Справа №345/3673/25
Провадження № 2-о/345/158/2025
20.10.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, п'ята окрема штурмова Київська бригада, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю,
Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи:
заявниця звернулася до суду зі заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 2017 року по 2024 рік.
Свої вимоги мотивує тим, що вона познайомилася з ОСОБА_4 у 2017 році в селі Сівка-Войнилівська у будинку її матері, куди він зайшов до її брата, щоб разом піти на рибалку. Фактично відразу після знайомства вони почали зустрічатися і вже незабаром поїхали разом у місто Іллічевськ Одеської області, а приблизно через місяць переїхали і почали орендували квартиру у місті Овідіополь Одеської області. Вони почали разом проживати та перебувати у фактичних шлюбних відносинах, вести спільне домашнє господарство, спільно нести витрати на придбання продуктів харчування, а також поступово облаштовували їхнє житло шляхом проведення косметичного ремонту, купляти вживану побутову техніку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син. Від самого народження дитини та по день смерті його батька її цивільного чоловіка, вони проживали разом однією сім?єю, вели спільне господарство, разом виховували дитину, утримували її. ОСОБА_5 виконував усі обов?язки батька дитини, передбачені сімейним законодавством. Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім?єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім?ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов?язків, притаманних подружжю.
13 травня 2024 року ОСОБА_4 був мобілізований до Збройних Сил України, а ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 загинув, захищаючи Батьківщину від загарбників.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 27.01.2025 і справі № 345/6890/24 зобов?язано Калуський відділ ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в подальшому змінено внести зміни до актового запису про народження №524 від 25.09.2020, складеного Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вказавши: прізвище дитини " ОСОБА_6 ", прізвище батька " ОСОБА_6 ". В подальшому ухвалами Калуського міськрайонного суду від 27.03.2025 та 26.05.2025 були внесені зміни у найменування органу, який мав внести зміни у актовий запис, та у прізвище загиблого замість « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_6 » відповідно.
Встановлення факту має юридичне значення, тобто від нього залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, що вбачається з норм ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», які дозволять заявниці реалізувати права, передбачені цим законом, як близькому родичу та члену сім?ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, у тому числі право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме); право на отримання достовірної інформації про хід та результати проведення розшуку безвісти зниклого чоловіка у порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України; право на отримання інформації про хід та результати розшуку у порядку, встановленому цим Законом; право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України. Вона не має іншої можливості встановити та довести факт, що має для неї юридичне значення, адже чоловік, з яким вона проживала однією сім'єю без шлюбу, загинув і довести такий факт у позасудовому порядку неможливо
Представник Міністерства оборони України подав до суду письмові пояснення, в яких у задоволенні заяви ОСОБА_1 просить відмовити у повному обсязі.
Свої пояснення мотивує тим, що ОСОБА_1 не надано достовірних доказів, які отримані законним шляхом та відповідно чинному законодавству щодо факту спільного проживання. Факт спільного проживання та/або реєстрації місця проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків не може свідчити про те, що мали місце усталені відносини, які притаманні сім'ї, та що вони проживали однією сім'єю, як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу. Ведення спільного бюджету заявниця ніякими доказами не підтверджує. Таким чином, зазначене свідчить про непідтвердженість спільного проживання однією сім'єю та ведення спільного бюджету. Оскільки належних, допустимих і достатніх доказів про проживання заявниці з загиблим однією сім'єю та на підтвердження спільного проживання, пов'язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов'язків не надано, відповідно, відсутні підстави для визнання такого факту доведеним. З урахуванням принципу диспозитивності процесу та засад змагальності сторін, відповідно до яких заявниця зобов'язана довести обставини, на які посилається на підтвердження заяви, у зв'язку з чим слід дійти обґрунтованого висновку про недоведеність факту спільного проживання заявниці зі загиблим.
Представник Міністерства оборони України подав до суду заяву, в якій розгляд справи просить провести без їхньої участі.
Заявниця подала до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити за її відсутності. Вимоги заяви про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю підтримує та просить задоволити.
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представник п'ятої окремої штурмової Київської бригади в судове засідання не з'явилися, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Заяв та клопотань не подавали.
