Справа № 11-сс/824/7204/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 757/42252/25-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 181 КПК
06 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваної - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовжено строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 02.11.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний період доби, а саме з 24 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням надання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Долинська Кіровоградської області, українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 368-5 КК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник підозрюваної подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання, застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, а відтак такою, яка підлягає скасуванню.
Вважає повідомлену підозру необґрунтованою, оскільки в діях ОСОБА_9 відсутній складі інкримінованого кримінального правопорушення.
Наявність існування ризиків, заявлених стороною обвинувачення у клопотанні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, також не доведено.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим необхідності залишення її без змін, перевіривши матеріали скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судової справи, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000227 від 19.03.2024 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ст. 368-5 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 368-5 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ст. 368-5 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України.
06.06.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ст. 368-5 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2025 відносно підозрюваної ОСОБА_8 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 05.09.2025, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний період доби, а саме з 24 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., за виключенням надання останній невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.08.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 05.12.2025.
02.09.2025 прокурор другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку дії раніше застосованого відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом, посилаючись на те, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не виявляється можливим у зв'язку з необхідністю виконання ряду слідчих дій, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом на більш м'який відсутні, оскільки остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 368-5 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2025 року року клопотання прокурора задоволено, продовжено ОСОБА_8 строк дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 02.11.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний період доби, а саме з 24 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням надання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. 1-5 ч. 1 зазначеної статті.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваної ОСОБА_8 , слідчий суддя належним чином дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку даного запобіжного заходу, та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують подальше перебування підозрюваної ОСОБА_8 під домашнім арештом.
Зокрема, слідчий суддя з'ясував, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 368-5 КК України.
Так, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення базується та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: рапортом Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань, відповідно до якого ОСОБА_9 будучи особою уповноваженою на виконання функцій держави набув необґрунтовані активи у вигляді нерухомого майна, вартість якого у шість тисяч п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи та законні доходи членів його сім'ї; відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо доходів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , а також ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , відповідно до яких у вказаних осіб відчутні задекларовані доходи для придбання активів або позики грошових коштів для їх придбання; відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 дійсно були номінальними власниками активів у вигляді нерухомого майна; договорами купівлі-продажу квартир, договорами позики та договорами іпотеки, відповідно до яких встановлено вартість активів у вигляді нерухомого майна, а також механізм формування фіктивних позик та їх легалізація шляхом внесення відомостей до Державного реєстру нерухомого майна; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до яких встановлено факт користування активами у вигляді нерухомого майна ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , а також майновий стан ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 ; висновком судової почеркознавчої експертизи № КСЕ-19-24-59687-ПЧ від 26.09.2024, відповідно до якого договори позики дійсно підписувалися ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 ; висновком судової технічної експертизи документів № КСЕ-19- 24/59687-ДД від 27.03.2025, відповідно до якого договори позики грошових коштів на придбання об'єктів нерухомого майна фактично було підписано в період 25.05.2023-08.11.2023 тобто після придбання нерухомого майна; висновком аналітичного дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Державної податкової служби України №76/99-00-08-01-03- 20/1999217102 від 19.03.2025, відповідно до якого придбання об'єктів нерухомого майна має ознаки легалізації незаконно отриманих грошових коштів; обґрунтованим висновком щодо виявлення ознак кримінального корупційного правопорушення від 30.01.2025, складеним Національним агентством з питань запобігання корупції за результатами проведення моніторингу способу життя ОСОБА_9 , відповідно до якого встановлено факт набуття ОСОБА_9 активів на загальну суму 33 322 462 гривень 11 копійок, що більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, а також матеріалами, що досліджувалися НАЗК в ході проведення вказаної перевірки, які є додатками до обґрунтованого висновку.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 368-5 КК України, що є підставою для продовження підозрюваній строку дії відповідного заходу забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони неповинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
Таким чином, як вважає колегія суддів, посилання сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на особу підозрюваної, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а відтак існують ризики, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, продовжують існувати, а викладені прокурором у клопотанні обставини, виправдовують подальше тримання підозрюваної під домашнім арештом.
Таким чином, як зазначає у клопотанні сторона обвинувачення, на даний час існує об'єктивна потреба у необхідності подальшого продовження щодо підозрюваної ОСОБА_8 дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що зумовлюється переліченими ризиками у сукупності з тяжкістю інкримінованого їй кримінального правопорушення, даними про особу підозрюваної та іншими обставинами, які відповідно до ст. 178 КПК України, були враховані слідчим суддею при продовженні підозрюваній дії цього запобіжного заходу.
Слідчий суддя обґрунтовано зазначив в ухвалі, що ризики, визначені статтею 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зменшились,у зв'язку із чим суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність передбачених законом підстав для продовження застосованого до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відтак посилання апеляційної скарги про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності.
При розгляді клопотання слідчий суддя повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими Закон пов'язує можливість продовження дії застосованого запобіжного заходу, в тому числі і у вигляді домашнього арешту, при цьому, вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та належним чином мотивував своє рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження ОСОБА_8 дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби з продовженням дії раніше покладених на підозрювану обов'язків.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж домашній арешт не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, колегія суддів приходить до висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_8 та зможе запобігти цим ризикам.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовжено строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 02.11.2025 включно, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний період доби, а саме з 24 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням надання невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін,а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4