Унікальний номер справи 752/20587/24
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/13764/2025
Головуючий у суді першої інстанції С. О. Чекулаєв
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
08 жовтня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
секретар судового засідання Комар Л. А.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 січня 2025 року, постановлену у складі судді Чекулаєва С. О., в примішенні Голосіївського районного суду м. Києва,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 50 000,00 грн у якості відшкодування майнової шкоди та 150 000, 00 грн у якості відшкодування моральної шкоди. Здійснити розподіл судових витрат.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини жилого будинку загальною площею 95,3 кв.м., з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих на земельній ділянці площею 600 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки загальною площею 0,0722 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
З 2014 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_2 та 1/3 вищевказаної земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У 2018 році відповідач придбав у властінсть квартиру АДРЕСА_3 у вказаному будинку без згоди усіх співвласників.
Відповідач розпочав капітальний ремонт із втручанням у несучі конструкції і підняттям даху належної йому частини квартири, знесення надвірних будівель спільного будинку без згоди співвласника.
Позивач зазначає, що новий співвласник відразу розпочав руйнування частини будинку, робити прибудови та проводити реструктуризацію своєї частини спільного даху та будинку.
У 2018 році ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про зобов'язання відповідача перенести трубопровід побутової каналізації, який проходить від квартири АДРЕСА_2 , щоб відстань від фундаменту зазначеного будинку і трубопроводом каналізації складала не менше 1,5 метрів. Голосіївським районним судом була призначена судова будівельно-технічна експертиза. Висновки судової будівельно-технічної експертизи були надані Українським незалежним інститутом судових експертиз від 01.07. 2022 за № 212/11-2021.
Згідно висновку зазначеної експертизи було встановлено, що розташування каналізаційної труби не відповідає вимогам нормативної документації в галузі будівництва. Технічний стан фундаменту та зовнішньої стіни можна охарактеризувати як незадовільний, технічний стан конструктивних елементів погреба можна охарактеризувати як незадовільний. На стінах погреба спостерігається руйнування зовнішнього шару штукатурки, присутні ознаки замокання та біологічного ураження (цвіль).
Також позивач зазначила, що відповідачем дозволу співласника на перепланування спільного даху будинку у встановленому порядку не отримано. Надалі, у 2019 році відповідач знову розпочав піднімати дах над квартирою АДРЕСА_3 , розрізати спільні балки на даху. Працювали робітники, які не мали ліцензії. Коли знімали дах відповідача, то частково розкривали і дах позивача, у зв'язку з чим її заливали опади, що призводило до змокріння стелі та викликало необхідність накривання рулонними будівельними матеріалами. Після цієї реконструкції по всій квартирі позивача з'явилися тріщини, стеля на кухні прогнулася. Квартира потребує капітального ремонту.
Позивач вважає, що неправомірні дії з боку відповідача полягають в порушенні обов'язків забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку, використовувати його за призначенням, дотримуватися вимог правил утримання будинку та прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм, забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частини тощо.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче судове засідання.
06 листопада 2024 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи, проведення якої позивач просила доручити експерту Чекмарьову С. О. (свідоцтво видане Міністерством юстиції №3-24/П). На розгляд та вирішення судового експерта позивач просила поставити наступні питання: - Які пошкодження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , виникли внаслідок залиття та реконструкції? - Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань квартири, що розташована, за адресою: АДРЕСА_4 ? - Яка вартість ремонтно - будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились внаслідок залиття приміщень квартири та реконструкції, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ?
До клопотання додано копію свідоцтва експерта Чекмарьова С. О .
Позивач вказує що клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи заявлене нею з метою встановлення вартості комплексу робіт з антисептичної обробки приміщень квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири, вартості робіт з реконструкції пошкодженого даху, загальної вартості ремонту льоху, вартості пошкодженого майна, вартості земляних робіт та відновлення плитки у місці розкопки труби - для визначення технічної можливості щодо відшкодування матеріальної шкоди.
Відповідач не заперечував проти призначення у справі заявленої позивачем експертизи, однак її проведення просив доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 січня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи задоволено.
Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Чекмарьову Сергію Олександровичу (свідоцтво видане Міністерством юстиції №3-24/П).
На вирішення експерта поставлено наступні питання:
- Які пошкодження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , виникли внаслідок залиття та реконструкції?
- Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ?
- Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились внаслідок залиття приміщень квартири та реконструкції, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ?
Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків згідно ст. 384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертизи покладено на позивача. У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи №752/20587/24. Роз'яснено сторонам ст.109 ЦПК Українипро наслідки ухилення від участі в експертизі і наданні документів для її проведення. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
Не погоджуючись з ухвалою в частині визначення експерта, якому доручено судом проведення експертизи, ОСОБА_2 через свого представика ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить фактично змінити ухвалу суду в цій частині, доручити проведення експертизи КНДІСЕ, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постановленої судом ухвали, порушення норм процесуального права, невстановлення судом обставин, що мають значення для вирішення питання про призначення експертизи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд не взяв до уваги ту обставину, що сторона відповідача хоча і не заперечувала проти призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи, проте просила доручити проведення цієї експертизи експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, однак суд доручив проведення експертизи судовому експерту Чекмарьову С. О. не обгрунтувавши відмову у визначенні експертної установи - КНІДСЕ, чим порушив норми процесуального права.
