Справа № 466/8080/25
Провадження № 3/466/2654/25
17 жовтня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працездатного, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
20.08.2025 року, близько 19:59 год., за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчиняв відносно своєї дружини, ОСОБА_2 , психологічне та фізичне домашнє насильство. Зокрема, ображав її, погрожував, принижував, штовхав, чим завдав шкоди її фізичному та психологічному здоров'ю. Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду для розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення повідомлень, та СМС довідкою про доставку повістки. Клопотань на адресу суду не надходило.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та був повідомлений про те, що розгляд справи відбудеться у Шевченківському районному суді м. Львова. Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся судом про дату та час судового засідання.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство, згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, - є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП України доведена та стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №139184 від 20.08.2025 року, копією термінового забороненого припису від 20.08.2025 року, рапортом працівників поліції, письмовими поясненнями потерпілої, заявою потерпілої від 20.08.2025 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, та іншими матеріалами адміністративної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки останній вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини , ОСОБА_2 .
Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, вважаю, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
В силу дії п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст.8, 39-1, 268, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (триста сорок гривень) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя І. Є. Зима