17 жовтня 2025 року м. Київ
Справа № 363/3965/15
Провадження: № 22-з/824/17/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддів Левенця Б.Б., Нежури В. А.,
розглянувши заявиОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року про виправлення арифметичних помилок
у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_3 , Національний Банк України, про стягнення коштів за договорами банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Київського апеляційного суду перебувала цивільна справа за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Мусійченка Данила Леонідовича в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Рудюка О.Д., у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: ОСОБА_3 , Національний Банк України, про стягнення коштів за договорами банківського вкладу та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ на користь ОСОБА_2 за договарами банківського вкладу від 31.01.2005 року за №№ 177s756063, 177s756064, 177s756065, 177s756066, 177s756067,177s756068,177s756069, 177s756070 суму вкладів у розмірі 4 000 000 грн, проценти за користування грошовими коштами у період з 01.02.2005 року по 31.07.2005 року у розмірі 396 712,32 грн, проценти за користування грошовими коштами у період з 01.08.2005 року по 31.12.2016 року у розмірі 9 141 917,81 грн, 3% річних на суму прострочення виплати вкладів у розмірі 1 457 697,58 грн, інфляційні втрати на суму прострочення виплати вкладів у розмірі 13 981 181,40 грн, 3% пені від сум неповернутих вкладів в сумі 274 257,53 грн, а всього на суму 29 251 766,64 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено (т. 11 а.с. 46-55).
Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року апеляційніскарги ОСОБА_2 та Мусійченка Д.Л. в інтересах АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами за договорами банківських вкладів (депозиту) від 31.01.2005 року за №№ 177s756063, 177s756064,177s756065,177s756066,177s756067,177s756068,177s756069, 177s756070, 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, пені згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» змінено.
Зменшено розмір процентів за користування грошовими коштами, які підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 , за період з 01.02.2005 року по 31.12.2016 року з 9 538 630,13 грн до 882 729,84 грн.
Зменшено розмір 3 % річних, які підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 , за період з 31.08.2012 року по 31.12.2016 року з 1 457 697,58 грн до 520 692,48 грн.
Зменшено розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 ,за період з 31.08.2012 року по 31.12.2016 року з 13 981 181,40 грн до 4 489 907,28 грн.
Збільшено розмір пені згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», яка підлягає стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 , з 274 257,53 грн до 23 988 004,40 грн.
У зв'язку з цим загальну суму стягнення збільшено з 29 251 766,64 (двадцяти дев'яти мільйонів двохсот п'ятдесяти однієї тисячі сімсот шістдесяти шести) грн 64 коп до 33 881 334 (тридцяти трьох мільйонів вісімсот вісімдесяти однієї тисячі триста тридцяти чотирьох) грн.
В решті рішення залишено без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року виправлено описку в мотивувальній частині постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року.
У 97 абзаці мотивувальної частини постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року у формулі проведення розрахунку відсотків за ставкою "на вимогу" добавити після визначення "1" математичний символ % та правильно читати ( 4 000 000 х 1% х 4178 : 365) замість ( 4 000 000 х 1 х 4178 : 365).
Виправлено арифметичну помилку в мотивувальній та резолютивній частинах постанови.
Викладено 97 та 98 абзаци мотивувальної частини постанови суду в наступній редакції:
Нарахованівідсоткиза ставкою «На вимогу» за період з 25.07.2005 року по 31.12.2016 рокускладають 457 863,01 грн (4 000 000 х 1% х 4178 : 365).
За таких підстав, загальна сума процентів за користування грошовими коштами, які підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 ,за період з 01.02.2005 року по 31.12.2016 року складає 839 232,85 грн (381 369,84+ 457 863,01).
