Справа № 11-cc/824/304/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 757/44970/24-к
06 жовтня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
представника (захисника) ОСОБА_6 , з яким встановлено відеоконференцзв'язок,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника (захисника) ОСОБА_6 в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2024 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, вилучене 01 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі: 50 євро, 13250 доларів США.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник (захисник) ОСОБА_6 подав в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна був здійснений за відсутності власника майна та його представника, а про оскаржувану ухвалу слідчого судді стало відомо лише 09 жовтня 2024 року.
Стосовно ухвали слідчого судді, то автор апеляції вважає її незаконною та необґрунтованою. Зокрема, представник стверджує, що повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, є необґрунтованим.
Крім того, апелянт запевняє, що оскаржувана ухвала, яка датована 04 жовтня 2024 року, фактично була постановлена 07 жовтня 2024 року, причому, без оголошення її ОСОБА_7 . Так, автор апеляції зазначає, що 04 жовтня 2024 року у складі слідчої судді Печерського районного суду міста Києва розглядались два клопотання слідчого в ОВС у кримінальному провадженні № 42022252100000064 від 23 вересня 2022 року, а саме клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та клопотання про накладення арешту на кошти, тимчасово вилучені під час проведення обшуку. Як стверджує захисник ОСОБА_6 , він проводив засідання системою ВКЗ власними засобами, при цьому в суді здійснюється повна звуко та відео фіксація судового засідання. Після розглянутого клопотання про запобіжний захід і оголошення ухвали слідча суддя приступила до розгляду клопотання про арешт майна.
Також апелянт запевняє, що відеозапису за участі захисника немає та не може бути в розпорядженні суду, оскільки ОСОБА_7 було оголошено про те, що клопотання про арешт майна було повернуто прокурору.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був завчасно проінформований, у зв'язку з чим колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника (захисника), який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді представник (захисник) ОСОБА_6 не пропустив з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022252100000064, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 вересня 2022 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.
01 жовтня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року було проведено обшук за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 50 євро та 13250 доларів США.
Також 01 жовтня 2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.
03 жовтня 2024 року (клопотання датоване 01 жовтня 2024 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернулась до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 01 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі 50 євро та 13250 доларів США.
Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
04 жовтня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва вказане клопотання прокурора про арешт майна було задоволено.
Задовольняючи наведене клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження № 42022252100000064, про накладення арешту на майно, вилучене 01 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі 50 євро та 13250 доларів США, слідчий суддя дослідив матеріали, які додані до клопотання, і прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно, вилучене 01 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі 50 євро та 13250 доларів СШАз метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на наступні обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Вищевказаних вимог закону слідчий суддя та прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , яка внесла клопотання про арешт майна, не дотрималися.
Зокрема, прокурор вказує у клопотанні, що, враховуючи характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 злочину, розміру заподіяної вчиненим кримінальним правопорушенням майнової шкоди, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, існують підстави для ініціювання перед слідчим суддею питання про застосування у кримінальному провадженні такого заходу його забезпечення як арешт майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що надані докази можуть бути підставою для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак прокурор ОСОБА_8 , обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надала достатніх і належних доказів тих обставин, на які послалася у клопотанні, а слідчий суддя, як то визначено в ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. Зокрема, в матеріалах, які додані до клопотання, відсутні відомості, що в межах кримінального провадження № 42022252100000064 від 23 вересня 2022 року, було заявлено цивільний позов, причому, з обґрунтованим його розміром, як то визначено в ч. 6 ст. 170 КПК України, яка є правовою підставою для накладення арешту на майно з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Що ж стосується іншої мети арешту майна, а саме забезпечення спеціальної конфіскації, на яку прокурор теж посилається у клопотанні, то слід вказати наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Згідно із ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержанні внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Оскільки під жоден із визначених законом критеріїв власник майна (підозрюваний) ОСОБА_7 не підпадає, то на цьому етапі кримінального провадження арешт на майно, вилучене 01 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі 50 євро та 13250 доларів США, не може бути накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що за наявними матеріалами провадження арешт на грошові кошти, вилучені 01 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , накладено слідчим суддею безпідставно.
На підставі приведених вище обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника (захисника) ОСОБА_6 в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене 01 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі 50 євро та 13250 доларів США, як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника (захисника) ОСОБА_6 в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, вилучене 01 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі: 50 євро, 13250 доларів США, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, вилучене 01 жовтня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти в сумі: 50 євро, 13250 доларів США, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
__________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4