Справа № 466/7865/25
Провадження № 3/466/2596/25
17 жовтня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працездатного, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
17.08.2025 року, о 22 год 00 хв, у м. Львові, по вул. Миколайчука, 9, водій ОСОБА_1 , керував т/з «Seat Altea» з д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі відмовився. Відтак, ОСОБА_1 вимоги порушив п.2.5 ПДР, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча повідомлявся про дату та місце розгляду справи належним чином, що стверджується рекомендованими повідомленнями про особисте вручення поштового відправлення, судової повістки про виклик до суду.
При цьому, положення ст.268 КУпАП не передбачають обов'язкової участі особи при розгляді справи за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній був присутнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та був повідомлений про те, що розгляд справи відбудеться у Шевченківському районному суді м. Львова, окрім того, був повідомлений судом про дату та час судового засідання.
Згідно з п. п. а) п. 2.9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» (далі - Постанова), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5. Постанови, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 Інструкції, ознаками наркотичного алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Частина 1 ст. 130 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що вищевказаними приписами передбачена чітка процедура направлення водія на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або незгоди водія з його результатами, такий огляд, відповідно до приписів закону, проводиться в закладах охорони здоров'я. Іншого порядку не існує.
З долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку, а також в медичному закладі. Вказане також стверджується наявним в матеріалах справи Направленням до медичного закладу від 17.08.2025 року.
Зважаючи на висловлену ОСОБА_1 відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було повідомлено такого про наслідки такої відмови, а саме складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до п.2.5 ПДР правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч.1ст.130 КУпАП.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З'ясувавши обставини справи, оцінивши представлені суду докази, враховуючи встановлене при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена. Його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковано вірно, оскільки він керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'янінь та місці зупинки т/з або в медичному закладі відмовився.
Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні даного правопорушення стверджується протоколом від 18.08.2025 року серії ЕПР1 №426312, актом огляду на стан сп'яніння, згідно якого особа відмовилась від проходження огляду, направленням до медичного закладу від 17.08.2025 року, довідкою від 19.08.2025 року, згідно якої- ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 - 19.04.2014 року, відеозаписом з нагрудних камер поліцейського, рапортом працівника поліції, поясненням ОСОБА_2 (власника авто), копією постанови серії ЕНА№ 5508794 від 17.08.2025 року, та протоколом серії ЕПР1№426346, та іншими матеріалами адміністративної справи.
При накладенні адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, враховую характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника та ступінь її вини, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
В силу дії п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП ,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один ) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у дохід держави у розмірі 605,60 грн.(шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. Є. Зима