Справа №345/3026/25
Провадження № 2/345/1444/2025
07.10.2025 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Сирко Й.Й.,
з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визання права власності на спадкове майно за заповітом, -
Представник позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 - мати позивачки. Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно: трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . Вказане спадкове майно належало померлій ОСОБА_5 та було зареєстроване належним чином. У померлої ОСОБА_5 крім позивачки більше не було родичів першого ступеня споріднення, оскільки її чоловік, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а син, ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак, у померлої ОСОБА_5 серед родичів першого ступеня споріднення була тільки її дочка ОСОБА_1 (позивачка у справі). Ще за життя ОСОБА_5 склала заповіт, згідно якого заповіла все своє майно позивачці, ОСОБА_1 , та її дітям (відповідачам у цій справі) в рівних долях. Проте, у шестимісячний строк за прийняттям спадщини ніхто до нотаріуса не звертався. Оскільки, діти позивачки є внуками померлої ОСОБА_5 , тому вони є спадкоємцями п'ятої черги, а відтак, враховуючи, що вони не подавали заяви про прийняття спадщини за заповітом, відповідачі не мають права на спадщину. 14.03.2025 року позивака, ОСОБА_1 , звернулася до нотаріуса Лесюка П.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Проте, 27.03.2025 приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Лесюк П.В. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій та роз'яснив право позивачки на звернення до суду за захистом своїх прав. В зв'язку з тим, що іншим способом захистити спадкові права позивач не має можливості, тому змушений звернутися до суду за захистом свого неоспорюваного права.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Підготовче провадження у справі закрито ухвалою суду від 04.08.2025.
В судове засідання представник позивача Шевченко Н.П. не з'явилася, однак подала заяву, в якій зазначила, що просить розгляд справи провести без її участі та участі позивача, позовну заяву підтримують у повному обсязі та просять її задоволити. Крім того, представник позивача ОСОБА_2 подала додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 642/4502/17 акцентував увагу, що для визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем, законодавцем не передбачено обов'язкового пред'явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини. Тобто, така обставина (факт прийняття спадщини), у разі пред'явлення позову про визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності) за спадкоємцем, встановлюється під час розгляду такого позову. На підтвердження факту прийняття спадщини позивачкою подано до суду акт № 6 від 13.03.2025 року, складений управляючою компанією «Теплодім», відповідно до якого, зі слів сусідів квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_8 та квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_9 , по АДРЕСА_4 , було встановлено, що померла ОСОБА_5 (спадкодавець) на момент смерті проживала разом зі своєю донькою ОСОБА_1 (позивачкою по справі). Отже, позивачка, на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину за померлою матір'ю, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала з нею за однією адресою. З огляду на зазначене, Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 642/4502/17 виснував, що не пред'явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту прийняття спадщини не є підставою для відмови в позові про визнання права власності (чи визнання права на частку в праві спільної часткової власності). А у відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК України, такі висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права є обов'язковими при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. На підставі викладеного вище, вважаємо, що позовна заява ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері - ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідач - 1 ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач - 2 ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 - мати позивачки. Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно: трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . Вказане спадкове майно належало померлій ОСОБА_5 та було зареєстроване належним чином, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.06.2025 . У померлої ОСОБА_5 крім позивачки більше не було родичів першого ступеня споріднення, оскільки її чоловік, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а син, ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак, у померлої ОСОБА_5 серед родичів першого ступеня споріднення була тільки її дочка ОСОБА_1 . Ще за життя ОСОБА_5 склала заповіт, згідно якого заповіла все своє майно позивачці, ОСОБА_1 , та її дітям (відповідачам у цій справі) в рівних долях. Проте, у шестимісячний строк за прийняттям спадщини ніхто до нотаріуса не звертався. Оскільки, діти позивачки є внуками померлої ОСОБА_5 , тому вони є спадкоємцями п'ятої черги, а відтак, враховуючи, що вони не подавали заяви про прийняття спадщини за заповітом, відповідачі не мають права на спадщину. 14.03.2025 року позивака, ОСОБА_1 , звернулася до нотаріуса Лесюка П.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Крім того, позивачка, ОСОБА_1 , вказувала приватному нотаріусу, що на момент смерті її матері, ОСОБА_5 , вони проживали разом за адресою реєстрації позивачки: АДРЕСА_5 , відтак позивачка фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері. Факт спільного проживання померлої ОСОБА_5 зі своєю донькою ОСОБА_1 підтверджується актом № 6 від 13.03.2025 року, складеним управляючою компанією «Теплодім», відповідно до якого, зі слів сусідів квартири АДРЕСА_6 , було встановлено, що померла ОСОБА_5 на момент смерті проживала разом зі своєю донькою ОСОБА_1 (позивачкою по справі). Проте, 27.03.2025 приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Лесюк П.В. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій та роз'яснив право позивачки на звернення до суду за захистом своїх прав. Позивачка, на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину за померлою матір'ю, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала з нею за однією адресою.
Отже, відповідно до статті 1270 Цивільного Кодексу строк для прийняття спадщини становить шість місяців, однак ОСОБА_1 , заяву до нотаріальної контори у шестимісячний строк не подала, тобто строк для прийняття спадщини пропустила.у справі в установленому порядку та строки прийняла спадщину після смерті матері, проте не може отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння спадкодавця.
Оскільки, діти позивачки є внуками померлої ОСОБА_5 , тому вони є спадкоємцями п'ятої черги, а відтак, враховуючи, що вони не подавали заяви про прийняття спадщини за заповітом, відповідачі не мають права на спадщину.
За таких обставин, єдиним способом реалізації спадкових прав позивачки після смерті батьків є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.
Відповідно до встановлених обставин цієї справи, інших спадкоємців за законом чи заповітом на спадкове майно немає, будь які інші особи не претендують на спадкове майно.
Оцінивши в сукупності зібрані докази суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а зібрані у справі докази та належна їх правова оцінка вказують на наявність підстав для їх задоволення.
Судом встановлено, що відповідно до встановлених обставин справи, інших спадкоємців за заповітом на спадкове майно, немає, будь які інші особи не претендують на спадкове майно, оскільки не зверталися з заявою про прийняття спадщини за законом на спадкове майно до нотаріуса.
Оцінивши в сукупності зібрані докази суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 , представника позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визання права власності на спадкове майно за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно після смерті її матері - ОСОБА_5 , а саме трикімнатну квартиру АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повне рішення суду складено та підписано 17.10.2025.
Суддя