Справа № 161/21098/25
Провадження № 1-кс/161/6114/25
м. Луцьк 20 жовтня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
Старший дізнавач СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 11.10.2025 року в ході огляду місця події, а саме на транспортний засіб марки "Skoda", моделі "Fabia", реєстраційний номерний знак " НОМЕР_1 ", білого кольору, 2011 року випуску, VIN-код - НОМЕР_2 , та ключі до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "Skoda", моделі "Fabia", реєстраційний номерний знак " НОМЕР_1 " серії НОМЕР_3 , позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування із вищевказаним майном до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Клопотання вмотивоване тим, що 01.10.2025 Луцьким РУП ГУНП у Волинській області відомості про дане кримінальне правопорушення внесено у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025035580000714, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що наприкінці 2022 року, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, керуючись метою незаконного збагачення, шляхом зловживання довірою, заволодів майном, яке належить ОСОБА_7 , не повернувши частину грошових коштів за нього, чим завдав йому майнової шкоди, на суму близько 50 000 гривень.
В ході огляду місця події, проведеного 11.10.2025 по вул.Івана Богуна,1 у с.Прилуцьке було виявлено та вилучено транспортний засіб марки "Skoda", моделі "Fabia", реєстраційний номерний знак " НОМЕР_1 ", білого кольору, 2011 року випуску, VIN-код - НОМЕР_2 , та ключі до нього, який вилучено до Луцького РУП ГУНП у Волинській області та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "Skoda", моделі "Fabia", реєстраційний номерний знак " НОМЕР_1 " серії НОМЕР_3 , яке поміщено до спеціального пакету PSP №1469247.
Враховуючи вищевикладене, для встановлення всіх обставин у даному кримінальному провадженні, проведення необхідних судових експертиз, виникла необхідність в накладенні арешту на транспортний засіб, ключі до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які були вилучені в ході проведення огляду місця події 11.10.2025, тому дізнавач просить клопотання задовольнити та накласти запитуваний арешт.
В судовому засідання прокурор та дізнавач підтримали подане клопотання, просили його задовольнити з підстав зазначених в ньому.
Власник майна ОСОБА_7 та його представник в судове засідання не з'явилися, однак попередньої адвокат ОСОБА_8 подав заяву про розгляд клопотання у відсутності власника майна та його представника, заперечили щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, кожного зокрема, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали із кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.
Так, відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України визначено, що арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частина 1 ст. 170 КПК України передбачає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
До матеріалів клопотання слідчим долучено постанову від 11.10.2025 про визнання вилученого в ході огляду місця події, а саме транспортного засобу марки "Skoda", моделі "Fabia", реєстраційний номерний знак " НОМЕР_1 ", ключі до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "Skoda", моделі "Fabia", реєстраційний номерний знак " НОМЕР_1 " серії НОМЕР_3 , речовими доказами у кримінальному провадженні.
Водночас, на думку слідчого судді, сам факт визнання вилученого транспортного засобу речовим доказом, за відсутності належного обґрунтування досягнення конкретних завдань арешту майна, визначених ст. 170 КПК України, не є безумовною підставою для накладення арешту на майно.
Разом з цим, слідчим у клопотанні жодним чином не доведена така мета арешту, як забезпечення збереження речових доказів, на яку останній посилається, а лише формально вказано, що не накладання арешту на майно, а саме транспортний засіб, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які перебувають у володінні ОСОБА_7 , може призвести до втрати речового доказу, а також, що існує реальна загроза зміни або пошкодження необхідних слідству відомостей, які можуть бути використані в суді як докази.
Також клопотання слідчого не містить конкретних завдань, які будуть досягнуті шляхом накладення арешту на вилучений транспортний засіб, та доказів, що не накладення арешту призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного у клопотанні майна, тобто обґрунтування необхідності арешту майна відсутнє.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності.
У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, вмотивованим та обґрунтованим. Рішення відповідає цим критеріям, якщо воно ухвалено у відповідності із нормами матеріального та процесуального права на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, належним чином оціненими в їх сукупності та з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що стороною кримінального провадженняне доведено необхідності та конкретної мети накладення арешту на транспортний засіб, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які станом на момент подачі даного клопотання вже повернуті володільцю згідно розписки від 11.10.2025 року, томуклопотання не містить обґрунтування досягнення завдань арешту майна, визначених ст.170 КПК України, та доказів, що не накладення арешту на майно призведе до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, крім того матеріалами клопотання не доведене що дане майно матиме силу речового доказу, тому в задоволенні клопотання старшого дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження №12025035580000714 від 01.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1