Справа № 760/8970/25 Головуючий у суді І інстанції Кравченко Я.В.
Провадження № 33/824/4591/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
06 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Симоненка Дмитра Євгеновича на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 15 березня 2025 року о 12:15 год. в м. Києві по вул. Івана Пулюя, 8А, керував автомобілем «SkodaFabia», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, зіниці очей, які не реагують на світло, та від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку у лікаря-нарколога відмовився під відеозапис на нагрудний відеореєстратор, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що докази, які були досліджені судом у їх сукупності та взаємозв'язку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги п. 2.5 ПДР, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Не погодившись з вказаною постановою, 25 липня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Симоненко Д.Є. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції проігнорував аргументи, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, та не надав на них відповіді, а саме не врахував такі обставини:
- відсутність факту зупинки ТЗ та доказів даного факту;
- відсутність безперервної відеофіксації події;
- проведення неналежного огляду на предмет ознак наркотичного сп'яніння;
- відсутність ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 на відеозапису.
Адвокат Симоненко Д.Є. вказує, що ОСОБА_1 ніде не стверджував, що він керував транспортним засобом, він сказав, що він «їхав», а це не тотожне слову «керувати», але суд здійснив підміну понять і цим обґрунтував необхідність встановлення вини ОСОБА_1 .
Також сумнів щодо вини ОСОБА_1 викликає той факт, що в розписці про відсторонення від керування транспортним засобом зазначений як водій не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 , який не є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, він весь час знаходився на місці події разом із ОСОБА_1 , спілкувався із поліцейськими.
Враховуючи, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не доведено доказами, також у нього були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, а відеозаписи з бодікамер є недопустимими доказами через відсутність безперервної зйомки, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник зазначає, що повний текст постанови ОСОБА_1 вручено не було, а ознайомився він з ним в ЄДРСР лише 25 липня 2025 року.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Симоненко Д.Є. не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд визнав, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Беручи до уваги ту обставину, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, зокрема особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копію постанови від 14 липня 2025 року суд першої інстанції ОСОБА_1 не надсилав, в ЄДРСР забезпечено надання загального доступу до неї 24 липня 2025 року, а захисник звернувся з апеляційною скаргою 25 липня 2025 року.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження та вважає за доцільне його поновити.
Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі - Порядок).
Відповідно до п.п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 272109,15 березня 2025 року близько 12 год. 15 хв.за адресою: м. Київ, вул. Івана Пулюя, 8А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобоммарки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 ,з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис на нагрудний відео реєстратор. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Також протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Матеріали даного провадження також містять відеозапис події, який є доказому справі.
За результатом дослідження зазначеного відеозаписувстановлено та чітко вбачається, що працівники поліції підійшли до автомобіля «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 ,та повідомили водію автомобіля ОСОБА_1 про те, що у них наявна інформація, що особа, яка керувала транспортним засобом, може бути причетна до вчинення адміністративного правопорушення.
Під часспілкування працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що він є обізнанимпро те, що йому заборонено керувати транспортним засобом, оскільки в цей же день відносно нього уже було складено протокол про адміністративне правопорушеннята на протязі 24 годин він відсторонений від права керування транспортним засобом.
Працівник поліції провів огляд водія транспортного засобу, попросив витягнути руки для перевірки на предмет їх тремтіння та повідомив ОСОБА_1 про неприродну блідість обличчя. Після огляду працівником поліції встановлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, зіниці очей, які не реагують на світло.
За результатом дослідженнявідеозаписів встановлено та чітко вбачається, що працівники поліції неодноразово запитували у ОСОБА_1 , чи готовий він пройти огляд у лікаря нарколога. ОСОБА_1 , довгий час спілкуючись по телефону з адвокатами, повідомив працівникам поліції, що відмовляється від проходження огляду.
Біля водія ОСОБА_1 був його знайомий ОСОБА_2 , який запитав у працівників поліції чи можна йому буде перепарковувати автомобіль, працівники поліції йому повідомили, що йому заборонено. ОСОБА_2 повідомив, що він напише розписку, що автомобіль буде залишатися на цьому місці.
Працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищезазначений відеозапис містить достовірні дані про дії водія ОСОБА_1 та працівників поліції, які передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП.
До того ж, інформація, яка міститься на відеозапису, є достатньою для висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності не за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан такого сп'яніння. Тобто, правопорушення є закінченим з моменту такої відмови.
Отже, наявність чи відсутність в організмі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не змінює склад правопорушення і не може бути підставою для закриття провадження у справі.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що зупинка водія була неправомірна є необґрунтованим, оскільки зауважень чи заперечень щодо незаконності зупинки ОСОБА_1 у протоколі не зазначив, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів він не звертався і матеріали справи таких доказів не містять.
Доводи захисникаЖадана П.М про те, що працівниками поліції порушено процедуру застосування відеореєстраторів, оскільки не проводилась безперервна відеофіксація обставин виявленого правопорушення, що суперечить Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, згідно п. 5 розділу II якої включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, не заслуговують на увагу.
По-перше, до матеріалів справи додано відеозапис, на якому відображаються події щодо повідомлення про причину зупинки автомобіля «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , а також його відмова він проходження огляду в медичному закладі.
По-друге, ані Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року, аані Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, не містять приписів про обов'язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення повного відео з моменту зупинки.
Так, згідно п. 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, від 07 листопада 2015 року, згідно п. 1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Поліцейським долучено до протоколу необхідні фрагменти відеофайлів, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що вищевказаний відеозапис узгоджується з іншими наявними у справі доказами, слід визнати відомості, що містяться на вказаному відеозаписі з місця події, належним доказом у справі.
У даній справі до протоколу про адміністративне правопорушення додані докази у вигляді файлів відеозаписів із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, які проводили оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказані відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення і свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та вимог ст. 266 КУпАП.
Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими доказами і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання захисника на ті обставини, що працівниками поліції не було належним чином проведено огляд на стан сп'яніння та на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовується наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, що відносно ОСОБА_1 проведено належний огляд на стан наркотичного сп'яніння та ним жодного разу не заперечувався факт керування транспортним засобом.
Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Симоненка Д.Є.щодо того, що в розписці про відсторонення від керування транспортним засобом зазначений як водій не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 , який не є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності,апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки ОСОБА_2 підтвердив лише факт відсторонення ОСОБА_1 від права керування транспортним засобом.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння створює загрозу життю та здоров'ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо неї адміністративного стягнення. Водночас відмова від проходження огляду на стан сп'яніння за наявності для цього підстав може дозволити особі уникнути від встановлення факту сп'яніння, а відтак і відповідальності за це.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у цих доказах, не встановлено.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та у відповідності до положень ст. 33 КУпАП.
За таких обставин постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, у зв'язку із чим апеляційний суд залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Симоненка Дмитра Євгеновича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити захисникуОСОБА_1 - адвокату Симоненку ДмитруЄвгеновичу строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Симоненка Дмитра Євгеновича залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб