Справа № 369/7355/21
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/10423/2025
17 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича на ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2025 року (суддя Янченко А.В.) про повернення подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
встановив:
постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 250 750грн боргу, 92 315грн 63коп. 3% річних, 188 123грн 89коп. інфляційних втрат та 11 350грн судового збору.
У березні 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І.І. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що у боржника не було виявлено коштів, рухомого та нерухомого майна, достатніх для повного виконання рішення суду, однак він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , яка придбала частину зазначеної квартири на прилюдних торгах, тому вказане майно є спільної сумісною власністю подружжя.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2025 року подання повернуто без розгляду.
У поданій апеляційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І.І. просить ухвалу судді скасувати, прийняти нове судове рішення, яким подання задовольнити, посилаючись на порушення суддею першої інстанції норм процесуального права.
Приватний виконавець Крегул І.І. зазначає, що положення ч.2 ст. 183 ЦПК України, на які послався суд першої інстанції, не застосовуються до подання приватного виконавця. Крім того, до подання ним додані копії подання для інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Повертаючи без розгляду подання, суддя першої інстанції виходив з того, що до нього не додані докази його надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), що передбачено ч. 2 ст. 183 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що такий висновок судді ґрунтується на нормах процесуального права.
Звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець Крегул І.І. посилався на положення статті 443 ЦПК України.
Відповідно до статті 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця; суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб; неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Зазначена норма процесуального права знаходиться у Розділі VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Обов'язкових вимог щодо форми та змісту подання, поданого в процесі виконання судового рішення, положеннями статті 443 ЦПК України не визначено.
Разом з цим, нормами процесуального права передбачені загальні вимоги до процесуальних документів.
Частини 1 та 2 статті 182 ЦПК України визначають, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
У статті 183 ЦПК України викладені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до частини 1 статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Отже, зазначена норма процесуального права визначає, що її положення застосовуються до заяв, скарги, клопотання чи заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення, а відтак і до подання приватного виконавця, поданого у порядку виконання судового рішення.
Доводи апеляційної скарги, що у законодавстві України відсутні норми щодо надсилання подання приватного виконавця іншим учасникам справи, не ґрунтуються на нормах процесуального права.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що до подання були додані його копії для інших учасників справи, не звільняє приватного виконавця від обов'язку виконати вимоги частини 2 статті 183 ЦПК України.
При цьому, положення статті 443 ЦПК України не покладають на суд обов'язок направляти учасникам справи копії подання приватного виконавця.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
За таких обставин, суддя першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула І.І. подано без дотримання вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України, а відтак підлягає поверненню без розгляду, що не позбавляє приватного виконавця права повторно звернутися до суду з відповідним поданням з дотриманням вимог зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що ухвала про залишення подання приватного виконавця Крегула І.І. без розгляду суддею першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича залишити без задоволення, ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук