Справа № 159/2437/25
Провадження № 2/159/1085/25
20 жовтня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Шишиліна О.Г., за участю секретаря судового засідання - Сабецької К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 08.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 3883580 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 17000 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування (730% річних). ТОВ «Лінеура Україна» повністю виконало свої зобов'язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 17000 грн. 24.04.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» уклали договір факторингу № 24/04/2024 відповідно до якого ТОВ Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 3883580 від 08.08.2023. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та заборгованість ОСОБА_1 за договором № 3883580 від 08.08.2024 становить 94858,61 грн., з яких: 16999,99 грн. - заборгованість за кредитом, 77858,62 грн. - заборгованість за відсотками. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі.
Ухвалою судді від 07.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 07.08.2025 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданій позовній заяві просить справу розглядати у його відсутності, позов підтримує повністю, з підстав, викладених у позовній заяві та просить його задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
У судове засідання, призначене на 15.10.2025 відповідач повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Ф119, 06 102 777 427 75 вбачається, що ОСОБА_1 повідомлений належним чином, конверт був повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
За змістом частин четвертої та п'ятої ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У Постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 вказано, що за таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
Отже за таких умов датою рішення суд зазначає дату складання повного тексту рішення.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що 08.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 3883580 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.2 договору, тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 17000 грн.
Згідно п. 1.3 договору, строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.
Згідно п. 2.1. договору, ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 1.4.1. стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 37133,37% річних. (п. 1.5., п.1.5.1 договору).
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало кредит в сумі 17000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 .
Договір № 3883580 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 0,8.08.2023 був укладений в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Законом України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Законом України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір № 3883580 від 08.08.2023 ОСОБА_1 підписав електронним підписом P439.
24.02.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу № 24/04/2024, відповідно до умов якого відбулось відступлення права вимоги та Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло права грошових вимог до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна».
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату(у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як зазначено в ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, до ТОВ «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», відповідно до укладеного договору факторингу № 24/04/2024 перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3883580 від 08.08.2023, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позивачем доведено що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором № 3883580 від 08.08.2023 не виконав та заборгованість відповідача становить 94858,61 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 16999,99 грн., заборгованість за процентами - 77858,62 грн.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач відсутність боргу належними та допустимими доказами не спростував, доказів повернення кредитних коштів відповідач суду не надав.
Позивачем надано розрахунок заборгованості. Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок відповідач суду не надав.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, а тому сплачений позивачем при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2422,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
Позивач підтвердив витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн. договором № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, довіреністю від 26.02.2024, яка укладена між позивачем та адвокатом Руденком К.В., актом № 44 від 02.02.2025 приймання-передачі наданих послуг до договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, витягом з реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 44 від 03.02.2025 на суму 10000 грн.
У Постанові від 13 березня 2025 року, справа № 275/150/22 ВС вказав про відсутність ініціативи суду, щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Оскільки позивачем доведено понесені ним витрати на правничу допомогу, ОСОБА_1 будь-яких доказів неспівмірності витрат на правничу допомогу суду не надав, а тому в силу положень ст.137 ЦПК України такі витрати в сумі 10000 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за договором № 3883580 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.08.2024 в розмірі 94858,61 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.10.2025.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 41915308, місце знаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН