Справа № 288/887/25
Провадження № 2/288/469/25
20 жовтня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Поліщук Р. М.,
за участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся 02 червня 2025 року до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів в якому вказує, що на підставі судового наказу від 04 грудня 2023 року визначено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей.
Позивач зазначає, що відповідач допустила заборгованість зі сплати аліментів, яка згідно розрахунку станом на 29 квітня 2025 року становить 5835.28 гривень, що є підставою для стягнення з відповідача неустойки, яка за листопад - грудень 2023 року становить - 12371.40 гривень, проте оскільки зазначена сума перевищує сукупний розмір заборгованості, просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 5835.28 гривень.
Під час розгляду справи, 14 липня 2025 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог /а.с.42-43/ в якій позивач зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 09 липня 2025 року, розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів становить 14369.10 гривень, що є підставою для відповідальності у вигляді неустойки та враховуючи, що розрахунок пені складає більшу суму, яка перевищує 100 відсотків сукупного розміру заборгованості відповідача, а тому з врахуванням встановлених законодавством обмежень з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 14369.10 гривень.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 14369.10 гривень.
Ухвалою суду від 04 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені. 16 червня 2025 року від представника позивача надійшла заява в якій він просить розгляд справи проводити у його відсутність та позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. /а.с.32/
Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
03 вересня 2025 року від представника відповідача надійшли пояснення по суті позову в яких він вказує, що відповідач не знала про наявність відкритого виконавчого провадження відносно неї про стягнення аліментів, а також між сторонами був наявний спір щодо визначення місця проживання дітей, а тому за період з листопада 2023 року по червень 2024 року у позивача була відсутня вина у несплаті аліментів. Дізнавшись про наявність заборгованості, відповідач сплатила її у повному обсязі і станом на липень 2024 року заборгованість повністю ліквідувала. В подальшому сплачувала аліменти практично щомісяця, однак у певні місяці виникали труднощі у таких виплатах, так як відповідач перебуває за кордоном, постійного місця роботи не має, а перебуває в декретній відпустці, заплановані пологи на 30 вересня 2025 року. Станом на серпень заборгованість по сплаті аліментів відсутня, а за вересень 2025 року в розмірі 4236.01 гривень буде погашена. Вказує, що заборгованість не є систематичною, а виникає періодично та в найближчі часи буде погашена. Просить відмовити в задоволенні позову та справу розглядати за його відсутності.
Згідно частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно розрахунку неустойки (пені) станом на 01 травня 2025 року, загалом пеня за нараховані аліменти у листопаді та грудні 2023 року становить - 12371.40 гривень, яка перевищує сукупний розмір заборгованості - 5835.28 гривень. /а.с.6/
Попільнянським районним судом Житомирської області 04 грудня 2023 року видано судовий наказ № 288/3232/23, яким визначено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 (однієї третини) частки заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 16 листопада 2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . /а.с.8-10/
18 березня 2024 року представник стягувача ОСОБА_1 звернувся до Попільнянського ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження, в якій просить прийняти до виконання виконавчий документ № 288/3232/23. /а.с.7/
Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 74722480 від 11 квітня 2024 року, на підставі судового наказу № 288/3232/23 від 05 березня 2024 року, відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 . /а.с.11-12/
В Інформації про виконавче провадження зазначено: - 11 квітня 2024 року відкриття виконавчого провадження, стягнення з боржника витрат виконавчого провадження; - 17 травня 2024 року звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників; - 24 червня 2024 року тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, тимчасове обмеження у праві полювання, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; - 09 серпня 2024 року скасування тимчасового обмеження виїзду з України, скасування тимчасового обмеження у праві полювання, скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, скасування заходів примусового виконання, зняття арешту з коштів; - 09 липня 2025 року звернення стягнення на кошти на рахунках боржника. /а.с.13-17, 45-49/
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП № 74722480, боржник ОСОБА_2 , станом на 29 квітня 2025 року сукупний розмір заборгованості становить - 5835.28 гривень. /а.с.19/
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП № 74722480, боржник ОСОБА_2 , станом на 09 липня 2025 року сукупний розмір заборгованості становить - 14369.10 гривень. /а.с.50, 51/
Відповідно до наданої позивачем Таблиці розрахунку неустойки (пені) станом на 09 липня 2025 року, загалом пеня за нараховані аліменти у листопаді - грудні 2023 року, січня 2024 року становить - 18855.72 гривень, оскільки сума пені перевищує сукупний розмір заборгованості - 14369.10 гривень, тому є недоцільним проведення розрахунків за інші періоди. /а.с.52, 53/
Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 01 серпня 2024 року в справі № 288/3232/23, відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 , державний виконавець: старший державний виконавець Коростишівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального МУМЮ (м.Київ), стягувач: ОСОБА_1 на дії державного виконавця. /а.с.77-80/
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року в справі № 288/2924/23 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Добровеличківської селищної ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей, визначено місце проживання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з батьком - ОСОБА_1 . /а.с.81-97/
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 03 вересня 2025 року, боржник - ОСОБА_2 , заборгованість на 30 число серпня 2025 року відсутня, сукупний розмір заборгованості становить 4236.01 гривень. /а.с.99-100/
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 14369.10 гривень з тих підстав, що вона допустила прострочення сплати аліментів, в зв'язку з чим виникла заборгованість зі сплати аліментів.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно частини четвертої статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та статті 196 СК України, неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов'язання.
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов'язаних з її матеріальним забезпеченням.
Обов'язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов'язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.
При цьому, у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти, тобто стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Судом встановлено, що станом на червень 2025 року (час звернення позивача до суду) у відповідача наявна заборгованість у виконавчому провадженні ВП № 74722480, при цьому належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона мала об'єктивні перешкоди для своєчасної сплати аліментів до суду не надала, що з огляду на встановлені фактичні обставини у справі а саме те, що сукупний розмір заборгованості відповідача становить - 14369.10 гривень, вказує на те, що позивач має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц міститься висновок про те, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць буде різною.
Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня, - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць помножена на кількість днів заборгованості помножена на 1%, за цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Строк прострочення обчислюється з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
Позивачем додано до матеріалів справи розрахунок пені за період з листопада 2023 року по червень 2025 року в розмірі 18855.72 гривень, при цьому враховуючи встановлені законодавством обмеження щодо максимального розміру пені, позовні вимоги підлягають до задоволення в розмірі 100 % заборгованості за аліментами, яка станом на 09 липня 2025 року складає - 14369.10 гривень.
Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду обставини та надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення та з відповідача належить стягнути на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 14369.10 гривень.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач при поданні до суду позовної заяви звільнений від сплати судового збору, в зв'язку з чим, підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211.20 гривень.
Керуючись статтями 141, 155, 181, 196 СК України; статтями 15, 16, 549 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 14369.10 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211.20 гривень, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Р. М. Поліщук