Єдиний унікальний номер 205/12837/25
Номер провадження3/205/4066/25
20.10.2025 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу ВАД №859866 від 03.08.2025 ОСОБА_1 03.08.2025 о 14:28, знаходячись 11.06.2025 о 03:45 за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , розбив вікно у будинку, чим вчинив хуліганські дії по відношенню до власниці будинку.
На підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення до вказаного протоколу долучено такі матеріали:
-рапорт ДОП ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про те, що під час виїзду за викликом за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено заявницю ОСОБА_2 , від якої отримано пояснення;
-копію посвідчення водія ОСОБА_1 ,
-фотознімки без підписів, на яких зображено вікно та руку невідомої особи,
-форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства,
-протокол прийняття заяви про вчинення адміністративного правопорушення від ОСОБА_2 , яка просить вжити заходи до невідомої особи, яка пошкодила вікно її будинку,
-пояснення ОСОБА_2 про те, що 03.08.2025 о 13:30 за адресою: АДРЕСА_1 , прийшов співмешканець ОСОБА_3 , неадекватно себе поводив та розбив вікно,
-рапорт дізнавача СД ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.08.2025 про фотофіксацію вказаного порушення, та фотознімки вікна.
В судові засідання ОСОБА_1 жодного разу не з'явився, будучи неодноразово повідомлений судом належним чином про час та місце судового розгляду.
Зважаючи на те, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити свою позицію стосовно складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу без участі останньої.
Потерпіла ОСОБА_2 в судові засідання не з'явилась, заяв про відкладення судового розгляду не подавала.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно вимог п.1, п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 06.11.2015, складання протоколів про адміністративні правопорушення, отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції; до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Отже, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно диспозиції статті 173 КУпАП, дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок, і прагне цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Поряд з цим диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено наслідки за вчинення хуліганських дій - порушення громадського порядку і спокою громадян.
Проте фабула адміністративного правопорушення, викладена у протоколі ВАД №859866, взагалі не містить відомостей про настання таких наслідків.
Не отримано й уповноваженою особою пояснення від особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не з'ясовано мотиви вчинених дій, враховуючи, що подія правопорушення сталася за місцем мешкання останнього, яке не є громадським місцем.
Інших доказів на підтвердження суб'єктивної та об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суду не надано.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання працівниками ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області своїх обов'язків щодо збирання доказів, передбачених ст.251 КУпАП, п.1,15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, суд не має можливості на підставі наданих матеріалів встановити причетність ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, а також те, що його дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються у напрямку саме неповаги до суспільства, що відокремлює дрібне хуліганство від суміжних адміністративних проступків.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, була висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За вказаних вище обставин суд дійшов висновку, що протокол ВАД №859866 складено без встановлення і зазначення обставин, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП.
Отже, враховуючи, що викладена у протоколі ВАД №859866 фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, а суд не має права самостійно редагувати її та відшукувати докази на користь обвинувачення, тим паче встановлювати та доводити істотну ознаку складу адміністративного правопорушення у вигляді його наслідків, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита у в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, 40-1, ст.173, 247, 251, 280 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно