Справа № 473/2804/25
іменем України
"20" жовтня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 13 лютого 2019 року АТ «Ідея Банк» уклало зі ОСОБА_1 . Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки №С-609-006920-19-980.
Відповідно до договору АТ «Ідея Банк» зобов'язалося відкрити на користь ОСОБА_1 поточний рахунок з видачею міжнародної платіжної картки «MasterCard» та встановленням на рахунку відновлювальної кредитної лінії з максимальним розміром у 200 000 грн та з лімітом на дату укладення договору в 30 000 грн, а відповідач зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 24 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом, щомісячну комісію за обслуговування основної картки у визначеному в окремих тарифах розмірі (10 грн), а також інші комісії за надання додаткових послуг.
25 липня 2023 року АТ «Ідея Банк» уклало з ТОВ «Росвен Інвест Україна» (на цей час - ТОВ «Свеа Фінанс) Договір факторингу №01.02-31/23, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору за №С-609-006920-19-980 від 13 лютого 2019 року.
Позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 29 травня 2025 року виникла заборгованість у загальному розмірі 88 342,30 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом - 29 784,85 грн;
-заборгованість за процентами - 58 557,45 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в окремому клопотанні просив про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в окремій заяві не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що 13 лютого 2019 року АТ «Ідея Банк» уклало зі ОСОБА_1 . Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки №С-609-006920-19-980.
Відповідно до договору АТ «Ідея Банк» зобов'язалося відкрити на користь ОСОБА_1 поточний рахунок з видачею міжнародної платіжної картки «MasterCard» та встановленням на рахунку відновлювальної кредитної лінії з максимальним розміром у 200 000 грн та з лімітом на дату укладення договору в 30 000 грн, а відповідач зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 24 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом, щомісячну комісію за обслуговування основної картки у визначеному в окремих тарифах розмірі (10 грн), а також інші комісії за надання додаткових послуг.
25 липня 2023 року АТ «Ідея Банк» уклало з ТОВ «Росвен Інвест Україна» (на цей час - ТОВ «Свеа Фінанс) Договір факторингу №01.02-31/23, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору за №С-609-006920-19-980 від 13 лютого 2019 року.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
З матеріалів справи вбачається, що АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали між собою кредитний договір, узгодили у ньому усі істотні умови, позичальник підписав правочин.
Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов'язків позичальника у кредитних правовідносинах з АТ «Ідея Банк».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов'язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
За встановленого, з укладенням 25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та позивачем Договору факторингу №01.02-31/23, права та обов'язки первісного кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредитного договору, перейшли до позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованості та виписки з рахунку позичальника, станом на 29 травня 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 88 342,30 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом - 29 784,85 грн;
-заборгованість за процентами - 58 557,45 грн.
Проте суд не в повній мірі погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором.
Суд встановив, що кредитодавець дійсно здійснював нарахування позичальнику процентів за користування кредитом за встановленою процентною ставкою та в межах встановленого строку кредитування.
У той же час кредитодавець, окрім процентів, також нараховував ОСОБА_1 комісію за обслуговування основної картки у розмірі 10 грн щомісячно, за рахунок списання якої збільшувався розмір заборгованості за кредитом.
Ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов'язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що якщо у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 та інших.
Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.
Суд встановив, що кредитний договір не містить конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням картки.
Тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати відповідну комісію є нікчемними.
З банківської виписки з рахунку позичальника вбачається, що за період кредитування банк списав та включив до розміру кредиту (тіла кредиту) комісію за обслуговування картки у розмірі 40 грн.
Тому заборгованість за кредитом (тілом кредиту) підлягає зменшенню на 40 грн.
Таким чином, заборгованість за кредитним договором станом на 29 травня 2025 року становить 88 302,30 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом - 29 744,85 грн;
-заборгованість за процентами - 58 557,45 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також слід стягнути 2 421,19 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6; код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за Угодою про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки №С-609-006920-19-980 від 13 лютого 2019 року, що утворилася станом на 29 травня 2025 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 29 744 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 85 копійок; заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 58 557 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 45 копійок, а всього в загальному розмірі 88 032 (вісімдесят вісім тисяч тридцять дві) гривні 30 копійок, а також 2 421 (дві тисячі чотириста двадцять одну) гривню 19 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв