Справа № 344/18436/25
Провадження № 1-кс/344/7191/25
17 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_4 , що погоджено прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025090000000312 від 29.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідчий за погодженням з прокурором ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у межах кримінального провадження за № 12025090000000312 від 29.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 28.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 призвано на військову службу за мобілізацією згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 47 від 28.01.2023 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , після чого наказом командира цієї ж військової частини № 243 від 18.08.2023 його призначено на посаду водія-санітара медичного пункту танкового батальйону.
06 червня 2024 року солдат ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та вибув до місця свого проживання в с. Перекоси Калуського району Івано-Франківської області, де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із проходженням військової служби.
В подальшому, в один із днів на початку квітня місяця 2025 року ОСОБА_5 , приховуючи той факт, що він являється військовослужбовцем Збройних сил України та самовільно залишив військову частину, маючи посвідчення тракториста - машиніста серії НОМЕР_3 , яке видане 24.06.2014 Держсільгоспінспекцією в Івано-Франківській області у Калуському районі, звернувся до директора ТзОВ «Рідна земля Агро» ОСОБА_7 з метою працевлаштування на вказане підприємство на посаду водія навантажувача.
15 квітня 2025 року ТзОВ «Рідна земля Агро» в особі директора ОСОБА_7 уклало з ОСОБА_5 цивільно-правовий договір №15/042025, відповідно до якого ОСОБА_5 , як водій навантажувача, повинен здійснити транспортування тюкованої соломи від місця її зберігання до приміщень з тваринами на території ТзОВ «Рідна земля Агро», що знаходиться за адресою: вул. Л. Українки, 32, в с. Студінка Калуського району Івано-Франківської області.
При цьому, при прийнятті на роботу з ОСОБА_5 проведено вступний інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці на робочому місці, після чого йому надано доступ до навантажувача телескопічного марки «JCB 525-60», з реєстраційним номером Т02228АТ.
Статтею 14 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до п. 101 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці України № 15 від 26.01.2005, вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів відносяться до робіт із підвищеною небезпекою.
Інструкцією № 8 з охорони праці для водіїв навантажувачів, затвердженої наказом директора ТзОВ «Рідна земля Агро» №3-ОП від 09.05.2023, визначено: п. 1.1 - водії навантажувачів повинні дотримуватись вимог даної інструкції з охорони праці; п. 3.2.11 - переміщати вантажі великих розмірів, що заслоняють дорогу, тільки заднім ходом і у супроводі навантажувача особою, відповідальною за вантажно - розвантажувальні роботи, яка зобов'язана вказувати дорогу і подавати сигнали.
29 квітня 2025 року об 07 год. 00 хв. водій ОСОБА_5 прибув на територію ТзОВ «Рідна земля Агро» та приступив до роботи на навантажувачі марки «JCB 525-60», реєстраційний номер НОМЕР_4 , а саме розпочав здійснювати перевезення тюкованої соломи від місця її зберігання до літнього корівника на території ТзОВ «Рідна земля Агро».
Цього ж дня, тобто 29.04.2025, близько 11 год. 00 хв., на територію ТзОВ «Рідна земля Агро» для огляду хворої корови прибув провідний лікар ветеринарної медицини Калуського відділу Івано-Франківської обласної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8
29 квітня 2025 року, близько 11 год. 20 хв., перебуваючи на території вищевказаного підприємства ОСОБА_8 , направлявся до літнього корівника, безпосередньо рухаючись по бетонному кормовому столі.
В цей же час, водій ОСОБА_5 , керуючи навантажувачем марки «JCB 525-60», з реєстраційним номером Т02228АТ, діючи всупереч ст. 14 Закону України «Про охорону праці», п. 3.2.11 Інструкції № 8 з охорони праці для водіїв навантажувачів, затвердженої наказом директора ТзОВ «Рідна земля Агро» №3-ОП від 09.05.2023, погрузив на вилковий захват тюк соломи попереду навантажувача, таким чином обмежуючи собі оглядовість спереду навантажувача, та поїхав до місця розвантаження (літнього корівника), рухаючись переднім ходом по бетонному кормовому столі поряд із корівником.
При цьому, перед початком руху водій ОСОБА_5 , виконуючи роботи з підвищеною небезпекою, діючи в порушення вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці», пунктів 1.1, 3.2.11 Інструкції №8 з охорони праці для водіїв навантажувачів, затвердженої наказом директора ТзОВ «Рідна земля Агро» №3-ОП від 09.05.2023, маючи обмежену оглядовість спереду через габаритний вантаж у вигляді тюка соломи, не вжив заходів до зміну руху навантажувача заднім ходом, щоб постійно контролювати рух та стежити за пересуванням людей, не переконавшись, що попереду немає перешкод, рухався навантажувачем марки «JCB 525-60», з реєстраційним номером Т02228АТ, вперед по бетонному кормовому столі поряд із корівником, та 29.04.2025, близько 11 год. 24 хв., здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_8 , який рухався в попутному напрямку попереду навантажувача, в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми грудної клітки, живота, їх органів, м'яких тканин голови та кінцівок з множинними переломами ребер справа, крововиливів в міжреберні м'язи, розривів пристінкової плеври, крововиливів під плевру та в тканину обох легень, розривів правої легені, кровотечі в праву плевральну порожнину - 250 мл рідкої крові темно-червоного кольору та 100 мл рихлих згортків крові темно-червоного кольору; розривів та крововиливів печінки, кровотечі в черевну порожнину - 1000 мл рідкої крові темно-червоного кольору та 300 мл рихлих згортків крові темно-червоного кольору; саден в ділянці грудної клітки; саден, синців, рани та крововиливів м'яких тканин голови; саден правої руки; закритого перелому обох кісток правої гомілки та саден правої гомілки, що ускладнилася розвитком тяжкого травматичного та геморагічного шоку, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 об 12 год. 45 хв. помер у приміщенні КНП «Калуська ЦРЛ».
