Справа № 127/31119/25
Провадження № 2/127/6903/25
14 жовтня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,
До Вінницького міського суду Вінницької області через свого представника адвоката Лещенко С.В. звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Згідно із абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Даний позов подано до Вінницького міського суду Вінницької області 02.10.2025.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Таким чином, виходячи з положень п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», розмір судового збору за звернення до суду з вимогами майнового характеру, в залежності від його розміру, буде становити суму не менше 1211,20 грн та не більше 15140 грн.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено вимоги майнового характеру, загальна сума яка заявляється до стягнення з відповідача на користь позивача становить 635039,18 грн, яку позивачем визначено як ціну позову. Разом з тим позивач просить стягнути з відповідачів інфляційні втрати і 3% річних за період з 30.08.2023 по 01.09.2025 у розмірі 387839,18 грн, та 6000 доларів США як плату з користування позиковими коштами.
Як роз'яснено у п. 11 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014, порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак, якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.
Грошовою одиницею України є гривня (ст. 99 Конституції України), однак, позивачем не визначено суму у гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу встановленого Національним банком України на день подання позову.
Позивачем сплачено судовий збір 07.10.2025 в розмірі 6350,39 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Проте, враховуючи відсутність відомостей про офіційний курс гривні до іноземної валюти долар США, встановленого Національним банком України на день сплати позивачем судового збору в сумі 6350,39 грн (абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»), не зрозумілим є з якої ціни позову виходив позивач сплачуючи судовий збір в розмірі 6350,39 грн.
Відсутність зазначених відомостей, перешкоджає з'ясуванню судом відповідності суми судового збору 6350,39 грн визначеного позивачем самостійно та сплаченого за звернення до суду з даним позовом, вказаним вище вимогам законодавства щодо розміру судового збору який повинен сплатити позивач за звернення до суду з заявленою вимогою майнового характеру.
Враховуючи, що дата подання позову та дата сплати позивачем судового збору є різними, як зазначено у п. 11 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014, судовий збір визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.
Таким чином, позивачу або його представнику потрібно зазначити ціну позову в національній валюті відповідно до офіційного курсу іноземної валюти - долара США до національної валюти гривні, у разі необхідності доплатити судовий збір, виходячи з положень п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4, абз. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та на виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України подати документ, який що підтверджує доплату зазначеного розміру судового збору.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Жмудь