Викладено 3 абзац резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року суду в наступній редакції:
Зменшено розмір процентів за користування грошовими коштами, які підлягають стягненню з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), за період з 01.02.2005 року по 31.12.2016 року з 9 538 630,13 (дев'яти мільйонів п'ятсот тридцяти восьми тисяч шістсот тридцяти) грн. 13 коп до 839 232,85 (вісімсот тридцяти дев'яти тисяч двохсот тридцяти двох) грн. 85 коп
Викладено 7 абзац резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року суду в наступній редакції:
У зв'язку з цим загальну суму стягнення збільшено з 29 251 766,64 (двадцяти дев'яти мільйонів двохсот п'ятдесяти однієї тисячі сімсот шістдесяти шести) грн 64 коп до 33837837 (тридцяти трьох мільйонів вісімсот тридцяти семи тисяч вісімсот тридцяти семи) грн.
Постановою ВерховногоСуду у складіколегіїсуддівДругоїсудовоїпалатиКасаційногоцивільного судувід 23 лютого 2022 року касаційнускаргуАкціонерноготоваристваКомерційного банку «ПриватБанк» задоволеночастково, а касаційнускаргуОСОБА_2залишенобез задоволення.
РішенняВишгородського районного суду Київськоїобластівід 23 вересня 2019 року та постанову Київськогоапеляційного суду від 06 липня 2020 року
в частинізадоволенихпозовнихвимог ОСОБА_2 до АкціонерноготоваристваКомерційного банку «ПриватБанк» про стягненняпеніскасовано та в задоволенні позову в ційчастинівідмовлено.
Постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року в частині зменшення розміру стягнених процентів за користування грошовими коштами та розміру загальної суми стягнення змінно, зменшено розмір стягнених процентів до 381 369,84 грн та розмір загальної суми стягнення до 9 391 969,60 грн.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 рокув частині стягнення з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»на користь держави судового збору змінено, зменшено розмір судового збору до6 090,00 грн.
В іншійоскарженійчастині постанову Київськогоапеляційного суду від
06 липня 2020 року залишенобез змін.
СтягнутозОСОБА_2на користьАкціонерноготоваристваКомерційного банку «ПриватБанк» 15 397,96 грн судовихвитрат на сплату судового збору.
КлопотанняАкціонерноготоваристваКомерційногобанку «ПриватБанк»про вирішенняпитаннящодосудовихвитратзадоволено
Повернуто Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» з Державного бюджету України 5 100,00 грн судового збору сплаченого при поданні касаційної скарги, що внесений згідно платіжного доручення № PROM3BQ09E від 03 серпня 2020 року серпня 2020 року на розрахунковий рахунок UA288999980313151207000026007, отримувач - УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення арифметичних помилок у постанові Київського апеляційного суду від 06 липня 2020 року відмовлено.
15 лютого 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року.
Заява обґрунтована тим, що апеляційний суд допустив довільне трактування поняття арифметичної помилки у розумінні ст. 269 ЦПК України. Із контексту ухвали суду витікає,що його розрахунки відповідають застосованому праву, однак правове питання в ухвалі як раз виявилось і не розкритим. Зазначає, що позивачу необхідно роз'яснити чи мова йде про арифметичну помилку чи суд має якесь правове обґрунтування по базі обрахування.
Відповідно до положень ст. 124, п. 9 ч. 2 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однієюізпроцесуальнихгарантій доступу до суду, щопередбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальний порядок роз'яснення судового рішеннярегулюєтьсяположеннямистатті 271 ЦПК України.
Згідно з ч. 1ст. 271 ЦПК України за заявоюучасниківсправи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснюєсудоверішення, яке набрало законноїсили, не змінюючизмісту судового рішення.
Про роз'ясненняабовідмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляєухвалу, яку може бути оскаржено (частиначетвертазазначеноїстатті).
Частиною другою статті 271 ЦПК Українипередбачено, щоподання заяви про роз'яснення судового рішеннядопускається, якщосудоверішенняще не виконанеабо не закінчився строк, протягомякогорішенняможе бути пред'явлене до примусовоговиконання.
Виходячизізмістуположеньзазначених норм, суд можероз'яснитисудоверішення у разі, якщонечіткимабонезрозумілим є змістйогорезолютивноїчастини як для осіб, щодоякихвоноухвалене, так і для осіб, якібудутьздійснюватийогопримусовевиконання.
Незрозумілимслідвважатитакесудоверішення, в якомуприпускаєтьсядекількаваріантівтлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення є утрудненнячинеможливістьйоговиконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладаєбільшповно та зрозумілотічастинирішення, розумінняякихвикликаєтруднощі,не змінюючи при цьомусутірішення і не торкаючисьпитань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючирішенняне вносить зміни в існуючерішення.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'ясненняйоговажковиконати, оскількиіснуєзначнаймовірність неправильного йоговиконаннявнаслідокнеясностірезолютивноїчастинирішення.
Тобтороз'ясненнярішення суду - цезасібвиправленнянедоліків судового рішення, якийполягає в усуненнінеясності і викладеннірішення суду у більшясній і зрозумілійформі.
Суть роз'яснення судового рішенняполягає у тому, що суд не повинен давативідповідь на новіпитання та вирішуватиневирішенівимоги, вінлишемаєроз'яснитиположенняухваленого ним рішення, якінечітко ним сформульовані, щопозбавляєможливостійогореалізації.
Якщо у заяві про роз'ясненнярішенняфактично порушено питання про змінурішенняабовнесення в ньогоновихданих, у тому числі й роз'ясненнямотивівухваленогорішення, суд ухвалоювідмовляє в такому роз'ясненні.
Аналогічнийправовийвисновоквикладено в ухвалах Верховного Суду
від 30 січня 2024 року у справі № 607/2611/22, від 05 квітня 2023 року у справі № 127/16528/20, від 15 червня 2022 року у справі № 759/1382/19.
В ухваліВеликоїПалати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі№ 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідністьроз'яснення судового рішенняможе бути зумовленайогонечіткістю в резолютивнійчастині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовноякихвоноухвалене, абоякібудутьздійснюватийоговиконання. Тобтоцестосуєтьсявипадків, коли рішенняміститьположення, яківикликаютьсуперечкищодойогорозуміння та під час йоговиконання. Отже, в ухвалі про роз'ясненнясудового рішення суд викладаєбільшповно та зрозумілотічастинирішення, розумінняякихвикликаєтруднощі, не змінюючи при цьомусутірішення і не торкаючисьпитань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючирішення, не вносить зміни в існуючерішення. Разом ізцим Велика Палата Верховного Суду звертаєувагу на те, щовідповідно до частинидругоїстатті 271 ЦПК Україниподання заяви про роз'яснення судового рішеннядопускається, якщосудоверішенняще не виконанеабо не закінчився строк, протягомякогорішенняможе бути пред'явлене до примусовоговиконання. Зізмістуцієїнормиубачається, щороз'ясненнюпідлягають не всісудовірішення, а лишеті, якіпідлягаютьвиконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавчепровадження».
Таким чином, механізм, визначенийстаттею 271 ЦПК України, не можевикористовуватися, якщохтось з осіб, якіберуть участь у справі, не погоджується з висновками суду по суті спору або не розуміємотивацію судового рішення.
Ухвала Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року є мотивованою, чіткою та зрозумілою і не містить варіантів різного тлумачення резолютивної частини, яка викладена чітко, доступно, не є суперечливою та не передбачає декілька варіантів тлумачення.
Крім того, Київський апеляційний суд наголошує на тому, що ухвала про відмову у виправленні арифметичних помилок не підлягаєвиконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавчепровадження, а тому відсутні постави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що у прийнятті до розгляду заявиОСОБА_2 про роз'ясненнясудового рішення слід відмовити, оскількиухвала Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року роз'ясненню не підлягає.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд
У прийнятті до розглядузаяви ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 18 січня 2024 року про виправлення арифметичних помилоквідмовити таповернутиособі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційноїінстанціїнабираєзаконноїсили з дня їїпостановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягомтридцятиднів.
Головуючий: Т. О. Невідома
Судді: Б. Б. Левенець
В. А. Нежура