Справа № 202/9419/25
Провадження № 3/202/4530/2025
Іменем України
13 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Волошин Є.В., розглянув справу про адміністративне правопорушення у відношенні старшого лейтенанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який служить у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді ТВО командира роти РЕБ, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15КУпАП,-
Відповідно до протоколу № ДНК-3522 від 30.07.2025 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді ТВО командира роти РЕБ військової частини НОМЕР_1 в належний спосіб не вів роботу, не здійснив контроль за наявністю особового складу та дотриманням статутного порядку особовим складом, відносно чого допустив самогубство старого солдата ОСОБА_2 , який здійснив самогубство шляхом підриву гранати Ф-1, таким чином старший лейтенант ОСОБА_1 , недбало поставився до військової служби, в умовах воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КК України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В письмових поясненнях, ОСОБА_1 свою вину не визнав та зазначив, що він сумлінно виконує покладені на нього обов'язки і проводить роботу з особовим складом, щодо події самогубства ОСОБА_2 , як тільки він почув звук вибуху, то одразу прибув на місце, де виявив тіло ОСОБА_2 з з вогнепальними осколковими пораненнями, після чого повідомив про інцидент. Суд, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, розглянув справу за його відсутністю.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що , при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Протокол про військове адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не містить даних, які вказують на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, зокрема не зазначено обставин, які б свідчили про його службову недбалість, які дії він зобов'язаний був вчинити та у який спосіб, невиконання яких ставиться йому у провину. В самій фабулі адміністративного правопорушення, що наведеній в протоколі, зазначено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді ТВО командира роти РЕБ військової частини НОМЕР_1 в належний спосіб не вів роботу з виховання особового складу, не виховав у військовому колективі роти РЕБ в/ч НОМЕР_1 повагу, відносно чого допустив самогубство старшим солдатом ОСОБА_2 , таким чином старший лейтенант ОСОБА_1 , недбало поставився до військової служби, в умовах воєнного стану.
Разом з тим, в доданих до протоколу документах, не можливо встановити, які саме покладено обов'язки на ОСОБА_1 , так як відсутні документи щодо його функціональних обов'язків.
В протоколі та доданих до нього матеріалах відсутні докази, що свідчать про недбалеставлення ОСОБА_1 до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків, з огляду на те, що нічим не можливо встановити наявність факту того, що належним способом не вів роботу з виховання особового складу, не виховав у військовому колективі роти РЕБ в/ч НОМЕР_1 повагу, відносно чого допустив самогубство ОСОБА_2 , так як, в своїх поясненнях повідомив, що він сумлінно виконує покладені на нього обов'язки і проводить роботу з особовим складом та перевірку наявності особового складу, щодо події самогубства ОСОБА_2 , як тільки він дізнався про це, одразу вжив відповідних заходів. Суд, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, розглянув справу за його відсутністю.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З представлених суду матеріалів справи не вбачається наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, які наведені в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки немає належних доказів підтвердження його вини, що унеможливлює підтвердження обставин, які викладені в протоколі № ДНК-3522 від 30.07.2025 року.
Таким чином, суд вважає необхідним провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 247, 256, 283, 284 КУпАП,-
Справу про адміністративне правопорушення відносно старшого лейтенанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-15 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпра протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: Волошин Є.В.