16.10.2025 Справа №607/17857/25 Провадження №1-кп/607/1804/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 , у м. Тернополі в залі суду у підготовчому судовому засіданні, під час розгляду кримінального провадження № 12025210000000599 стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення за ч.2 ст.286 КК України,-
встановив:
Прокурор ОСОБА_3 в суді пояснила, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону та просить призначити судовий розгляд кримінального провадження Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у відкритому судовому засіданні.
Учасники судового провадження клопотань та заперечень не заявили.
З обвинувального акта вбачається, що у ньому вказано відомості, які передбачено ст.291 КПК України, тобто він відповідає вимогам закону. Отже, на підставі цього обвинувального акта необхідно призначити судовий розгляд кримінального провадження. Оскільки, підстав для розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні немає його необхідно проводити у відкритому судовому засіданні.
Крім того, прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Метою застосування щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має. Використовуючи свій паспорт для виїзду за кордон та посвідчення водія, ОСОБА_4 може виїхати за межі України як водій вантажного або пасажирського транспорту користуючись системою «Шлях». Відомості що характеризують ОСОБА_4 вказують на те, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, шляхом виїзду в іншу область України або за її межі, і тривалий час не повертатись до місця постійного проживання. Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, шляхом застосування до них погроз, з метою надання ними показань на його користь чи відмови від надання показань. У зв'язку з наведеним, прокурор просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22:00 год. до 07:00 год. та покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду; не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, перебування та/або місця роботи; здати до відповідного державного органу на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 клопотання підтримала, посилаючись на зазначені у ньому обставини. Також пояснила, що вона не підтримує раніше заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , оскільки строк дії попередньої ухвали на даний час закінчився.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 клопотань та заперечень не заявили.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд враховує те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі.
Стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та вбачається із реєстру матеріалів долучених до обвинувального акту. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Також прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Так, ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та вид покарання, яке йому може бути призначене у випадку доведення винуватості у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, може умисно переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності. Відомості які характеризують обвинуваченого вказують на те, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, шляхом виїзду в іншу область України або за її межі, і тривалий час не повертатись до місця постійного проживання.
Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідка у даному кримінальному провадженні, з метою надання ними показань в його користь чи відмови від надання показань, що може негативно вплинути на хід судового розгляду та його результати.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Суворість покарання, яке може бути призначено, як слушний елемент в оцінці ризику можливості переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Серйозність висунутих обвинувачень свідчить про те, що державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує (рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України» від 20 травня 2010 року).
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує особі, стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця проживання або навчання, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, тощо.
Вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній має місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Обвинувачений раніше не судимий, не одружений, на його утриманні неповнолітніх дітей немає.
В ході судового розгляду встановлено, що запобіжним заходом, який є співмірним з існуючими ризиками, доцільним для забезпечення дієвості даного кримінального провадження і зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків є домашній арешт в нічний час доби.
Розглядаючи питання можливості застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, слід зазначити, що з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання чи будь-які інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам передбаченим п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому підстави для обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу відсутні.
Будь-яких обставин, які би свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує саме такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено та сторонами не доведено.
Проаналізувавши наведене у сукупності, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, тому до обвинуваченого ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, із покладенням відповідних обов'язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду; не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, перебування та/або місця роботи; здати до відповідного державного органу на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, на строк два місяці.
За змістом ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи те, що прокурор відмовилася від підтримання раніше поданого клопотання про продовження запобіжного заходу, а також беручи до уваги те, що строк дії ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року на даний час закінчився, тому в задоволені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , слід відмовити
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 178, 181, 314-316, 369-372, 392 КПК України, суд, -
постановив:
На підставі обвинувального акта стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України призначити судовий розгляд кримінального провадження Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області в приміщенні за адресою м.Тернопіль вул.Котляревського, 34, у відкритому судовому засіданні, на 21 жовтня 2025 року в 12 год. 30 хв.
У задоволенні клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22:00 год. вечора до 07:00 год. ранку, на строк два місяці до 15 грудня 2025 року.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки: прибувати до суду чи прокурора за першою вимогою; не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу прокурора чи суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, перебування та/або місця роботи; здати до відповідного державного органу на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, на строк два місяці до 15 грудня 2025 року.
Копію ухвали передати до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 для виконання.
Строк дії ухвали закінчується 15 грудня 2025 року в 23 год. 59 хв.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1