Справа № 161/15532/25
Провадження № 3/161/4971/25
20 жовтня 2025 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Деркача Д.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №394819 від 17 липня 2025 року вбачається, що 17 липня 2025 року о 22:13 год у с. Воротнів Луцького р-ну (виїзд з території Енко) ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen C3 PICASSO, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані, як порушення вимог п. 2.5 ПДР, адміністративна відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав заперечення на вищевказаний протокол. Зазначає, що поліцейський Гриб Д.Ю., який склав стосовно нього протокол, не зупиняв його, жодного огляду на стан алкогольного сп'яніння не проводив. 17 липня 2025 року поблизу бази «Енко» його автомобіль був зупинений в лісі особами одягнутими в поліцейську форму. Після цього до нього підійшов чоловік в поліцейській формі, який представився старшим лейтенантом поліції Мельником Олександром Сергійовичем. При цьому, жодних порушень правил дорожнього руху він не вчиняв. Жодних підстав для зупинки його транспортного засобу в порушення вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський ОСОБА_2 не вказав. Вказує, що автомобіль поліцейських стояв посеред лісу в темну пору доби, на грунтовій дорозі, яка на його думку не є дорогою в розумінні ПДР України. Враховуючи зазначене у нього виникли об'єктивні сумніви щодо того, що відповідні поліцейські знаходяться в місці зупинки його автомобіля на законних підставах. Фактично відразу після зупинки поліцейський ОСОБА_2 запропонував йому пройти на місці огляд на стан спяніння. У свою чергу, він повідомив, що не бажає проходити огляд на місці, та запропонував поліцейському проїхати в спеціалізований медичний заклад, де він готовий пройти огляд на стан спяніння. Однак, поліцейський і надалі наполягав на тому, щоб пройти огляд на стан сп'яніння на місці. Зважаючи на підозріле місце розташування поліцейських в лісі, не повідомлення про причину зупинки транспортного засобу згідно з вимогами законодавства, що регулює діяльність поліції, намагання переконати його пройти огляд на стан спяніння саме на місці, а не в медичному закладі, його сумніви щодо законності перебування тут поліцейських лише посилились. Для того щоб перевірити законність перебування поліцейських в місці зупинки його автомобіля та взагалі чи особи, які його зупинили, були поліцейськими з відповідними повноваженнями він зателефонував на лінію «102». Диспетчер прийняла його запит та повідомила, що потрібно зачекати, для того щоб отримати відповідь на нього. Після його дзвінка на «102» відбулася словесна перепалка з поліцейським Мельником О.С., який не бажав дочекатися результатів розгляду його звернення на «102» та/або екіпажу поліції, які підтвердять законність перебування та дій поліцейських в місці зупинки його автомобілю. В ході розмови він неодноразово вказував поліцейському про те, що не відмовляється пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, при цьому зазначав, що пройде відповідний огляд тільки після того як отримає відповідь на своє зверння на «102» та їх повноваження та законність перебування в місці зупинки буде підтверджена. Зважаючи, що тривалий час на його звернення на 102 ніхто не відповів, він подзвонив вдруге.
Далі в поясненнях йдеться про те, що через деякий час на місце прибув чоловік в формі поліцейського який назвався «черговим» та сказав, що поліцейський Мельник О.С. є офіцером громади і територія де його було зупинено, це територія закріплена за ним. При цьому на його прохання надати для ознайомлення документи, які підтверджують, що це дійсно дільниця закріплена за цим офіцером громади, він повідомив, що у нього таких документів немає. Зважаючи, що жоден наявний поліцейський не міг мені підтвердити факту законності їх перебування у місці зупинки, він повторно звернувся до них з вимогою надати документи, що підтверджують законність їх дій та наявність повноважень для зупинки транспортних засобів в цьому місці. Однак, його було повідомлено, що щодо нього буде складено протокол за нібито відмову від проходження огляду на стан сп?яніння. Жодних доказів такої відмови матеріали справи не містять. Таким чином, відповідний Протокол складений поліцейськими не на основі реальних обставин справи, та містить неправдиві відомості щодо нього та наявності підстав притягнення його до адміністративної відповдальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, матеріали адміністративного провадження не містять жодних доказів стосовно правомірності та наявності підстав для його зупинки працівником поліції у момент керування транспортним засобом. Відтак, будь-які вимоги щодо пред?явлення водійського посвідчення та проходження медичного огляду були безпідставними, що додатково свідчить, що в його діях відсутній інкримінований йому склад адміністративного правопорушення. Зазначає, що діяльність поліцейських офіцерів громади, якими є майор поліції Гриб Д.М. та ст. лейтенант ОСОБА_2 , обмежується межами поліцейської дільниці закріпленої за ними, а тому ним абсолютно законно вимагалось від них надати документи, які засвідчують підставність їх перебування на місці зупинки його транспортного засобу та їх права зупиняти транспортні засоби на цій території. Однак, не зважаючи на спірне питання, до матеріалів справи не додано матеріалів, які підтверджують, що територія де здійснювали зупинку транспортних засобів 17 липня 2025 року відповідні поліцейські закріплена за ними як поліцейська дільниця. Поліцейський ОСОБА_3 , який зазначений в протоколі, його не зупиняв, жодного огляду на наявність ознак стану сп?яніння щодо нього не проводив, не роз?яснював йому його права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Провадження у справі просив закрити.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник просили провадження у справі закрити з підстав, викладених у вищевказаних запереченнях.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена дослідженими судом матеріалами справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №394819 від 17 липня 2025 року;
- рапортом ПОГ СВ ВП № 3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області О. Мельника від 17 липня 2025 року, з якого вбачається, що під час несення служби з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху о 22 год 13 хв 17 липня 2025року в с. Воротнів по вул. 1-ша лінія (виїзд від водойми «ЕНКО») було виявлено водія гр. ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки Citroen C3 PICASSO, д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки перед цим, від н/о надійшла інформація про те, що водій даного авто ймовірно перебуває в стані сп?яніння. Даному водію було подано вимогу про зупинку шляхом подання жесту регулювальника світлоповертаючим диском червоного кольору. Дану вимогу ОСОБА_1 виконав. Водія було попереджено про застосування засобів відеофіксації відповідно до ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію». Згідно ст. 18 Закону водю було названо ПІБ та посаду працівника поліції, а також було роз?яснено його права згідно ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Останньому роз?яснено відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію» причину його зупинки. В ході спілкування з гр. ОСОБА_1 , в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Водію було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп?яніння на місці зупинки ТЗ, за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», а також проходження такого огляду в медичному закладі у лікаря нарколога, на що останній словесно не відмовлявся, однак своїми діями робив усе можливе аби уникнути проходження відповідного огляду. Такі дії ОСОБА_1 було розцінено, як відмову. Даний факт було зафіксовано на нагрудну боді-камеру під час безперервної відео-зйомки. Про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп?яніння у встановленому законодавством порядку, водій був попереджений неодноразово. Окрім цього, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 не заперечував той факт, що протягом дня вживав алкогольні напої. У зв?язку із порушенням п. 2.5 ПДР України, на водія ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №394819 від 17 липня 2025 року за ч.1 ст. 130 КУПАП. Водію копії даних матеріалів не вручено, оскільки останній відмовився ознайомлюватися в категоричній формі, та надавати письмові пояснення, тому гр. ОСОБА_1 було ознайомлено усно, (озвучено вголос), про що у протоколі зроблено відповідну відмітку щодо відмови від підпису. Водій від керування був відсторонений у порядку ст. 266 КУпАП.
- актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- рапортами від 22 липня 2025 року;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 липня 2025 року, з якої слідує, що причиною направлення ОСОБА_1 до КП«ВОПЛ м.Луцька» стала наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення мови. ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився.
- відеозаписом, на якому відображено факт повідомлення ОСОБА_1 працівником поліції про те, що його було зупинено, оскільки попередній водій повідомив поліцейських, що він може бути в стані алкогольного сп'яніння. У свою чергу, ОСОБА_1 сказав, що випив пляшку пива вдень, проходити огляд не хоче. Поліцейський запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці, однак ОСОБА_1 сказав, що бажає проходити у медичному закладі. У подальшому поліцейський пропонує пройти огляд в наркодиспансері, а водій розпочинає з'ясовувати чи мають право поліцейські його зупиняти, дзвонить на гарячу лінію «102».
Об?єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.
Суд наголошує, що ані ОСОБА_1 , ані його захисник, не зверталися зі скаргою на дії поліцейських, а також не надали жодних доказів які б ставили під сумнів правомірність їх дій при оформленні адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд враховує особу порушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, доведеність його вини, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху. Обставин, що обтяжують чи пом?якшують відповідальність суд не вбачає.
А тому, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Такий вид адміністративного стягнення, на думку суду, є необхідним, і достатнім для запобігання повторним правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст.130, ст. ст.33-35, 283-285, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнення штрафу здійснити за реквізитами: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п?ять) гривень 60 копійок.
Стягнення судового збору здійснити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області І.Б. Плахтій