Заяви та клопотання заявника та заінтересованої особи, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 18.07.2025 заяву про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю залишено без руху, надавши заявниці строк для усунення недоліків заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали
24.07.2025 заявниця подала до суду уточнену заяву про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю (а.с. 21-36).
Ухвалою суду від 29.07.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами окремого провадження з викликом учасників справи.
27.08.2025 представник Міністерства оборони України подав до суду письмові пояснення, в яких у задоволенні заяви про встановлення факту спільного проживання просить відмовити повністю (а.с. 40-51).
10.10.2025 заявниця подала до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити за її відсутності. Вимоги заяви про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю підтримує та просить задоволити.
20.10.2025 представник Міністерства оборони України подав до суду заяву, в якій розгляд справи просить провести без їхньої участі.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Фактичні обставини, встановлені судом:
рішенням Калуського міськрайонного суду від 27.01.2025 у справі № 345/6890/24 встановлено факт батьківства, померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по відношенню до сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов?язано Калуський відділ ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) внести зміни до актового запису про народження №524 від 25.09.2020 складеного Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вказавши: прізвище дитини « ОСОБА_7 », прізвище батька « ОСОБА_7 » (а.с. 8-9, 30-32).
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 27.03.2025 у справі № 345/6890/24 виправлено описку в результативній частині рішенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.01.2025 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства виклавши вірно: «Зобов'язати Чорноморський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про народження №524 від 25.09.2020 складеного Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вказавши: прізвище дитини «ОСОБА_7 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , прізвище батька «ОСОБА_7 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 » (а.с. 11-12, 33-34).
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 26.05.2025 у справі № 345/6890/24 виправлено описку в рішенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.01.2025 та в ухвалі Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.03.2025 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства виклавши вірно: «Зобов'язати Чорноморський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про народження №524 від 25.09.2020 складеного Чорноморським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вказавши: прізвище дитини «ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , прізвище батька «ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 » (а.с. 13, 35).
Оцінка суду:
дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. В порядку ч. 4 вказаної статті сім'я створюється не тільки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а й на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
За положеннями частин 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч. 6 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. При цьому, в порядку ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, а також у разі його розірвання.
Положеннями ст. 74 СК України врегульовані майнові права осіб, що проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою. Дані положення є виключенням, а отже особи, що проживали без реєстрації шлюбу інших прав, ніж визначені ст. 74 СК України, не набувають.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Отже, предмет доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім'єю передусім складає сукупність обставин, що є згідно зі законом основними ознаками сім'ї; спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків.
У справі «Джонстон проти Ірландії» було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема, щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).
Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак, не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц та від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17 (провадження № 61-1623св19)).
Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18).
Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, як кожного окремо, так і всіх доказів у сукупності, прийшов до висновку, що заявниця не довела належними та допустимими доказами факт її проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 2017 року по 2024 рік, оскільки не надала жодних доказів на підтвердження того, що вони спільно проживали, зокрема, у місті Овідіополь Одеської області, як те зазначено у заяві, а також те, що вони мали спільний побут, який передбачає ведення ними спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі, за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільну участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин.
Водночас суд вважає, що наявність у заявниці та ОСОБА_4 спільної дитини не є безумовною підставою для задоволення заявлених вимог, оскільки без доведення факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю, не може вказувати на те, що між ними склалися та мали місце у період з 2017 року по 2024 рік усталені відносини, які притаманні подружжю.
За таких обставин, встановивши, що заявниця не підтвердила належними та допустимими доказами факт спільного проживання з ОСОБА_4 , наявність у них спільного побуту та виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю, протягом спірного періоду, у задоволенні заяви про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю слід відмовити на недоведеністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 294, 315 ЦПК України, ст.ст. 3, 21, 36, 74, 104 СК України, та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, суд
у задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, п'ята окрема штурмова Київська бригада, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителька АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, адреса: Київ, проспект Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022.
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька АДРЕСА_3.
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_3.
Заінтересована особа: п'ята окрема штурмова Київська бригада, адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: