Справа №: 302/1429/25 3/302/573/25
20.10.2025 селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП, за протоколом від 03.10.2025 року серії ВАВ №170269, складеним поліцейським ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Шегута О.М., стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої, особи з інвалідністю ІІ групи, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 11.04.2005 року, виданий Міжгірським РВ УМВС України в Закарпатській області, протягом року до адмінвідповідальності не притягалася, номер телефону: НОМЕР_2 ,
03.10.2025 року біля 12 год 00 хв на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ображала нецензурними словами свого чоловіка ОСОБА_2 , чим вчинила психологічне насильство в сім'ї, унаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров'ю потерпілого.
Ці дії ОСОБА_1 працівник поліції кваліфікував за ст.173-2 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явилася, будучи належно повідомленою про судове засідання, що підтверджено довідкою з судової програми «Діловодство суду» у виді доставки СМС-повідомлення, про що є підтвердження в справі.
Суд зазначає, що з огляду на практику, викладену в рішенні ЄСПЛ, зокрема у справі «Пономарьов проти України», заява N 3236/03, п.41, від 03.04.2008 сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A.v.Spain) від 07.07.1989).
Враховуючи практику викладену в рішеннях ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . Суддею взято до уваги також те, що ОСОБА_1 ознайомлена з протоколом про адміністративне правопорушення, що стверджено її підписом і відміткою про те, що справу за складеним протоколом розглядатиме Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Потерпілий ОСОБА_2 у залі судового засідання зазначив, що в день зазначений в протоколі він сварився з дружиною у зв'язку з тим, що вона прийшла додому з пляшкою горілки, адже ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями. Саме ОСОБА_1 викликала працівників поліції. Останні два дні вони з дружиною примирилися, просить суд не притягати її до адмінвідповідальності.
Оцінивши вищенаведене, позицію потерпілого, матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.
Працівниками поліції надано в справу такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення від 03.10.2025 року серії ВАВ №170269, який підписаний ОСОБА_1 без доповнень та зауважень з вказівкою, що пояснення ОСОБА_1 додані на окремому аркуші;
- рапорт працівника поліції ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, який зареєстрований в ЖЄО 03.10.2025 року за №9494, згідно якого 03.10.2025 року о 16 год 12 хв надійшов рапорт співробітника про те, що в ході виконання завдання по ЄО-9487 від 03.10.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство стосовно свого чоловіка ОСОБА_2 ;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких вона разом з чоловіком ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 , у день та час зазначений в протоколі ОСОБА_2 нецензурно висловлювався у її адресу, виганяв з будинку та погрожував фізичною розправою, тілесних ушкоджень ОСОБА_1 завдано не було;
- письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 03.10.2025 року, згідно яких 03.10.2025 року о 12 год він на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 .Бистрий колов дрова, між подружжям виникла сімейна сварка у ході якої вони ображали нецензурними словами одне одного, після чого ОСОБА_1 викликала поліцію;
- протокол про адмінправопорушення серії ВАД №694332 від 03.10.2025 року, згідно якого 03.10.2025 року близько 12 год 00 хв ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_1 , а саме нецензурно висловлювався в її адресу, виганяв з будинку, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду психологічному здоров'ю потерпілої. Ці дії ОСОБА_2 працівник поліції кваліфікував за ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Диспозиція статті 173-2 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв'язок між ними.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 03.10.2025 року біля 12 год 00 хв на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 .Бистрий ОСОБА_1 ображала нецензурними словами свого чоловіка ОСОБА_2 , чим вчинила психологічне насильство в сім'ї, унаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров'ю потерпілого.
У той же час з пояснень потерпілої особи встановлено, що між подружжям виникла сімейна сварка пов'язана із вживанням ОСОБА_1 алкогольних напоїв. При цьому з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_2 нецензурно висловлювався у її адресу, виганяв з будинку та погрожував фізичною розправою. Натомість саме ОСОБА_1 викликала працівників поліції згідно з рапортом працівника поліції ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, який зареєстрований в ЖЄО 03.10.2025 року за №9487 (витяг зі справи №302/1431/25).
Доказів, що ОСОБА_1 заподіяла шкоду потерпілому шляхом порушення його прав і свобод, матеріали справи не містять. У судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив, що між подружжям виник конфлікт.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між подружжям конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства в розумінні вимог ст.173-2 КУпАП.
Отже, вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом», а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 278-280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 ч.1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення цієї постанови.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 294 КУпАП.
Постанова складена 20.10.2025 року.
Суддя: В. П. Кривка