КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ
Справа № 947/16849/24
Провадження № 2-з/947/370/25
20.10.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №947/16849/24 за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.
За наслідком розгляду вказаної справи, 10.07.2024 року Київським районним судом міста Одеси було ухвалено рішення яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за надані послуги з теплової енергії станом на 01.02.2024 року в сумі 38923 гривні 23 копійки та судові витрати.
25.08.2025 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 10.07.2024 року по цивільній справі №947/16849/24.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 23.09.2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду - задоволено. Скасовано заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 10 липня 2024 року по цивільній справі №947/16849/24 за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду міста Одеси на 20 жовтня 2025 року о 14 годині 30 хвилин, з повідомленням сторін по справі.
У судове засідання призначене на 20.10.2025 року сторони по справі не з'явилась, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, однак в матеріалах справи наявні заяви від учасників справи з приводу розгляду справи за їх відсутності.
Також, 20.10.2025 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про витребування доказів, в якій остання просить суд витребувати з КП «Теплопостачання міста Одеси» наступні документи:
- документальне пояснення (розшифрування) щодо походження сум у графі «До сплати із ЗПО» у таблиці «Реєстр нарахувань та оплат за абонентом» по особовому рахунку № НОМЕР_1 ;
- копії актів, розрахунків, протоколів або інших документів, які підтверджують підстави для донарахувань у графі «До сплати із ЗПО» за 2022-2023 роки;
- пояснення, чи є такі нарахування результатом коригування загальнобудинкових показників, зміни тарифу, або виявлення попередніх розбіжностей у даних обліку;
- належним чином завірену копію договору, укладеного між КП «Теплопостачання міста Одеси» та житлово-будівельним кооперативом (ЖБК) «Центральний - 21», який обслуговує будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Приймаючи викладене та у відповідності до положень ст. 211, 223 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд вищевказаного клопотання у відкритому судовому засіданні 20.10.2025 року за відсутності сторін по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з ч.1-4 ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Судом встановлено, що до зазначеного клопотання відповідачем в порушення вимог ст. 84 ЦПК України не надано жодних доказів на підтвердження того, що у заявника є труднощі в самостійному отриманні заявлених до витребування доказів та взагалі доказів, що нею вживались заходи для отримання цих доказів, враховуючи, що заявлені до витребування докази безпосередньо стосуються інформації відносно особи відповідача та правовідносин, що виникли з нею.
На підставі викладеного, суд вважає, що клопотання відповідача про витребування доказів таким, що не відповідає вимогам встановленим ст. 84 ЦПК України, необґрунтованим належними доказами, а відтак підлягає залишенню без задоволення.
Одночасно судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,
Клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий Л. В. Калініченко