕР_19 , зареєстрований 15 листопада 2007 року державний номерний знак НОМЕР_1 ; марки Volkswagen Transporter, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_20 , зареєстрований 18 березня 2021 року, державний номерний знак НОМЕР_2 , накладені ухвалою суду від 10 травня 2023 року продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільно набутого майна та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити частково.
У порядку поділу спільного сумісного майна колишнього подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на:
1) 1/2 частину житлового будинку загальною площею 185,4 м2, житловою площею 59,3 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) комору- стайню загальною площею 45,6 м2 в цілому, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 2624410100:01:021:0014 загальною площею 0,075 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ;
4) 1/2 частину квартири загальною площею 63 м2, житловою площею 38,2 м2, яка розташована за адресою АДРЕСА_4 .
У порядку поділу спільного сумісного майна колишнього подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на:
1) 1/2 частину житлового будинку загальною площею 185,4 м2, житловою площею 59,3 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
2) 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 2624410100:01:021:0014 загальною площею 0,075 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ;
3) 1/2 частину квартири загальною площею 63 м2, житловою площею 38,2 м2, яка розташована за адресою АДРЕСА_4 ;
4) автомобіль марки "Volkswagen Transporter" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
5) автомобіль марки "Богдан-DF-25" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 168 161,00 грн. грошової компенсації як різницю вартості виділеного йому майна.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати - 536,80 грн. сплаченого судового збору за забезпечення позову, 5300,96 грн. за висновок експерта №315/24-28 від 16 квітня 2024 року, всього на загальну суму 5837, 76 грн.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір в сумі 9 263,20 грн., згідно квитанції до платіжної інструкції від 29 жовтня 2024 року #0.0 3973790847.1.
Заходи забезпечення позову - арешт квартири АДРЕСА_3 , земельної ділянки площею 0,075 га кадастровий номер 2624410100:01:021:0014, що розташована за адресою АДРЕСА_1 цільове призначення якої - для будівництва та обстуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, домоволодіння по АДРЕСА_1 , накладені ухвалою судді від 03 березня 2023 року; арешт транспортних засобів марки Opel Kadett, 1986 року випуску червоного кольору номер двигуна НОМЕР_16 , номер кузова НОМЕР_17 , зареєстрований 28 грудня 2002 року, державний номерний знак НОМЕР_3 ; марки Богдан, модель DF-25 3707, 2006 року випуску, синього кольору, номер двигуна НОМЕР_18 , номер кузова НОМЕР_19 , зареєстрований 15 листопада 2007 року державний номерний знак НОМЕР_1 ; марки Volkswagen Transporter, 1998 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_20 , зареєстрований 18 березня 2021 року, державний номерний знак НОМЕР_2 , накладені ухвалою суду від 10 травня 2023 року продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_21 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 .
Суддя О.О.Гаврилюк