Єдиний унікальний номер 317/4335/25
Провадження № 1-кп/317/514/2025
20 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082230000506 від 11.08.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, має середню технічну освіту, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працевлаштований, інвалід, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий:
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 приблизно влітку 2022 року (точні дата та час не встановлені під час досудового розслідування), маючи умисел на незаконне придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, діючи в порушення вимог Положення «Про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів з гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів», яким передбачено порядок отримання дозвільних документів на придбання вибухових речовин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час несення служби у лавах ЗСУ на території Комишуваської ОТГ Запорізького району Запорізької області (точне місце не встановлено під час досудового розслідування) знайшов два тубуси, в яких знаходився піроксиліновий порох, тим самим здійснив придбання вибухової речовини, який у подальшому перевіз до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та в подальшому почав зберігати його без мети збуту до моменту його виявлення та вилучення працівниками поліції під час проведення обшуку 22.08.2025.
Так, 22.08.2025 в період часу з 07 год. 07 хв. до 10 год. 33 хв. під час проведення санкціонованого обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_1 в приміщенні господарчої споруди на полиці біля входу виявлено та вилучено пластинчаті речовини, схожі на піроксиліновий порох, загальною вагою 1089 г, які перебували в двох тубусах циліндричної форми.
Згідно з висновком експерта № CE-19/108-25/19652-ФХВР від 28.08.2025
надані на дослідження речовини у вигляді напівпрозорих стрічок коричневого кольору є вибуховою речовиною - двохосновним нітроцелюлозним (бездимним) порохом, які здатні до вибухового перетворення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 обставини викладені в обвинувальному акті визнав повністю, зазначив, що вину визнає беззаперечно та пояснив, що влітку 2022 року під час несення служби у лавах ЗСУ на території Комишуваської ОТГ Запорізького району Запорізької знайшов два тубуси, в яких знаходився порох, зазначений порох взяв для власного використання, а саме для розпалювання плити та перевіз разом із особистими речами до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 . У 2025 році приблизно в серпні місяці зазначений порох було вилучено під час обшуку, з нежитлового приміщення (майстерні), що знаходиться на території його домоволодіння. Зазначив, що мети збуту пороху не мав. Вину свою визнав повністю, розкаюється у вчиненому та готовий понести покарання, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування, які доводять його провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, просив суворо не карати.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Оскільки обвинувачений дав показання в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини, враховуючи думку прокурора, який вважав, що можливо розглянути кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого, який також не заперечував проти вказаного порядку розгляду провадження, а також з'ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України постановив не досліджувати докази відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, при цьому допитати обвинуваченого та вивчити матеріали кримінального провадження в частині які характеризують особу обвинуваченого.
Проти такого порядку дослідження доказів не заперечують учасники судового провадження.
Оцінивши встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду, а його дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, є безробітним, на час розгляду справи відомості про перебування обвинуваченого на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога відсутні, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є його щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно із ст. 67 КК України, не встановлені.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни..
Так, у відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, належить до категорії тяжких.
За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та його наслідків, думку прокурора, зважаючи на наслідки кримінального правопорушення, для досягнення цілей покарання, встановлених статтею 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України - у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкцій статті.
Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.
У той же час, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого та його наслідків, відсутність шкоди, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_4 остаточного покарання у вигляді позбавлення волі та із застосування ст. 75, 76 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових злочинів, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На переконання суду саме таке покарання буде мати необхідний і достатній виховний ефект. Воно буде сприяти нейтралізації негативних настанов, прищепленню поваги до закону.
Документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судової експертизи в сумі 2674 грн. 20 коп. слід віднести на рахунок держави, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України проведення експертиз здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам з Державного бюджету України. Тому вказана сума за проведення експертиз не підлягає стягненню з обвинуваченого.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 1 ст. 263 КК України, ст. 100, 122, 349, 368, 370, 374, 376, 392, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Витрати за проведення експертизи віднести на рахунок держави.
Речові докази: двохосновний нітроцелюлозний (бездимний) порох загальною вагою 1089г. - звернути на користь держави та передати на потреби Збройних Сил України.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Запорізький районний суд Запорізької області, при цьому відповідно ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1