Деражнянський районний суд Хмельницької області
ін. 32200 , місто Деражня , вул. Миру, 43 тел. (факс): 038 56 2 10 24
17 жовтня 2025 року Справа № 673/1137/25 Провадження № 3/673/537/25
м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Грицишиної Л.В.,за участю секретаря судового засідання Осієвської Н.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 471948 від 03.10.2025 року 03.10.2025 року о 09 год. 28 хв. на 23 км. а.т. Т-2310 Голосків - Лука-Барська, ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, повторно протягом року, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з'явився, свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення визнав та пояснив, що сів за кермо транспортного засобу в зв'язку із збігом скрутних життєвих обставин.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, допитавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Так, положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Ч.2 ст. 126 КУпАП визначено відповідальність особи за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ч.4 цієї статті встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дослідивши постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5795174 від 24.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП встановлено, що ОСОБА_1 24.09.2025 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 20 400 грн.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
З наявної у матеріалах справи постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5795174 вбачається, що вказана постанова була вручена ОСОБА_1 відразу після її складання, тому набрала законної сили 24.09.2025р.
Водночас, суд зважає на те, що вручення даної постанови від 24.09.2025р. та набрання нею законної сили відразу, не позбавляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності права на її оскарження в апеляційному порядку. За таких обставин, вказана постанова набирає законної сили лише після закінчення її перегляду апеляційним судом або завершення строку на її апеляційне оскарження.
З урахуванням вимог ст. 289 КУпАП, десятиденний строк для подання скарги спливав 04.10.2025 року, а з огляду на те, що зазначена дата припадала на суботу (вихідний день), кінцевим строком для подання скарги було 06.10.2025 року (понеділок).
При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що станом на 03.10.2025 року, тобто на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №471948, ОСОБА_1 не звернувся із апеляційною скаргою на постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5795174 від 24.09.2025 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що складання протоколу про адміністративне правопорушення №ЕПР №471948 від 03.10.2025р. з кваліфікацією дій ОСОБА_1 як порушення ним ч.5 ст.126 КУпАП, тобто повторне вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП є передчасним, оскільки в даному випадку в зв'язку із не закінченням строку на апеляційне оскарження постанови від 24.09.2025р. вбачається наявність вчинення ще одного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та, відповідно складання протоколу саме про вчинення цього правопорушення (ч.4 ст.126 КУпАП).
Отже, те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, зокрема, повинна бути належним чином засвідчена та містити інформацію про набрання чинності, а також суду повинна бути надана інформація, що вказана постанова не оскаржувалась чи навпаки.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щодо особа що скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Згідно положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відтак, вказану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 24.09.2025р. не можна визнати належним та достатнім доказом, який би узгоджувався із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і який би свідчив про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Отже, станом на 03.10.2025 року ОСОБА_1 не був особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП, оскільки на момент складання протоколу від 03.10.25р. не закінчився визначений ст.289 КУпАП строк для апеляційного оскарження постанови про адміністративне правопорушення від 24.09.2025р., у зв'язку з цим, дії ОСОБА_1 , виражені у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування таким транспортним засобом, які мали місце 03.10.2025 року, не можуть бути беззаперечно кваліфіковані за ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака повторності.
Виходячи з обставин справи, наданих суду доказів, суд приходить до висновку про неможливість прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Наведені обставини вказують на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7, 9, 33, ч. 5 ст.125, ст.ст. 221,247,276,277,283,284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд.
Повний текст постанови виготовлений 17 жовтня 2025 року
Суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Л. В. Грицишина