Справа № 161/19990/25
Провадження № 3/161/6238/25
15 жовтня 2025 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , громадянки України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення раніше не притягалась, працюючої на посаді головного бухгалтера ТОВ «АВІОН+», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
29.09.2025 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 1774/03-20-04-04 від 18.09.2025 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ «АВІОН+», не подала податкову декларацію, відображену в рядку 21 - з податку на додану вартість за липень 2025 року в розмірі 64 117 грн по терміні подачі 20.08.2025 року, що підлягають перенесенню з податкової звітності з податку на додану вартість, поданої за грудень 2024 року, чим порушено вимоги п. 49.1, пп.49.18.1 п. 49.18. ст. 49 від 02.12.2010 року № 2755-VI та п. 203.1 ст 203 розділу V ПК України.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від неї на адресу суд не надходили.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст. 163-1 КУпАП не передбачається обов'язкова присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Так, в матеріалах справи наявний лише акт про результати камеральної перевірки, на підставі якого і був складений протокол. Будь-яких інших даних про вчинення ОСОБА_1 правопорушення немає.
Окрім того, суб'єкт правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КупАП, є спеціальним, однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які вказували на те, що ОСОБА_1 в період інкримінованих правопорушень була суб'єктом вказаного складу правопорушення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ч. 3 ст. 62 Конституції України регламентують, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо неї закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючисьч. 1 ст. 163-1, п. 7 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 163-1 КУпАП в зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська