Справа № 304/782/25 Провадження № 2/304/482/2025
07 жовтня 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 13 472, 40 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 12 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи 39861924) та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 75385491 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000 грн, строком на 29 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підписуНОМЕР_3, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Того ж дня позикодавець на виконання п. 1 вказаного договору виконав своє зобов'язання - передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4 000 грн шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництва платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес»), що підтверджується первинним бухгалтерським документом - платіжною інструкцією №daffaed0-6cfd-48a0-9c8d-bfb89e6fc75c від 12 серпня 2021 року. Згідно з довідкою № КД-000018738/ТНПП від 13 березня 2025 року ТОВ «ФК Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між компанією/ТОВ «ФК Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції - 12 серпня 2021 року, сума 4 000 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу daffaed0-6cfd-48a0-9c8d-bfb89e6fc75c. Оскільки компанія не здійснює операції з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Враховуючи вищевикладені умови договору позики та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 0 грн, заборгованість останнього складає 13 472, 40 грн, з яких 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 9 472, 40 грн - сума заборгованості за відсотками. 21 грудня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35017877) уклали Договір факторингу № 2112, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 75385491 від 12 серпня 2021 року. 31 березня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43311346) уклали Договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 75385491 від 12 серпня 2021року. Відповідно до Реєстру прав вимог від 31 березня 2023 року до договору факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 472, 40 грн. Зазначає, що відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики № 75385491 від 12 серпня 2021 року та заборгованості за процентами не виконані перед позикодавцем (первісним кредитором), ні перед позивачем, що набув право вимоги за вказаним договором позики на підставі договору факторингу. З огляду на вищевикладене просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики № 75385491 від 12 серпня 2021 року в розмірі 13 472, 40 грн, з яких 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 9 472, 40 грн - сума заборгованості за відсотками, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422, 40 грн і витрати, понесені на правничу допомогу, в розмірі 3 500 грн.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 03 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, однак у поданій позовній заяві просила розгляд справи проводити в її відсутності, в якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів. Копія позовної заяви із додатками скерована позивачем відповідачеві, перед зверненням до суду, що підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 12 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір позики № 75385491 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), згідно з умовами якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики. Сума позики становить 4 000 грн, строк позики - 29 днів, процентна ставка (базова) є фіксованою і становить 1,99 % на день. Дата надання позики - 12 серпня 2021 року, а дата повернення позики (останній день) - 10 вересня 2021 року. Орієнтовна реальна процентна ставка - 913, 04 %, орієнтовна загальна вартість позики - 4 807, 94 грн.
Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що: ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачене ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування пролонгації, йому зрозумілі.
Цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Так, за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогудійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, суд установив, що Договір позики № 75385491 від 12 серпня 2021 року укладений сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, судом не встановлено.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22) та інших, які враховуються судом при вирішенні спору.
Також суд установив, що 21 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 2112, відповідно до умов якого Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей (Додаток № 1 до цього договору), в розмірі Портфеля Заборгованості. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали Клієнту за кредитними договорами (Право вимоги). З моменту відступлення Прав вимоги, всі гарантії, надані Боржниками щодо Портфеля заборгованості, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі пов'язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та неоплачених Боржниками процентів та всі способи забезпечення зобов'язань, пов'язані з Портфелем заборгованості. Перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги за Портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей (з одночасною передачею Реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля заборгованості та набуває відповідні Права вимоги. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора відповідних Прав вимоги та є невід'ємними частинами цього договору. Акти прийому-передачі Реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього договору.
Оскільки Акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованості в електронному вигляді за Договором факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року був підписаний сторонами вказаного договору 21 грудня 2021 року, тому після цього ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги за Договором позики № 75385491 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 12 серпня 2021 року та прав кредитора ОСОБА_1 .
Крім цього, 31 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (Фактор) було укладено Договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до умов якого Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей (Додаток № 1 до цього договору), в розмірі Портфеля Заборгованості. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали Клієнту за кредитними договорами (Право вимоги). З моменту відступлення Прав вимоги, всі гарантії, надані Боржниками щодо Портфеля заборгованості, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі пов'язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та неоплачених Боржниками процентів та всі способи забезпечення зобов'язань, пов'язані з Портфелем заборгованості. Перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги за Портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей (з одночасною передачею Реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля заборгованості та набуває відповідні Права вимоги. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора відповідних Прав вимоги та є невід'ємними частинами цього договору. Акти прийому-передачі Реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього договору.
Оскільки Акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру заборгованості в електронному вигляді за Договором факторингу № 310323-ФК від 31 березня 2023 року був підписаний сторонами вказаного договору 31 березня 2023 року, тому після цього ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги за Договором позики № 75385491(на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 12серпня 2021 року та прав кредитора ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім цього встановлено, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання, а саме не проводив платежі для погашення заборгованості, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 000 грн та заборгованість за відсотками у період з 12 серпня по 10 вересня 2021 року у розмірі 2 308, 40 грн.
Що стосується позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за відсотками за період з 10 вересня 2021 року по 25 березня 2025 року, то задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з таких норм цивільного законодавства.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, нарахування процентів поза межами строку кредитування, до дня повного виконання зобов'язань, є безпідставним.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України передбачено наслідки порушення договору позичальником, зокрема, якщо він своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання за Договором позики № 75385491 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 12 серпня 2021 року, у добровільному порядку суму боргу не повернув, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за вказаним договором у розмірі 6 308, 40 грн, з яких: 4 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 2 308, 40 грн - сума заборгованості за відсотками, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо витрат на правничу допомогу слід зазначити таке.
Згідно з частиною 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України). Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
За приписами частин 4-6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, суд ураховує загальні засади цивільного процесуального законодавства та критерії відшкодування, їх доцільність та співрозмірність, відсутність належним чином висловлених заперечень з боку відповідача.
Суд наголошує, що при розгляді справи учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Так, стороною відповідача не подано заперечень проти розміру витрат на професійну (правничу) допомогу відповідно до приписів частини першої статті 182 ЦПК України.
Отже, враховуючи наведене обґрунтування, наявні докази на підтвердження надання правової допомоги адвокатом Ткаченко Ю.О. із урахуванням наведеного стороною позивача Договору про надання правової допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О., Витягу від 07 березня 2025 року з Акту № 8-ІІ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року та Акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги, зокрема: вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви, та підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі) вартістю 3 500 грн.
Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579933511.1 від 07 березня 2025 року позивачем здійснено на рахунок Ткаченко Ю.О. оплату згідно акту №8-П приймання наданої правничої допомоги від 07 березня 2025 року за Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року у розмірі 801 500 грн, у тому числі відносно ОСОБА_1 - 3 500 грн.
Суд уважає, що витрати, понесені позивачем, є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв'язку із виконанням умов договору про правничу допомогу).
З огляду на вказані норми права, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим та доведеним, а відповідач, у свою чергу, з приводу розміру правової допомоги заперечень не надавав, а тому витрати на правову допомогу в розмірі 3 500 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
В цьому контексті суд зауважує, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім цього, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються, у разі часткового задоволення позову, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з урахуванням наведених обставин та положень закону, витрати на сплату судового збору, які повинен сплатити відповідач позивачу, становлять 1 134, 16 грн (2 422, 40 грн * 46,82 %), що пропорційно розміру з адоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 509, 510, 524, 526, 527, 530, 533, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 141, 258-259, 265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ: 43311346) заборгованість в розмірі 6 308 (шість тисяч триста вісім) гривень 40 копійок.
У задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ: 43311346) заборгованості за відсотками за період з 10 вересня 2021 року по 25 березня 2025 року - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ: 43311346) судовий збір у розмірі 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) гривні 16 копійок та 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346; місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А.
Відповідач: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча:Гевці В. М.