Справа № 487/3294/25
Провадження № 1-кс/487/4473/25
20.10.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12023153030000463 від 24.11.2023
встановив:
06.10.2025 ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого дізнавача МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання від 28.09.2025, а також роз'яснити останньому ст. 61 КПК України.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що СД Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023153030000463 від 24.11.2023, відомості про яке внесені до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2023. Зазначене кримінальне провадження стосується порушень посадовими особами ГУ Пенсійного фонду України в Миколаївській області законодавства про працю за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України. 14.12.2023 постановою дізнавача його було визнано потрепілим в зазначеному кримінальному провадженні. 24.09.2025 ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про визнання його цивільним позивачем та подав відповідний цивільний позов. Разом з тим дізнавачем ОСОБА_6 було відмовлено у задоволенні його клопотання про що зазначено у постанові від 28.09.2025. Дану постанову скаржник вважає незаконною, в зв'язку з чим змушений був звернутися до слідчого судді.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги скарги підтримав, просив про їх задоволення.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що СД Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023153030000463 від 24.11.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
14.12.2023 постановою дізнавача ОСОБА_3 було визнано потерпілим у кримінальному провадженні.
24.09.2025 ОСОБА_3 звернувся до органу досудового розслідування з клопотанням про визнання його цивільним позивачем, додавши до клопотання цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної йому злочином.
Згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Отже, надання особі статусу потерпілого у кримінальному провадженні є результатом прийняття відповідного процесуального рішення, яке слідчий, прокурор приймають у формі постанови, коли реально створюються відповідні умови і особі забезпечується можливість реалізації передбачених законом прав. Після винесення постанови про визнання особи потерпілим відбувається ознайомлення її з передбаченими в законі правами і обов'язками та роз'яснення їх, а також допит особи у якості потерпілого. Відсутня потреба у наданні особі пам'ятки про права і обов'язки, як це було в момент виникнення відповідного статусу.
Разом з тим статтею 56 КПК України, серед іншого передбачено право потерпілого протягом кримінального провадження на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Тобто участь особи у кримінальному провадженні у якості потерпілого пов'язана з реалізацією наданих йому прав і виконання покладених на нього обов'язків. Ціль участі потерпілого у кримінальному провадженні пов'язана з необхідністю відновити порушені права або компенсувати завдану злочином шкоду (або одночасно перше і друге), здебільшого вона носить обвинувальний характер, оскільки потерпілий зацікавлений викрити особу у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Крім того ч. 1-3 ст. 61 КПК України передбачено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
Згідно з п. 2 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 р. потерпілий в кримінальному провадженні має право заявити цивільний позов про відшкодування моральної шкоди. Таким чином, якщо особі завдано матеріальної шкоди і вона заявила вимогу про її відшкодування, вона повинна одночасно визнаватись і цивільним позивачем.
Як вбачається з матеріалів скарги, дізнавачем 14.12.2023 було залучено ОСОБА_3 до кримінального провадження № 12023153030000463 у якості потерпілого.
Відповідно до Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (29.11.1985 р.) під терміном "жертва" (потерпілий) розуміють осіб, яким індивідуально чи колективно завдано шкоду, включаючи тілесні ушкодження чи моральну шкоду, емоційні страждання, матеріальну шкоду чи істотне обмеження їх прав у результаті дії чи бездіяльності, що порушують діюче національне кримінальне законодавство, включаючи закони, що забороняють зловживання владою.
Тобто підставами для визнання фізичної особи потерпілим у кримінальному провадженні є шкода, яка їй заподіяна внаслідок здійснення дій, котрі кримінальним законом визнаються злочинними, або відмови від вчинення таких дій (бездіяльності) іншою особою.
Разом з тим, дізнавач визнаючи ОСОБА_3 потерпілим, зазначив в оскаржуваній постанові від 28.09.2025 року про відсутність доказів спричинення потерпілому майнової або моральної шкоди, що суперечить одне одному.
При цьому слідчий суддя наголошує, що нормами КПК України не передбачено обов'язок органу досудового розслідування приймати рішення у вигляді постанови про визнання потерпілого цивільним позивачем.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає що скарга ОСОБА_3 в частині скасування постанови дізнавача від 28.09.2025 року підлягає задоволенню.
Крім того, ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги, на підставі чого слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 в чсатині роз'яснення дізнавачу ст. 61 КПК України
Керуючись статтями 200-201, 303 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого дізнавача МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 про відмову у задоволенні клопотання від 28.09.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1