Суд не врахував, що запропонована стороною відповідача експертна установа є державною експертною установою і має експертів відповідної кваліфікації. При цьому у сторони відповідача є сумніви щодо неупередженості та об'єктивності запропонованого позивачем експерта, оскільки сама позивач вказувала на те, що вже спілкувалася із цим експертом та надавала йому документи для огляду, експерт пообіцяв, що проведе потрібну позивачу експертизу.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо незаконності ухвали суду в частині призначення експертизи та питань, поставлених експерту на дослідження.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 підтримала апеляційну скаргу, просила змінити в ухвалі суду експерта на КНДІСЕ.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи викладені у ній доводи безпідставними. Ухвалу суду про призначення експертизи просила залишити без змін як закону та обгрунтовану на підставі викладених у відзиві на апеляційну скаргу доводів.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, призначаючи у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Чекмарьову С. О., суд першої інстанції виходив з того, що для з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, отже наявні підстави для призначення експертизи. Ураховуючи, що сторони не досягли згоди щодо експертної установи, суд визначив проведення експертизи саме експерту Чекмарьову Сергію Олександровичу (свідоцтво видане Міністерством юстиції №3-24/П), про що просила позивач у клопотанні.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки їх зроблено на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та такі висновки у повній мірі відповідають вимогам процесуального права, з огляду на таке.
Так, статтею 12 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з положеннямист. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору за власною ініціативою, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
У відповідності до ч.1 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч.2 ст.102 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, судова експертиза призначається у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Така правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року в справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року в справі №917/50/17.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01 червня 2006 року, яке відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.
Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з'ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.
З матеріалів справи вбачається, спір між сторонами виник через дії з боку відповідача, які, на думку ОСОБА_1 , полягають в порушенні обов'язків забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку, використовувати його за призначенням, дотримуватися вимог правил утримання будинку та прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм, забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частини тощо.
Як зазначив суд першої інстанції, призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи необхідне з метою встановлення вартості комплексу робіт з антисептичної обробки приміщень квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири, вартості робіт з реконструкції пошкодженого даху, загальної вартості ремонту льоху, вартості пошкодженого майна, вартості земляних робіт та відновлення плитки у місці розкопки труби - для визначення технічної можливості щодо відшкодування матеріальної шкоди.
Відповідно до ч.3ст.103 ЦПК Українипри призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Встановлено, що сторонами у справі не було досягнуто згоди щодо вибору експертної установи.
Позивач просила призначити проведення судової будівельно - технічної експертизи експерту Чекмарьову Сергію Олександровичу (свідоцтво видане Міністерством юстиції№3-24/П), мотивуючи таке рішення тим, що на її усне звернення до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз їй повідомили, що вартість судової будівельно - технічної експертизи буде складати близько 40 000,00 грн, та строк проведення цієї експертизи з урахуванням завантаженості експертів КНІДСЕ буде становити близько трьох років. Натомість експерт Чекмарьов С. О. є спеціалістом з проведення будівельно - технічних експертиз та погодовся на проведення цієї експертизи, документи позивачем було надано для попереднього огляду експерту з метою з'ясування можливсті проведення експертизи та з'ясування її вартості, що є значно нижчою за встановленою КНІДСЕ, та строку проведення, який є значно коротним за пропонований КНІДСЕ.
Відповідач просить доручити проведення експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Разом з тим сторона відповідача обізнана про навантаженість експертної установи, якій просить доручити проведення експертизи. При цьому представником відповідача не було наведено суду беззаперечних доказів щодо необхідності доручення проведення експертизи саме КНІДСЕ. Зокрема не надано суду доказів на підтвердження сумнівів сторони відповідача щодо неупередженості та об'єктивності експерта, запропонованого позивачем.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були наявні підстави для визначення для проведення експертизи не експертну установу КНІДСЕ, про що просив відповідач, а експерта, про що просила позивач, з урахуванням розумних строків проведення цієї експертизи, та вартості проведння експертизи, обов'язок по сплаті якої покладено саме на позивача.
При цьому безпідставним є аргумент сторони відповідача про необхідність призначення експертизи експертам КНІДСЕ, оскільки зазначене є штучним затягуванням судового процессу, ураховуючи навантаженість експертів цієї установи.
Відтак суд першої інстанції, керуючись нормами цивільного процесуального законодавства, сприяв учасникам справи в реалізації ними прав, та не надаючи переваги доказам позивача у справі, які заперечуються відповідачем (принцип змагальності сторін), з дотриманням гарантії всебічного і повного з'ясуванню обставин справи, дійшов вірного висновку про доручення проведення у справі судової будівельно- технічної експертизи експерту Чекмарьову Сергію Олександровичу (свідоцтво видане Міністерством юстиції №3-24/П).
Апеляційна скарга не містить доводів що могли б вказувати на неможливість чи недоцільність призначення експертизи експерту Чекмарьову С. О., сторона відповідача вказує лише на припущення щодо наявності сумівів у його об'єктивності та неупередженості через попереднє звернення позивача до цього експерта із з'ясуванням можливості проведення цієї експертизи та її вартість. Зокрема в цій ухвалі обов'язок оплати покладений на сторону позивача. А отже при вирішенні вказаного питання права відповідача не є порушеними.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 130 ЦПК Українипризначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Таким чином доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують. Ухвала суду поставлена з додержанням вимог процесуального закону, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги норм процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Оскільки судом апеляційної інстанції відмовлено відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, тому судові витрати відповідача по сплаті судового збору за подання апляційної скарги не підлягають відшкодуванню позивачем.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 , залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 17 жовтня 2025 року.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна