Справа № 609/874/25
3/609/379/2025
20 жовтня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з СПД № 2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
16 вересня 2025 року до Шумського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №733916 від 26.08.2025. Згідно із вказаним протоколом ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП за наступних обставин.
Так, станом на 26 серпня 2025 року гр. ОСОБА_1 ухилявся від виконання обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в будинку брудно, постільна білизна брудна, антисанітарія в будинку, де проживають діти.
В судове засідання особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився, хоча судом вживались заходи щодо належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надсилання на вказану в протоколі адресу проживання судових повісток про виклик до суду. Однак на адресу суду повернулось два поштові конверти з повідомленнями про вручення поштового відправлення з довідкою про причини невручення: Адресат відсутній за вказаною адресою.
Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У Постанові ВП ВС від 12.01.2023 року у справі № 9901/278/21 було встановлено, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
При цьому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться в Шумському районному суді, про свідчить підпис ОСОБА_1 у відповідній частині протоколу. Однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань до суду не подавав.
Зважаючи на викладені обставини, ураховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, а також приймаючи до уваги строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП та зважаючи, що явка правопорушника у судове засідання не є обов'язковою, суд визнає неявку ОСОБА_1 в судове засідання безпричинною, у зв'язку з чим суд розглядає справу у його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №733916 від 26.08.2025; Актом обстеження умов проживання від 26.08.2025, складеним комісією Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, в складі зав.сектору ССД - ОСОБА_4 , заступника с/р - ОСОБА_5 , дільничного інспектора поліції - ОСОБА_6 , фахівця із соц.роботи - ОСОБА_7 , старости - ОСОБА_8 ; повторними свідоцтвами про народження дітей: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; фотознімками з місця проживання дітей та ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний, матеріальний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, а саме те, що малолітні діти проживають в антисанітарних умовах, не мають окремих спальних місць, в будинку також відсутній санвузол, панує повний безлад, відсутні їжа для дітей, а їх батько під час обстеження перебував у нетверезому стані, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 184, 268, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп (вісімсот п'ятдесят гривень) в дохід держави.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів на підставі ч.2 ст.308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень 60 копійок) в дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК