Справа № 753/9213/25 Головуючий у суді І інстанції Бондаренко М.С.
Провадження № 33/824/4548/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
06 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 16 квітня 2025 року водій ОСОБА_1 о 23 год. 05 хв. у м. Києві на вул. Є. Харченко, 43, керував транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на боді камеру 473515. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що докази, які були досліджені судом у їх сукупності та взаємозв'язку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги п. 2.5 ПДР, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не погодившись з вказаною постановою, 21 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що 15 серпня 2025 року він дізнався, що на його розрахунковий рахунок Дарницьким ВДВС у м. Києві накладено арешт. При зверненні до вказаного відділу йому пояснили, що Дарницьким районним судом м. Києва 15 травня 2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності та позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 рік, а також накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
19 серпня 2025 року він приїхав до Дарницького районного суду м. Києва, де з'ясував, що дійсно 15 травня 2025 року відносно нього винесено постанову та в цей же день, ознайомившись з матеріалами справи, з'ясував, що відносно нього 16 квітня 2025 року поліцейським 1 взводу 1 роти 4 батальйону полк-2 Управління патрульної поліції в м. Києві капралом поліції Шепелем В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 302718.
ОСОБА_1 стверджує, що 16 квітня 2025 року він знаходився на території військової частини НОМЕР_2 на протязі усього дня та ночі, територію військової частини не залишав, оскільки він є мобілізований і перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та свідками, а саме це можуть підтвердити побратими по службі, що проходять військову службу разом з ним.
Зазначає, що транспортний засіб «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , було ним продано без перереєстрації ще у червні-серпні 2022 року. На відео, яке знаходиться в матеріалах адміністративної справи, фігурує не він, а невідома йому особа чоловічої статі, яка навіть на нього не схожа.
Суд першої інстанції помилково не врахував та не прийняв до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення, який є основним джерелом доказів, складений з порушенням вимог ст. ст. 268, 256, 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, а також те, що особу правопорушника не встановлено належним чином.
Крім того, судом не було належним чином повідомлено його про дату час та місце розгляду справи, внаслідок чого він не зміг взяти участь в судовому засіданні і навести свої доводи на спростування протоколу про адміністративне правопорушення.
Просить поновити строк на апеляційне скарження, посилаючись на те, що його ніхто ніяким чином не викликав ані до правоохоронних органів, ані до суду, оскаржувану постанову та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 302718 від 16 квітня 2025 року він вперше побачив 19 серпня 2025 року в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва, коли ознайомився з матеріалами справи.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу, вказавши, що він 16 квітня 2025 року не керував автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки цей автомобіль продав за довіреністю своєму побратиму ще у серпні 2022 року і де наразі перебуває цей транспортний засіб йому не відомо.У день складання протоколу про адміністративне правопорушення від 16 квітня 2025 року він перебував у військовій частині. Працівники поліції належним чином не встановили особу та склали протокол на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. На підтвердження своєї особи надав суду паспорт громадянина України та посвідчення НОМЕР_3 від 29 вересня 2023 року.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Беручи до уваги ту обставину, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, зокрема особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не викликався в судове засідання, копію постанови суду першої інстанції від 15 травня 2025 року не отримував, а зі справою ознайомився лише 19 серпня 2025 року.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження та вважає за доцільне його поновити.
Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 302718, 16 квітня 2025 року о 23 год. 05 хв. водій ОСОБА_1 у м. Києві на вул. Є. Харченко, 43, керував транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на боді камеру 473515. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також із вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особу ОСОБА_1 було встановлено на підставі паспорта громадянина України НОМЕР_4 .
Разом з тим, в матеріалах справи наявний відеозапис обставин та обстановки події від 16 квітня 2025 року, зафіксований нагрудними камерами працівників поліції № 473515, з якого вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , та під час спілкування з водієм цього автомобіля працівники поліції попросили його надати посвідчення на право керування транспортним засобом
Проте водій надав працівникам поліції лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оформленого на ім'я ОСОБА_1 .
Працівники поліції запитували у водія чи є в нього якісь інші документи, які посвідчують особу, на що останній повідомив, що із собою немає, але є вдома, куди потрібно проїхати. Тобто паспорта громадянина України водій працівникам поліції не надавав.
За керування автомобілем без посвідчення на право керування транспортним засобом працівниками поліції також був складений на ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Отже, працівники поліції не могли встановити особу ОСОБА_1 , оскільки у останнього були відсутні документи, які посвідчують його особу.
Під час спілкування працівників поліції та водія автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти відповідний огляд у встановленому законом порядку. Однак водій відмовився від проходження такого огляду.
Працівники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення запитували у водія його дату народження, місце проживання, утім водій лише вказував, що на свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу все зазначено, а дату народження він вказав: «дев'ятнадцять шістдесят вісім».
Працівниками поліції відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В ході дослідження в судовому засіданні суду апеляційної інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме диску із записом із нагрудної камери працівника поліції та особи ОСОБА_1 , який з'явився в судове засідання, візуальним співставленнням цих осіб апеляційним судом встановлено, що особа, яка зображена на відеозаписі, та ОСОБА_1 повністю відрізняються один від одного.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, за своїми ознаками (риси обличчя, характерні риси мовлення, статура) не є громадянином ОСОБА_1 , а є іншою особою, дані про яку не встановлені працівниками поліції належним чином.
Надані в суді апеляційної інстанції пояснення ОСОБА_1 узгоджуються із вищезазначеними доказами, дослідженими і перевіреними при апеляційному перегляді справи.
Апеляційним судом встановлено, що особа, відносно якою було складено протокол про адміністративне правопорушення, при описаних вище обставинах, не є тією особою, яка звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою - ОСОБА_1 .
Вищенаведене свідчить про той факт, що невстановлена особа представилася ОСОБА_1 та надала працівникам поліції лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане на його ім'я, в результаті чого ОСОБА_1 був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, судом апеляційної інстанції вживалися заходи для встановлення обставин зупинки транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме було викликано працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, поліцейського 1 взводу 1 роти 4 батальйону полку-2 Управління патрульної поліції в м. Києві капрала поліції Шепеля В.В., однак в судове засідання 06 жовтня 2025 року він не з'явився.
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, виходячи з наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності, оскільки у ході апеляційного розгляду справи встановлено, що 16 квітня 2025 року за фактом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП повинен був складатися не на ОСОБА_1 , а на іншу особу, яку працівниками поліції не було встановлено належним чином.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, постанова місцевого суду - скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб