Справа № 487/6974/25
Провадження № 3/487/1576/25
20.10.2025 м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., за участю секретаря судового засідання Тутової С.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодружений, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
17 вересня 2025 року в Заводський районний суд м Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 442952 від 04.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
З протоколу серії ЕПР1 № 442952 від 04.09.2025 слідує, що 03.09.2025 о 22:10 год у м. Миколаєві на перетині проспекту Центрального та вулиці Генерала Олекси Алмазова, громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Ауді» (державний номерний знак НОМЕР_1 ) не стежив за дорожньою обстановкою та був не уважний та не обережний, не дотримався швидкісного режиму, при зміні напрямку руху здійснив наїзд на електроопору ЛЕП. Внаслідок цього транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3.б ПДР України - порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу та не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Окрім того, відносно ОСОБА_1 був складений та направлений на адресу суду протокол серії ЕПР1 № 442935 від 04.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, згідно якого за вказаних у протоколі ЕПР1 № 442952 від 04.09.2025 обставин, він керував вказаним автомобілем, не маючи права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, щиро розкаявся, зазначив, що зробив належні висновки та просив суворо не карати.
У судовому засіданні матір неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просила суд суворо не карати її сина. Зазначила, що вона сама надала дозвіл синові на керування автомобілем, а саме на здійснення паркування, знаючи, що у нього немає водійських прав. Ураховуючи обставини, що склалися, зроблено належні висновки та претензій до сина вона не має.
Приймаючи рішення у даній справі, суд ураховує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція статті 124 КУпАП, визначає, що порушення правил дорожнього руху учасниками дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Положеннями Закону України «Про дорожній рух», визначаються та регулюються суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Згідно з п. 1.3. учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Так, відповідно до п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, а п. 2.1.а) вимагає від водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вивчивши обставини, викладені у матеріалах справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 , які мали місце 03.09.2025, є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, виходячи з того, що у вказаний час він, керуючи транспортним засобом марки «Ауді» (державний номерний знак НОМЕР_1 ), не маючи права на керування, не стежив за дорожньою обстановкою та був не уважний, внаслідок чого вчинив ДТП, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень підтверджена обставинами, викладеними у протоколах про адміністративні правопорушення серія ЕПР1 № 442952 від 04.09.2025 та серії ЕПР1 № 442935 від 04.09.2025; схемою місця ДТП, яка сталась 03.09.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та безпосередніми поясненнями в судовому засіданні; відеозаписами на DVD-диску з місця події, зробленими з нагрудної камери поліцейського.
В матеріалах справи також міститься довідка УПП в Миколаївській області від 04.09.2025 про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами,
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Положенням ст.14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух тощо.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з с. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Судом встановлено, що на момент вчинення адміністративних правопорушень 03.09.2025 ОСОБА_1 був неповнолітньою особою, якому виповнилося 16 років.
Згідно з ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями, зокрема, 121-127, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Визначаючи міру відповідальності, суд приймає до уваги вік ОСОБА_1 , відсутність у нього джерела доходу та той факт, що вчиненні правопорушення не потягли тяжких наслідків, а за кермо автомобіля він сів з дозволу матері, яка, не зважаючи на пошкодження транспортного засобу, претензій до сина не має та просила його суворо не карати. За такого суд вважає необхідним та достатнім для виховання неповнолітнього ОСОБА_1 , а також запобіганню вчинення ним нових правопорушень застосувати такий захід впливу як попередження.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП, не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
Керуючись статтями 13, 24-1, 124, 221, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 126 КУпАП та на підставі ст. 24-1 КУпАП застосувати до нього заходи впливу у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя: К.М. Скоринчук