Справа № 203/6528/25
Провадження № 1-і/203/29/2025
02 жовтня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, заявлене в рамках кримінального провадження № 12019040030002639, -
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, заявлене в рамках кримінального провадження № 12019040030002639.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що 30.01.2020 ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №932/1191/20 накладено арешт на об'єкти нерухомого майна в межах кримінального провадження № 12019040030002639 шляхом заборони володіння, користування та розпорядження ними.
Постановою слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_5 від 19.01.2021 кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за № 12019040030002639 від 13.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, закрито у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування.
У зв'язку з закриття кримінального провадження, а також відсутністю подальшої потреби у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, заявник просить скасувати арешт на належне йому майно: приміщення ІХ, площею 111,3 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 838709812101).
У судове засідання сторони не з'явилися, про день час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Суд, дослідивши додані до клопотання докази, приходить до наступних висновків.
Під час розгляду клопотання встановлено, що СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні 12019040030002639, відомості за яким було внесені до ЄРДР 31.10.2019 з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.190 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2020 у справі №932/1191/20 (провадження №1-кс/932/652/20) за клопотанням слідчого накладено арешт шляхом заборони володіння, користування та розпорядження на об'єкти нерухомості, а саме: (РНОНМ 838679312101) - об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , площею 108,6 кв.м.; (РНОНМ 838696612101) - розташований за адресою: АДРЕСА_2 , площею 117,2 кв.м.; (РНОНМ 838721712101) - розташований за адресою: АДРЕСА_3 , площею 76,2 кв.м.; (РНОНМ 838709812101) - розташований за адресою: м. Дніпро, вулиця Титова, 12-А, прим.ІХ, площею 111,3 кв.м.; (РНОНМ 838751212101) - розташований за адресою: АДРЕСА_4 , площею 272,6 кв.м.; (РНОНМ 838764112101) - розташований за адресою: АДРЕСА_5 , площею 133,8 кв.м.
Постановою слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 19.01.2021 кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за № 12019040030002639 від 13.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, закрито у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування. Вказана постанова не оскаржувалась та є чинною.
З огляду на приписи ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов'язковими для всіх судів України.
Частиною 5 ст.13 вказаного вище Закону також визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 року по справі №554/2506/22, провадження№ 51-4350кмо23, наведено наступні правові висновки.
Частиною 1 ст.1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК. За змістом статей 173,174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч.1 ст.174 КПК).
Частини 3 та 4 ст.174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст.132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» №2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч.4 ст.132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст.3 Конституції України, ст.13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч.4 ст.132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч.1 ст.170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч.4 ст.132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
З урахуванням наведених вище положень КПК України та висновків Верховного Суду, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019040030002639 було закінчено шляхом його закриття на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 КПК України, застосовані ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2020 у справі №932/1191/20 (провадження №1-кс/932/652/20) заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, у тому числі на приміщення ІХ, площею 111,3 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Титова, 12-А (РНОНМ 838709812101), припинили свою дію в силу положень ч.4 ст.132 КПК України.
За вказаних обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.01.2020 у справі №932/1191/20 (провадження №1-кс/932/652/20), оскільки останній припинив свою дію в силу положень ч.4 ст.132 КПК України. Постанова слідчого від 19.01.2021 про закриття кримінального провадження є підставою для подальшої державної реєстрації припинення відповідного обтяження майна.
Керуючись ст.ст.100,132,171-174,369-372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, заявлене в рамках кримінального провадження № 12019040030002639, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційного скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений та проголошений 07.10.2025 о 17.00 год.
Суддя ОСОБА_1