Справа № 517/1070/25
Провадження № 1-кп/517/87/2025
20 жовтня 2025 року с-ще Захарівка Одеської області
Захарівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження в залі суду в с-щі Захарівка Одеської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025162390000621 від 06.09.2025 року у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чоара, Республіка Молдова, українця, гр. України, з базовою загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого: вирок Фрунзівського районного суду Одеської області від 05.08.2025 року за ч.1 ст. 125 КК України - штраф у вигляді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, штраф сплачений згідно квитанції від 14.10.2025 року, у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ст. 125 ч. 1, ст. 125 ч. 2, ст. 162 ч. 1 КК України;
05 вересня 2025 року приблизно о 17 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись на АДРЕСА_2 , яке належить громадянці ОСОБА_4 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на проникнення до житла вказаної особи, а саме житлового будинку. В подальшому, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимог статті 30 Конституції України щодо недоторканості житла чи іншого володіння громадянина, за допомогою сили рук тримаючи за дверну ручку відчинив зачинені дерев'яні двері і без дозволу проник до житлового будинку ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який залишив після побиття ОСОБА_4 , вийшовши через дерев'яні двері, тим самим залишивши вказаний житловий будинок.
За таких обставин, своїми діями ОСОБА_3 вчинив дії, передбачені ч. 1 ст. 162 КК України, за кваліфікуючими ознаками незаконне проникнення до житла особи.
Також, 05 вересня 2025 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись в кімнаті житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить громадянці ОСОБА_4 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Надалі, ОСОБА_3 , знаходячись в будинку громадянки ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, наблизився до ОСОБА_4 та тримаючи правою рукою металевий прут, наніс їй три удари в область голови і обличчя. Вказаними діями ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 , у вигляді синців на нижній повіці лівого ока, під нижньою губою праворуч, садно на волосистій частині голови, в тім'яній ділянці посередині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
За таких обставин, своїми діями ОСОБА_3 вчинив дії, передбачені ч. 1 ст. 125 КК України, за кваліфікуючими ознаками умисне легке тілесне ушкодження.
Крім того, 05 вересня 2025 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись на АДРЕСА_1 , яке належить громадянці ОСОБА_5 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на проникнення до житла вказаної особи, а саме житлового будинку. В подальшому, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимог статті 30 Конституції України щодо недоторканості житла чи іншого володіння громадянина, за допомогою сили рук за дверну ручку відчинив зачинені дерев'яні двері і без дозволу проник до житлового будинку ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де також знаходилась ОСОБА_6 . ОСОБА_3 залишив приміщення будинку після побиття ОСОБА_6 , вийшовши через дерев'яні двері, тим самим залишивши вказаний житловий будинок.
За таких обставин, своїми діями ОСОБА_3 вчинив дії, передбачені ч. 1 ст. 162 КК України, за кваліфікуючими ознаками незаконне проникнення до житла особи.
Також, 05 вересня 2025 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись в кімнаті житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить громадянці ОСОБА_5 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Надалі, ОСОБА_3 , знаходячись в будинку громадянки ОСОБА_5 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, наблизився до ОСОБА_6 та наніс їй декілька ударів металевим прутом в область голови від чого остання впала на підлогу. Знаходячись на підлозі ОСОБА_6 закривала голову лівою рукою, а ОСОБА_3 тримаючи правою рукою металевий прут, наніс їй декілька ударів металевим прутом по лівій руці. Вказаними діями ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження потерпілій, ОСОБА_6 , у вигляді рубця волосистої частини голови в правій тім'яній ділянці, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
За таких обставин, своїми діями ОСОБА_3 вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 125 КК України, за кваліфікуючими ознаками умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Частиною 2 ст. 12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
У відповідності до санкції ч.1 ст.125 КК України, останньою передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Відповідно санкції ч.2 ст.125 КК України, останньою передбачене основне покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Згідно санкції ч.1 ст.162 КК України, останньою передбачене основне покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Отже, враховуючи, що санкціями ч.1 ст.125, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 162 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до ста (тобто не більше трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, то кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.125, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 162 КК є кримінальними проступками.
Відповідно до ч.2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, тому у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 162 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_7 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 162 КК України, він беззаперечно визнає; згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_7 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Також до обвинувального акта додано письмові заяви потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у яких вони зазначають, що згодні на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 162 КК України. Ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , заяву ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_7 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його клопотання та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України вразі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків, відтак, кваліфікує дії останнього: за ч.1 ст.125 КК України, як спричинення потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження; за ч.2 ст.125 КК України, як спричинення потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я; за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно медичних довідок від 18.09.2025 року, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 173).
Відповідно характеристики з місця проживання ОСОБА_3 за № 520 від 18.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 характеризується негативно (а.с. 172).
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, раніше до кримінальної відповідальності притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.
До обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його віку, того, що він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, його щирого каяття, обставини, що обтяжує його покарання, а також конкретних обставин та причин вчинення кримінального правопорушення, суд у відповідності до вимог КК та передбачених ним санкцій вважає, що з метою виправлення ОСОБА_3 та запобігання нових кримінальних правопорушень достатнім буде призначення покарання у виді максимального штрафу, при цьому на підставі ч.1 ст.70 КК України суд застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим. Водночас, суд вважає, що в даному випадку таке покарання, як штраф, буде достатнім і таке покарання повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинені кримінальні правопорушення, .
Цивільний позов не заявлено.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Також у кримінальному провадженні відсутні процесуальні витрати.
За вимогами ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 368, 373-374, 376, 381-382, 392- 395, КПК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст.125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
-за ч.2 ст.125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень.
-за ч.1 ст.162 КК України у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 10 вересня 2025 року арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: металевий прут, довжиною 8,5 см, діаметром 2 см, б/у.
Речовий доказ, а саме: металевий прут, довжиною 8,5 см, діаметром 2 см, б/у, який поміщено до спеціального полімерного сейф пакету № SUD3060590 - знищити.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: