Справа № 466/10040/24
Провадження № 1-кп/466/801/24
13 жовтня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретарів с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальні акти в об'єднаному кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 12025141380000361 від 18.03.2025 року та № 12024141380001175 від 08 серпня 2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області, м. Львів, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, із середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 08.11.2022 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 4 роки, та відносно якого для розгляду скеровано обвинувальний акт до Галицького районного суду м. Львова за ч.4 ст.185 КК України, на даний момент утримується у державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» (в рамках даного кримі- нального провадження запобіжний захід застосовувався у вигляді тримання під вартою до 14.11.2025 р.) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
08.08.2024, приблизно о 14 год. 55 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 47 таємно, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 No64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом відкриття дверей проник в автомобіль марки Reno «Master» білого кольору із д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується потерпілий ОСОБА_8 , та який був припаркований за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 47 із котрого викрав: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A20», чорного кольору із серійним номером: « НОМЕР_2 » та EMAI 1: НОМЕР_3 , EMAI 2: НОМЕР_4 який знаходився в прозорому силіконовому чохлі, ринкова вартість якого на момент викрадення становила 1 212,00 грн. ( одна тисяча двісті дванадцять грн. 00 коп.) та мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А24», чорного кольору, із серійним номером: « НОМЕР_5 » та EMAI 1: НОМЕР_6 , та EMAI 2: НОМЕР_7 який знаходився в силіконовому чохлі чорного кольору, ринкова вартість якого на момент викрадення становила 4 319,00 грн. (чотири тисячі триста дев'ятнадцять грн. 00 коп.).
Після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 5 531,00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот тридцять одна грн. 00 коп.).
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Також 18.03.2025 року, приблизно о 10 год. 17 хв., ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні мережі магазину «Eva» (ТОВ «РУШ», що за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 273, таємно, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, який неодноразово було продовжено, зокрема Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 року, затвердженого Законом України №3275-IX від 27.07.2023 року, керуючись корисливим мотивом переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, з торгового прилавку магазину викрав: жіночу парфумовану воду «Moschino Toy2», ємністю 100 мл, у кількості 1 шт., вартістю 1889.53 гривень без врахування ПДВ, чоловічу парфумовану воду «Moschino Toy Boy», ємністю 5 мл, у кількості 1 шт., вартістю 166.41 гривень без врахування ПДВ, чоловічу туалетну воду «Trussardi My Land», ємністю 100 мл, у кількості 1 шт., вартістю 1413.69 гривень без врахування ПДВ, після чого не розрахувавшись за вказаний товар, пройшов повз лінію кас, покинувши приміщення вказаного магазину.
В подальшому, ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв мережі магазину ТОВ «РУШ», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Б. Хмельницького, 273, матеріальної шкоди на загальну суму 3 469,63 грн. (три тисячі чотириста шістдесят дев'ять гривень 63 коп.).
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Окрім цього, 22.03.2025 року, приблизно о 12 год. 59 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні мережі магазину «Eva», що за адресою: м. Львів, вул.Очеретяна, 31, таємно, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану в Україні введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, який неодноразово було продовжено, зокрема Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 року, затвердженого Законом України №3275-IX від 27.07.2023 року, керуючись корисливим мотивом переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, з торгового прилавку магазину викрав: чоловічу туалетну воду «Versace Pour Homme», ємністю 100 мл, у кількості 1 шт., вартістю 1316,47 гривень без врахування ПДВ, чоловічу туалетну воду «Versace Eau Fraiche», ємністю 50 мл, у кількості 1 шт., вартістю 1043,17 гривень без врахування ПДВ, чоловічу туалетну воду «Trussardi My Land», ємністю 100 мл, у кількості 1 шт., вартістю 1113,69 гривень без врахування ПДВ, після чого не розрахувавшись за вказаний товар, пройшов повз лінію кас, покинувши приміщення вказаного магазину.
В подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв мережі магазину ТОВ «РУШ», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Очеретяна, 31, матеріальної шкоди на загальну суму 3473,33 грн (три тисячі чотириста сімдесят три гривні 33 коп.).
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та пояснив, що дійсно він 08.08.2024, приблизно о 14 год. 55 хв. перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 47 таємно, шляхом вільного доступу та відкриття дверей проник в автомобіль марки Reno «Master» білого кольору із д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований за адресою: м. Львів, вул.Джерельна, 47 звідки викрав: мобільні телефон марки «Samsung Galaxy A20» та «Samsung Galaxy А24» з силіконовими чохлами чорного кольору. Однак, телефони повернуті, майнова шкода відсутня. Також повідомив, що викрав в магазині Єва парфуми на загальну суму 6942 грн. 96 коп. і розпорядився такими на власний розсуд. Збитки не відшкодовані. Цивільний позов визнає.
Потерпілий ОСОБА_8 подав заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності. Призначення покарання залишає на розгляд суду.
Представники ТзОВ «Руш» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подали клопотання про розгляд провадження у їх відсутності.
Представник ОСОБА_10 08.04.2025 року подав позовну заяву, якою просив стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» (код 32007740) шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 8 442 грн. (вісім тисяч чотириста сорок дві) гривні 96 коп. (майнова шкода у розмірі 6942 грн. 96 коп; та витрати на правничу допомогу 1500 грн.).
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого, а також доказами що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується визнавальними показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 в суді, зібраними та дослідженими в ході судового розгляду доказами, його дії слід вірно кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України за ознакою - таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України повністю та об'єктивно доведена.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст.12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчи- неного злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
У справі №205/7091/16-к від 17.10.2019 ВС розтлумачив судову дискрецію у кримінальному судочинстві та звернув увагу на міжнародно-правове регулювання зазначеного інституту.
Так, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду, принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є молодого віку, працездатний, не працевлаштована, згідно довідок на обліку у психоневрологічному та наркодиспансері не числиться, котрий 08.11.2022 року засуджений Шевченківським районним судом м.Львова за ст. 186 ч. 2, ст. 70 ч.4 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 4 роки, звільнений по відбутті строку покарання 04.06.2024 та за кілька місяців знову вчинив тяжкий умисний злочин проти власності. Шкода за епізодом викрадення мобільних телефонів відшкодована шляхом повернення таких власнику, за викрадену продукцію в магазині Єва шкода не відшкодована. А тому обираючи міру покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливо без ізоляції від суспільства і вважає що відсутні підстави для застосування положення ст.75 КК України
Обставини, що пом'якшують покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - рецидив злочину.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції частини статті за якими кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі.
08.04.2025 року через систему «Електронний суд» представник потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» адвокат ОСОБА_10 подав цивільний позов в інтересах цивільного позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» спричинену шкоду у розмірі 8442, 96 грн. (майнова шкода у розмірі 6942,96 грн. та витрати на правничу допомогу розмірі 1500, 00 грн.)
Вказане мотивує тим, що 18.03.2025 року та 22.03.2025 року ОСОБА_4 перебуваючи в магазині «Eva» (ТОВ «РУШ», що за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 273 та за адресою: м. Львів, вул. Очеретяна, 31), таємно, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану в Україні, викрав: жіночу парфумовану воду «Moschino Toy2», ємністю 100 мл, у кількості 1 шт., вартістю 1889.53 гривень без врахування ПДВ, чоловічу парфумовану воду «Moschino Toy Boy», ємністю 5 мл, у кількості 1 шт., вартістю 166.41 гривень без врахування ПДВ, чоловічу туалетну воду «Trussardi My Land», ємністю 100 мл, у кількості 1 шт., вартістю 1413.69 гривень без врахування ПДВ; чоловічу туалетну воду «Versace Pour Homme», ємністю 100 мл, у кількості 1 шт., вартістю 1316,47 гривень без врахування ПДВ, чоловічу туалетну воду «Versace Eau Fraiche», ємністю 50 мл, у кількості 1 шт., вартістю 1043,17 гривень без врахування ПДВ, чоловічу туалетну воду «Trussardi My Land», ємністю 100 мл, у кількості 1 шт., вартістю 1113,69 гривень без врахування ПДВ. В подальшому обвинувачений розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав Товариству з обмеженою відповідальністю «РУШ» матеріальної шкоди на суму 3469, 63 грн. та на суму - 3473, 33 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно із ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
На підставі наведеного, суд вважає, що цивільний позов потерпілого Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок вчинення кримінального правопорушення підлягає задоволенню у повному обсязі, та з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» спричинену шкоду у розмірі 8442, 96 (вісім тисяч чотириста сорок дві гривні 96 коп.)
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 09 серпня 2024 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави строком на 60 днів до 06.10.2024 включно. Ухвалою суду від 04.10.2024 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02 грудня 2024 року включно. У відповідності до положень ст. 182, 183 КПК України визначено заставу у розмірі 25 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб - що складає 75700,00 грн. та покладено на обвинуваченого, обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
Ухвалою суду від 25.11.2025 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 23 січня 2025 року включно з визначеним раніше розміром застави у 25 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб - що складає 75700,00 грн. та покладено на обвинуваченого, обов'язки, які визначені ухвалою суду від 04.10.2025 року, а також додатковими обов'язками.
18.12.2024 року ОСОБА_4 звільнений із Львівської установи виконання покарань (№19) у зв'язку із внесенням застави мамою ОСОБА_11 у розмірі - 75700,00 грн. Внесена застава в дохід держави не зверталась.
Судом з'ясовано, що обвинуваченим не порушувалися обовязки, які були заначені в ухвалі суду від 09.08. та 04.10.2025 року. Після звільнення з СІЗО ОСОБА_4 прибував до суду та не уникав судового слідства без поважних причин.
Відтак, суд приходить до переконання, що заставу слід повернути заставодавцю.
Витрати, пов'язані із залученням експерта - покласти на ОСОБА_4 .
Питання речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.
Керуючись ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 5 /п'яти/ років 2 /два/ місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжений ухвалою суду від 15.09.2025 року залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Зарахувати у строк виконання покарання термін перебування ОСОБА_4 під вартою в місцях попереднього ув'язнення з розрахунку день за день з 09 серпня 2024 року і до 18 грудня 2024 року та з 26 березня 2025 року і до дня ухвалення вироку.
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» (ЄДРПОУ 32007740) шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 8 442 грн. (вісім тисяч чотириста сорок дві) гривні 96 коп. з яких майнова шкода у розмірі 6942 грн. 96 коп. та витрати на правничу допомогу - 1500 грн.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 09.08.2024 року - скасувати.
Речові докази у справі, а саме:
- мобільний телефон марки «Samsung» моделі «SM-A245F/DSN», із серійним номером « НОМЕР_5 » у чохлі чорного кольору, ІМЕі1: НОМЕР_6 , ІМЕі 2: НОМЕР_7 ,
- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A20» моделі «SM-A205FN», із серійним номером « НОМЕР_8 », у силіконовому чохлі, прозорого кольору, ІМЕі: НОМЕР_3 , ІМЕі: НОМЕР_4 , які упаковано у спец - пакет НПУ СУ SUD2038866 -повернути власнику ОСОБА_8 .
- одяг: сорочку голубого кольору, рюкзак чорного кольору та взуття, який упаковано у спец-пакет НПУ СУ SUD4026099 повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Речовий доказ, який постановою слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 від 08.08.2024 про визнання речовим доказом, а саме: DVD-R диск, на якому містяться відеозаписи з камер відеоспостереження ТЦ «Форум», що знаходиться за адресою - м. Львів, вул.Під Дубом, 7-Б - залишити при матеріалах справи.
Речовий доказ, який постановою слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 від 09.08.2024 про визнання речовим доказом, а саме: 1 взірець змиву з рук та 1 ПЛС із слідами пальців рук - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 3 786, 40 /три тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 40 копійок/ витрат за проведення товарознавчої експертизи №СЕ-19/114-24/18885-ТВ від 04.09.2024 та проведення дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/114-24/18890-Д від 16.08.2024.
Відмовити у задоволенні клопонання прокурора ОСОБА_5 про стягнення застави в доход держави.
Повернути заставодавцю - ОСОБА_11 , РНОКПП - НОМЕР_9 , внесену на рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області на виконання ухвали Шевченківського районного суду м.Львова від 25.11.2024 року в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР №12024141380001175 від 08.08.2024 року, заставу за обвинуваченого ОСОБА_4 у сумі 75700, 00 гривень (квитанція 9363-9351-6959-6094 від 18.12.2021 р. про внесення коштів через АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), що знаходиться на рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області UA 59820172 03552 1900 2000 0007 57, ЄДРПОУ 26306742, МФО 820172.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1