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кудлатівка Калуського району Івано-Франківської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, згідно ст. 89 КК України не судимий, з середньою спеціальною освітою, неодружений (розлучений), військовослужбовець за призовом під час мобілізації, водій-санітар медичного пункту танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат».
14 жовтня 2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років.
Причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколі огляду місця події, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_9 , протоколах допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколі огляду відеозапису, висновку судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_8 , висновках інженерно-транспортних експертиз, акті, складеному за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додерження вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
2. Незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні. ОСОБА_5 під час досудового розслідування матиме можливість впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, зокрема, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також потерпілу ОСОБА_9 . Окрім цього, ОСОБА_5 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками і потерпілою та схиляти їх до зміни наданих слідству показань на вигідні підозрюваному показання. Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати на понятих, експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні під час проведення слідчих дій. Це створює загрозу тиску та підбурювання ОСОБА_5 вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_5 зможе координувати свої дії із особами, що мають можливість впливати на викривлення значимих відомостей для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню. Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
4.Вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_5 вже двічі притягався до кримінальної відповідальності, а також самовільно залишив місце проходження військової служби, у зв'язку із чим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні. Наведене підтверджує схильність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень.
Прокурор, слідчий підтримали клопотання, просили таке задоволити з мотивів, що викладені письмово. Разом з тим, просив врахувати, що підозрюваний раніше зазнавався кримінальному переслідуванню, хоч судимість погашена, однак вказане свідчить про особу підозрюваного.
Захисник у судовому засіданні заперечила проти заявленого клопотання. Просила таке частково, а саме застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, та виключити обов'язок - утримуватися від спілкування з потерпілою у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний має намір відшкодовувати шкоду потерпілій (сестрі померлого), відтак буде змушений контактувати. Разом з тим, підозрюваний визнає вину, свідки у кримінальному провадженні допитані, інкриміноване кримінальне правопорушення є неумисним. Також надала письмову заяву співмешканки підозрюваного, ОСОБА_12 , в якій остання вказала, що спільно проживає та веде господарство із ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , та просила запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 визначити за даною адресою.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, так як йому потрібно забезпечувати сім'ю.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.
Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове слідство кримінального провадження № 12025090000000312 від 29.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
14.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, а саме у тому, що він підозрюється у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті статті 5, а саме захисту особи від свавілля.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протокол огляду місця події від 29.04.2025, протокол допиту потерпілого від 16.05.2025, протокол допиту свідка від 19.05.2025, протоколи допиту свідків від 23.05.2025, висновок експерта №СЕ-19/109-25/6939-ІТ від 30.05.2025, висновок експерта №СЕ-19/109-25/9967-ІТ від 09.07.2025.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за вчинення такого передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Разом з тим, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні знайшли підтвердження ризики визначені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний розуміє, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років; незаконно впливати на свідків, потерпілу, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками і потерпілою та схиляти їх до зміни наданих слідству показань на вигідні підозрюваному показання.
Встановлено, що підозрюваний раніше зазнався кримінальному переслідуванню, судимість погашена.
При цьому слідчий суддя бере до уваги, характеризуючі особу підозрюваного ОСОБА_5 дані, його вік, те, що має стійкі соціальні зв'язки, з середньою спеціальною освітою, розлученого, військовослужбовець за призовом під час мобілізації, водій-санітар медичного пункту танкового батальйону вч НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» з 06.06.2024 вирішено вважати таким, що самовільно залишив військову частину, працює у ТОВ «Рідна земля Агро».
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на два місці в межах строку досудового розслідування, дотримуючись принципів співрозмірності між нетяжким інкримінованим кримінальним правопорушенням (характером кримінального правопорушення згідно оголошеної підозри) та характером цього запобіжного заходу.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також фактів, які б свідчили про те, що вказаний запобіжний захід, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, не встановлено.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик в свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Поряд з цим, стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час не здатен забезпечити, покладених на нього виконання завдань саме у даному кримінальному провадженні, враховуючи і зокрема особу підозрюваного та також і обставини даного кримінального правопорушення. Визнання вини підозрюваним на даному початковому етапі не є релевантним завданням кримінального провадження, які посилання на те, що дане кримінальне правопорушення є необережним, що в свою чергу не зменшує встановлені ризики та на даному етапі.
Згідно ч. 6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 5 ст.196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Щодо заперечення застосування обов'язку - утримання спілкування з потерпілою, слід розуміти вплив на потерпілу, відшкодування шкоди у передбаченому порядку потрпілим, не лежить з таким обов'язком безпосередньо в одній площині.
З урахуванням наведеного, вважаю за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора чи суду, який, на думку слідчого судді, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства, враховуючи обставини саме даного кримінального провадження на його початковому етапі.
Керуючись ст. 176-179, 184, 193, 194, 199, 219 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора чи суду, до 13 грудня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілою у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покласти на підозрюваного ОСОБА_5 до 13 грудня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_4 .
Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у випадку необхідності залишити житло він має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду. В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміни на інший, більш суворий.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст - 20 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1