06.10.2025 Справа №607/19600/25 Провадження №3/607/7274/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.ст.124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
13.09.2025 о 16:11 м. Тернопіль проспект Злуки,23 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos р.н. НОМЕР_1 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції та допустив наїзд із транспортним засобом Volkswagen Golf р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП.
Крім того, 13.09.2025 о 16:11 м. Тернопіль проспект Злуки,23 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos р.н. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, місце пригоди залишив, чим порушила вимоги п.2.10 (а) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст.122-4 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Яхван В.М. у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 вину у вчинених правопорушеннях передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП визнає повністю.
З'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
За змістом частин 1, 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії та бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність, передбачена цією статтею, настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП доказуванню підлягають: факт того, що особа є учасником ДТП; факт порушення учасником ДТП правил дорожнього руху; факт спричинення пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; причинний зв'язок між фактом порушення особою правил дорожнього руху та наслідками, що настали.
При цьому слід зазначити, що стаття 124 КУпАП за своїм змістом є бланкетною нормою, оскільки відсилає до Правил дорожнього руху України, тому суд під час розгляду матеріалів справи повинен встановити чи порушив водій пункти ПДР України, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та чи призвело таке порушення ПДР України до спричинення пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №458296 від 19.09.2025, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог пункту 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Пункт 2.3 (б) Правил дорожнього руху передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
У відповідності до пункту 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи суд враховує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП і не може бути перекладено на суд.
У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху.
Згідно з абз. 1 п. 1.5. Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до положень пунктів 1 та 4 розділу ІХ Інструкції, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський, а також показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності).
Так, зі змісту додатку 8 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (пункт 1 розділу IX) - «Схема місця ДТП» вбачається, що на його першій сторінці міститься спеціально відведена графа для зазначення уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи особою відомостей, зокрема про дату та час ДТП.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Так, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, з чого слідує, що обов'язковою складовою об'єктивної сторони вказаного правопорушення є підтверджений факт дорожньо-транспортної пригоди.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 у даній справі, визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії та бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх повній сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №458296 від 19.09.2025; серії ЕПР1 №458302 від 19.09.2025; схемою місця ДТП від 13.09.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13.09.2025; рапортом поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП О.Ходань від 13.09.2025; рапортом зареєстровано ЄО за №5573 від 13.09.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.09.2025; протоколом огляду транспортного засобу від 19.09.2025; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5756209 від 19.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Як вбачається із довідки виданої УПП в Тернопільській області ДПП від 19.09.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 . Дане посвідчення водія підлягає вилученню у відповідності до постанови Козівського районного суду Тернопільської області №951/9/25 від 12.02.2015 року за ч.1 ст.130 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1700 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, тобто - порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів чи іншого майна та ст. 122-4 КУпАП, тобто - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП України, в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, суд, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за вчинені правопорушення вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 122-4, 124, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується штраф в подвійному розмірі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Дуда О.О.