Справа № 158/3124/25
Провадження № 2-а/0158/100/25
17 жовтня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
представника позивача - Мельника М.М.
перекладача - Кіпоренка К.В.
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - Воробея П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в режимі відеоконференції, справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, -
Представник Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області звернувся до суду із адміністративним позовом до громадянина рф ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.06.2025 року співробітниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно відповідача прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов'язано залишити територію України не пізніше 21.07.2025 року. Відповідач вказане рішення не виконав та не оскаржував.
15.10.2025 року працівниками ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області був виявлений громадянин рф ОСОБА_2 , який незаконно перебуває на території України, без відповідних документів.
Документи, які підтверджують законність перебування на території України у відповідача були відсутні, тому відповідно до частини другої статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідач був затриманий строком на 72 год. з метою з'ясування причин та обставин правопорушення та поміщений до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.
Зазначає, що 15.10.2025 року позивачем відносно відповідача прийнято рішення про примусове видворення останнього з України.
Враховуючи наведене, представник позивача просить суд затримати відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк 6 місяців.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні, кожен зокрема, позовні вимоги не визнали та просили у їх задоволенні відмовити. Разом з тим, представником відповідача до суду подано копію внутрішнього паспорта відповідача.
Заслухавши пояснення учасників справи, кожного зокрема, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що відповідач прибув до України 31.08.2023 року, перетнувши державний кордон через ПП «Лужанка». 22.11.2024 року був документований посвідкою на постійне проживання в Україні, яку відкликано 23.06.2025 року.
23.06.2025 року співробітниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно відповідача прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов'язано залишити територію України не пізніше 21.07.2025 року.
В подальшому, 15.10.2025 року працівниками ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області був виявлений громадянин рф ОСОБА_2 , який незаконно перебуває на території України, без відповідних документів.
15.10.2025 року співробітниками ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області було затримано громадянина рф ОСОБА_1 в адміністративному порядку у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП, для з'ясування причин та обставин правопорушення та умов, що їм сприяли, що підтверджується протоколом МКО №000300 про адміністративне затримання.
Рішенням заступника начальника Білоцерківського ОВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 15.10.2025 року, вирішено примусово видворити з України громадянина рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 15.10.2025 року відповідача було поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території Україні.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод втілює основоположне право людини, а саме захист особи від свавільного втручання держави в її право на свободу. Підпункти з «a» до «f» пункту 1 статті 5 Конвенції містять вичерпний перелік дозволених підстав позбавлення свободи і жодне позбавлення свободи не буде законним, якщо не відповідатиме одній з цих підстав (рішення Європейського суду з прав людини в справі "Хлаіфія та інші проти Італії" (Khlaifia and Others v. Italy), пункт 88).
Відповідно до ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Так, п. 3 ч. 4 ст. 46 КАС України визначено, що зокрема, іноземці чи особи без громадянства, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 22.09.2011 № 3773-VI (надалі - Закон № 3773).
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону №3773-VІ строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
В силу вимог ч. ч. 1, 4, 5 ст. 26 Закону №3773-VI, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту праві законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції),у тому числі проти дії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України),з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Слід зазначити, що іноземець та особа без громадянства, можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, визначеному ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію».
Згідно ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може, на підставі винесеної за його позовом постанови суду, примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк, без поважних причин, рішення про примусове повернення, або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Тобто, з аналізу наведених вище норм вбачається, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, органом охорони державного кордону подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цього органу (підрозділу) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Крім того встановлено, що відповідач не має законних підстав для перебування на території України, порушив вимоги ст. 4, 9, 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» і відповідно до ст. 30 цього Закону підлягає примусовому видворенню.
Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що особа відповідач є ідентифікованим на підставі копії паспорту, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що на момент затримання відповідача у зв'язку з порушенням ним законодавства України про правовий статус іноземців, у нього відсутні дійсні документи, які посвідчують його законне перебування на території України.
Процедура ідентифікації особи іноземця - нелегального мігранта здійснюється не заради самої ідентифікації, а з чіткою правовою метою подальшого видворення за межі території України на підставі документів, які дають право особі перетнути легально кордон України в напрямку виїзду. Організація процедури видворення включає в себе в тому числі ряд заходів з оформлення проїзних документів, пошуку шляхів сполучення з іншими країнами, транспортні витрати тощо.
При цьому, копія паспорту громадянина іноземної держави не дає право іноземцю на перетин кордону, тому такий іноземець не може вважатись належним чином ідентифікованим. Водночас, оригінал паспорту ні позивачу, ні ПТПІ не надано (не пред'явлено).
Суд також звертає увагу на те, що копія посвідчення майстра спорту України №9886 від 25.03.2019 року, надана представником відповідача, не є документом, який надає відповідачу право на перетин державного кордону чи перебування на території України.
З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що відповідач незаконно перебуває на території України, останнім не вчинялось жодних дій з легалізації перебування на території України, дана особа належним чином не ідентифікована, у відповідача відсутні документи, які надають йому право на перетин державного кордону, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач і в подальшому може ухилитись від виконання рішення компетентного органу про його примусове видворення до країни походження або третьої країни, що унеможливлює виконання вищевказаного рішення щодо відповідача по справі, а тому суд обґрунтовано вважає, що є підстави для його затримання з метою ідентифікації та забезпечення процедури видворення з поміщенням до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що представником позивача не доведено суду наявність обставин, які є досить значними для затримання відповідача строком на 6 місяців.
Враховуючи вищевикладене, з метою примусового видворення відповідача до країни громадянської приналежності, суд дійшов висновку про необхідність затримання відповідача з метою забезпечення його подальшого примусового видворення строком на 4 місяці.
Встановлення такого строку унеможливить допущення позивачем необґрунтованого зволікання щодо належного вжиття відповідних заходів у визначений чинним законодавством спосіб та порядку щодо примусового видворення відповідача, що, в свою чергу, дозволить уникнути порушення прав відповідача, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у вигляді безпідставного тривалого утримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.
Отже, враховуючи вищевикладене, заявлений позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 72-78, 90, 243-245, 288, 289, 371 КАС України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
Позовні вимоги Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити частково.
Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, строком на 4 (чотири) місяці.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, адреса: м. Київ, вул. Березняківська, 4А, код ЄДРПОУ 42552598.
Представник позивача - Мельник Михайло Миколайович, робоча адреса: м. Київ, вул. Березняківська, 4А.
Відповідач - громадянин російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 .
Представника відповідача - адвокат Воробей Петро Олексійович.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька
Повний текст рішення суду виготовлено 20.10.2025 року.