Справа № 161/16169/25
Провадження № 2/161/5358/25
16 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/16169/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Просить суд стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від всіх видів його доходу і заробітку щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовом і до досягнення дітьми повноліття з підстав, викладених в позовній заяві.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи без його участі, однак в телефонному режимі повідомив, що позовні вимоги визнає повністю.
У відповідності до положень ч. 3 статті 200 ЦПК України, приймаючи до уваги визнання відповідачем заявленого позову, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під оспорюванням права слід розуміти такий стан цивільних правовідносин, за якого між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.
Відповідно ч. 1-2 ст. 181 Сімейного кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст.183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 Сімейного Кодексу України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
ОСОБА_2 , який є відповідачем по справі, являється батьком неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6-7).
Також судом встановлено, що відповідач має належний дохід, спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач не надає позивачу коштів на належне утримання дітей. При цьому матеріальне становище платника аліментів та його реальна спроможність сплачувати аліменти, його повна працездатність, вік, дозволяють сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи матеріальне становище відповідача та його реальну спроможність сплачувати аліменти, його вік, повну працездатність, а також звичайні потреби дітей. А також те, що будучи батьком дітей, відповідач не надає позивачу належної матеріальної допомоги на їх утримання, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище та залежність від відповідача щодо утримання дітей. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд, вважає можливим допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 84, 180 - 184, 199 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10-18, 81, 200, 263-268, 280, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 08 серпня 2025 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко