Справа № 148/2264/25
Провадження №2/148/1118/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,
при секретарі Ліванчук А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тульчині у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В провадженні суду перебуває вищевказана справа.
До початку розгляду справи по суті від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі, згідно якої він просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору та присудити стягнення понесених позивачем судових витрат з відповідача на підставі ч.3 ст.142 ЦПК України. Справу слухати у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі слід закрити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості в сумі 9200 грн за кредитним договором №01.11.2024-100002382 від 01.11.2024.
Представник позивача у своїй заяві вказав, що не підтримує своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, оскільки 14.10.2025 відповідачем сплачено 9200 грн в погашення заборгованості по кредитному договору №01.11.2024-100002382. Також зазначено, що витрати, понесені на сплату судового збору відповідачем не компенсовані.
Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відтак, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для вирішення судом вищевказаного спору, оскільки такого спору на даний час немає.
Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст.255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч.1 ст.255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Аналогічного висновку дійшов ВС у постановах від 15.11.2023 у справі №522/3680/22, від 31.07.2023 у справі №335/8285/22.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається із заяви про закриття провадження у справі, виконання договірних зобов'язань відповідачем відбулося після відкриття провадження, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору. При цьому, суд вважає, що заява представника позивача про закриття провадження у справі фактично є заявою про відмову позивача від позову у зв'язку з погашенням боргу відповідачем.
З практики ЄСПЛ випливає, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу juranovitcuria.Тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 по справі №662/397/15-ц.
Таким чином, враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем була сплачена після відкриття провадження у справі, що унеможливлює закриття провадження у справі через відсутність предмета спору, а заяву представника позивача про закриття провадження у справі суд розцінює як заяву про відмову від позову у зв'язку з погашенням боргу, тому, з урахуванням класичного принципу jura novit curia, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про закриття провадження у справі, проте із застосуванням положень п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Враховуючи викладене, та те, що підстав для не прийняття заяви про відмову від позовних вимог судом не встановлено, суд дійшов висновку, що провадження підлягає закриттю у зв'язку із відмовою представника позивача від позову, а не з підстав відсутності спору.
Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Беручи до уваги той факт, що відповідач сплатив позивачу заборгованість за кредитним договором №01.11.2024-100002382 від 01.11.2024 після відкриття провадження у справі, тому наявні підстави передбачені ч.3 ст.142 ЦПК України для стягнення з нього документально підтверджених судових витрат позивача по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (а.с.1).
Керуючись ч.3 ст.142, п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд,-
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження якого: вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ, 01032, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 , судові витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: