Справа № 149/1911/25
Провадження №2/149/852/25
Номер рядка звіту 38
іменем України
(заочне)
20.10.2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі в складі:
головуючої судді Робак М. В.,
при секретарі Поліщук Л. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ТОВ" Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ"Споживчий центр" звернулось до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 21700 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 15.10.2024 між сторонами укладено кредитний договір №15.10.2024-100001729, за яким ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 7000 грн. строком на 140 дні. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з нього заборгованість за кредитом у судовому порядку.
Ухвалою від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданій до суду заяві позов підтримав та просить розглянути справу без його присутності. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про що свідчить підпис відповідача у списку осіб повідомлених про розгляд справи.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
15.10.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 15.10.2024-100001729, який складається із пропозиції про укладення кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» (оферти), додатку до анкети та заявки відповідача ОСОБА_1 від 15.10.2024 року, його відповіді про прийняття пропозиції (акцепт) та підтвердження укладення електронного договору (а.с. 15-22).
Договір укладений на таких умовах: сума кредиту 7000,00 грн., строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання, первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів.
Згідно довідки iPay.ua від 15.10.2024 року о 16:38:02 год. ОСОБА_1 було перераховано 7000 грн. на картку НОМЕР_1 , номер транзакції -538734064 за кредитом №15.10.2024-100001729( копія а.с. 11).
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованосіт за кредитним договором № 15.10.2024-100001729 від 15.10.2024 заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору складає 7000 грн. -основний борг; 9800 проценти, 1400 грн- комісія, 3500 грн- неустойка, а разом 21700 грн.( копія а.с. 12).
Позивач виконав свої зобов'язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в межах обумовлених сум, що підтверджується наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч.7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Таким чином, враховуючи вище наведене, суд вважає підставною і такою, що підлягає до задоволення вимогу позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 15.10.2024-100001729 від 15.10.2024 року у загальному розмірі 18200 грн, у тому числі: 7 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 9800 грн нараховані проценти; 1400 грн комісійні платежі.
Щодо вимог про стягнення пені.
Слід зазначити, що відповідно до Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»(далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення"Цивільного кодексу Українипунктом 18. Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимог про стягнення пені слід відмовити.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач доказів щодо погашення заборгованості за кредитним договором не надав, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором у розмірі 18200 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 141, 247, 258-259, 263-265, 263, 264, 265, 280-284, 352, ЦПК України суд,
Позов задовольнити частково .
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ:37356833, МФО 305299,р/ НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № 15.10.2024-100001729 від 15.10.2024, що складає 7000 грн. -основний борг; 9800 проценти, 1400 грн- комісія, а разом 18200 грн.
В іншій частині відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_3 ) суму сплаченого судового збору прапорційно задоволеним вимогам в сумі 2032,00 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Марина РОБАК