Справа № 308/14799/25
1-кс/308/6103/25
17 жовтня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42025072210000294 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Стебник Львівської області, з вищою освітою, неодруженого, який має на утриманні неповнолітніх дітей 2006 р.н. (зі слів) та 2016 р.н., який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №42025072210000294 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42025072210000294 від 03 жовтня 2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині вересня місяця 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на лікуванні у Золотоношівській лікарні Черкаської області познайомився з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та після тривалого спілкування ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 поїхати до нього додому погостювати. Через деякий час вони приїхали до місця проживання ОСОБА_4 у місті Бровари Київської області, де ОСОБА_4 показав ОСОБА_7 різного роду військове спорядження, а також ніж розвідника стрілецький (НРС), після чого ОСОБА_7 поїхав до місця свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
Надалі, 22 вересня 2025 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_7 та запропонував виставити оголошення про продаж ножа розвідника стрілецького (НРС) за грошову винагороду у розмірі 100 000 грн., з яких 20 000 грн. ОСОБА_4 обіцяв передати останньому ( ОСОБА_7 ) за його продаж. Після цього, ОСОБА_7 виставив оголошення про продаж вказаного предмету (ножа розвідника стрілецького) на особистій сторінці під назвою « ОСОБА_8 » у соціальній мережі «Фейсбук».
24 вересня 2025 року ОСОБА_9 , у ході моніторингу соціальної мережі «Фейсбук», помітив публікацію щодо продажу ножа, після чого написав смс-повідомлення на номер мобільного телефону, який був зазначений у мережі «Фейсбук», а саме НОМЕР_1 (який належить ОСОБА_7 ) щодо продажу так званого «трофейного ножа» за грошові кошти в сумі 100 000 гривень. У ході вказаного спілкування, ОСОБА_7 надав контактний номер телефону ОСОБА_4 , яка нібито здійснює продаж зазначеного «трофейного ножа».
Надалі, ОСОБА_9 зателефонував до ОСОБА_4 , й у ході цієї телефонної розмови, останній повідомив тактико-технічні характеристика ножа розвідника стрілецького (НРС), тобто що вказаний ніж є бойовою справною зброєю, а також останній зазначив, що якщо ОСОБА_9 цікавить купівля вказаної зброї, то він найближчим часом відправить зазначений предмет за допомогою Нової пошти ОСОБА_7 , а останній, у свою чергу, передасть цей предмет ОСОБА_9 .. Також, ОСОБА_4 висунув вимогу ОСОБА_9 надати грошові кошти у розмірі 20 000 гривень безпосередньо ОСОБА_7 , а решту грошових коштів у розмірі 80 000 гривень необхідно буде перерахувати ОСОБА_4 на банківську карту.
На виконання заздалегідь обумовленого спільного злочинного плану, 03 жовтня 2025 року близько 17:01 год. ОСОБА_7 діючи всупереч вимогам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998, тобто діючи без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, реалізовуючи заздалегідь обумовлений із ОСОБА_4 злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання та збут вогнепальної зброї, перебуваючи у відділенні «Нової пошти», що за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Ставне, вулиця Центральна, 87, отримав посилку №59001466975832 від ОСОБА_4 , яку останній відправив 02.10.2025 з відділення №3, що за адресою: Київська область, місто Бровари, в середині якої знаходився ніж розвідника стріляючий (НРС), який являється атиповою однозарядною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю калібру 9 мм , а також клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої діЇ, та здійснив дії, спрямовані на забезпечення перебування у власному володінні, а саме: у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та незаконно зберігав ніж розвідника стріляючтй (НРС) за місцем свого проживання до 08 жовтня 2025 року.
У подальшому, 08 жовтня 2025 року близько 12:40 год., ОСОБА_7 , діючи всупереч вимогам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998, тобто діючи без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , передав, тобто незаконно збув ОСОБА_9 , який діяв під контролем правоохоронних органів, вогнепальну зброю, а саме: ніж розвідника стріляючий (НРС), а останній передав ОСОБА_7 раніше обумовлені грошові кошти у розмірі 100 000 грн., з яких 80 000 грн. за вказівкою ОСОБА_4 було домовлено надіслати останньому, й після отримання ОСОБА_7 зазначених грошових коштів, останній був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: у зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
15 жовтня 2025 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 615 КПК України.
15 жовтня 2025 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 15.10.2025; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 15.10.2025; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 16.10.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 06.10.2025; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 08.10.2025; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 08.10.2025; протокол огляду та вручення імітаційних грошових коштів від 07.10.2025; висновок експерта №КСЕ-19/107-25/12337 від 09.10.2025 та іншими матеріалами у їх сукупності.
Сторона обвинувачення зазначає, що відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий у клопотання вказує, що ОСОБА_4 на підставі вагомих доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому у випадку визнання винним, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років; є особою, стан здоров'я якої не перешкоджає утриманню під вартою. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому та просив задовольнити. Вказав, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вказав що визнає вину, просив не застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання пі вартою, буде з'являтися на виклики та виконувати усі покладені на нього .
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що ОСОБА_4 визнає свою вину, дав покази, розкаюється. Крім того, вказує, що ризики вказані в клопотанні не підтверджені та не обґрунтовані. Просив врахувати, що ОСОБА_4 раніше не судимий, є ветераном війни, має значні проблеми із здоров'ям. Просив обрати домашній арешт в нічний час або особисте зобов'язання.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №42025072210000294 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за фактом того, що 08 жовтня 2025 року близько 12:40 год., ОСОБА_7 , діючи всупереч вимогам Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998, тобто діючи без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , передав, тобто незаконно збув ОСОБА_9 , який діяв під контролем правоохоронних органів, вогнепальну зброю, а саме: ніж розвідника стріляючий (НРС), а останній передав ОСОБА_7 раніше обумовлені грошові кошти у розмірі 100 000 грн., з яких 80 000 грн. за вказівкою ОСОБА_4 було домовлено надіслати останньому, й після отримання ОСОБА_7 зазначених грошових коштів, останній був викритий та затриманий працівниками правоохоронних органів.
Згідно протоколу про затримання підозрюваного від 15.10.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затримано о 16 год. 30 хв. 15.10.2025 року за адресою: м. Бровари, вул. Героїв України, 22, в порядку ст.208 КПК України.
15.10.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в межах кримінального провадження за №42025072210000294 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме: у зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Запобіжний захід має обиратися виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 та іншими нормами КПК України, а також щоб запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Застосування запобіжного заходу з будь-якою іншою метою, наприклад, з метою покарання особи за кримінальне правопорушення, з метою добитися показань стосовно її причетності до кримінального правопорушення тощо неприпустиме.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, та яке у відповідності до положень ст.12 КК України є тяжким злочином.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: протокол допиту свідка від 06.10.2025, протокол додаткового допиту свідка від 08.10.2025, протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 08.10.2025, протокол огляду та вручення імітаційних грошових коштів від 07.10.2025, висновок експерта №КСЕ-19/107-25/12337 від 09.10.2025, протоколу допиту підозрюваного від 16.10.2025 року, вважаю, обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Варто зауважити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року суд вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. При цьому, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Разом із тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що підозрюваний має вищу освіту, неодружений, має на утриманні неповнолітніх дітей 2006 р.н. (зі слів) та 2016 р.н., раніше не судимий, є ветераном війни, інвалідом 2 групи, в 2019 році нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня, отримав травму, пов'язану із захистом Батьківщини, з 09.09.2025 по 22.09.2025 проходив лікування в стаціонарі з діагнозом: не госпітальна двобічна полі сегментарна ліворуч, субтотальна праворуч пневмонія важкого ступеню тяжкості кл. гр. 4. ЛН ІІ набряк легень.
Разом з тим, під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не наведено переконливих доказів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи те, що під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні, то слідчий суддя вважає за необхідне застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч.3 ст.176 КПК України).
Згідно зі ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст.181 КПК України).
Приймаючи до уваги, що в ході розгляду клопотання було встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а також наявні ризики, передбачені п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, зважаючи на обставини встановлені в ході розгляду клопотання та наведені вище дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний час доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби.
Із матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Такий запобіжний захід, з урахуванням встановлених під час судового розгляду клопотання обставин, на думку слідчого судді, є цілком співмірним, відповідає особі підозрюваного, відповідатиме інтересам досудового розслідування та є достатнім для запобіганню встановленим під час розгляду клопотання ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, менш суворий запобіжний захід, ніж домашній арешт, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження.
Частиною 6 ст.181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Слідчий суддя застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до двох місяців в межах строку досудового розслідування.
На підставі п.2 ч.3 ст. 202 КПК України ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти та зобов'язати прибути до місця свого проживання у визначений в ухвалі час доби.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 193, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний час доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби.
Покласти на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали та строк дії запобіжного заходу - до 05 грудня 2025 року (включно).
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 05 грудня 2025 року (включно).
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору.
Ухвалу для негайного виконання надіслати в органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1