Справа № 930/1447/25
Провадження № 1-кп/930/222/25
20.10.2025 року Немирівський районний суду
Вінницької області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020000000633 від 06.05.2025 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубовець Немирівського районну Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , солдата військової частини НОМЕР_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, який має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше несудимого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
ОСОБА_3 06.05.2025 близько 22.50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння (1,7 %), керуючи автомобілем «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись на 469 км+150 м автодороги М-30 «Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине», у напрямку м. Гайсин Вінницької області, неподалік с. Нижча Кропивна Гайсинського району Вінницької області, з врахуванням дорожніх умов, а саме мокрого стану проїзної частини дороги та попереджувального знаку аварійної зупинки транспортного засобу, який був виставлений на проїзній частині дороги, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, при зміні напрямку руху праворуч, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на праве узбіччя та допустив наїзд на задню частину припаркованого на правому узбіччі автомобіля «Opel Movano», державний номерний знак НОМЕР_3 , водій якого ОСОБА_7 , проводив ремонтні роботи.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в ділянці голови; закритого перелому правої стегнової кістки; закритої черепно-мозкової травми в вигляді забою головного мозку, травматичного субарахноїдального крововиливу, перелому кісток лицевого черепа; закритої тупої травми грудної клітки в вигляді численних двобічних переломів ребер, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та стоять в прямому причинному зв?язку зі смертю. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок травматичного шоку, який розвинувся на фоні сполучної травми тіла. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_8 виявлено наявність етилового спирту в концентрації (1 %).
Порушення ОСОБА_3 вимог п. 10.1 «Правил дорожного руху» знаходиться у причинному зв?язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - настанням смерті ОСОБА_8 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся, надав суду покази, що того дня в обід вживав алкогольні напої. Того ж дня разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_8 , він рухався на автомобілі в напрямку м. Гайсин, під час руху його засліпило світло фар зустрічного автомобіля, та він різко викрутив руля в право та здійснив зіткнення зі стоячим на узбіччі автомобілем, внаслідок вказаного зіткнення отримала травми його цивільні дружина, яка від отриманих травм померла.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 , мати ОСОБА_8 , надала суду покази, що до неї подзвонила сестра та повідомила, що донька загинула, розбилася на автомобілі. Її покійна дочка та обвинувачений проживала в цивільному шлюбі понад 10 років, мають двох спільних дітей 6 і 10 років. Претензій до обвинуваченого немає та просить його суворо не карати.
Покази обвинуваченого і потерпілої відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою усіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істиною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає, що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого
Обставинами, які, відповідно до норми ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем солдата військової частини НОМЕР_1 , за місцем служби характеризується задовільно, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше несудимого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утримані дох неповнолітніх дітей, враховує думку потерпілої, яка просила суд обвинуваченого судово не карати.
За таких обставин суд доходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_3 в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 08.05.2025 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з моменту затримання, тобто з 07.05.2025, який в подальшому продовжували.
З урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 07.05.2025 по дату набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 необхідно рахувати з дати набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити попереднім - тримання під вартою.
Документально підтверджені витрати на проведення експертиз по кримінальному провадженню, слід стягнути з обвинуваченого відповідно ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 65 - 67, 286 КК України, ст. ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 07.05.2025 по дату набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дати набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - залишити без змін тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 12 925 грн 30 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2025 на майно, а саме: транспортний засіб «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 21.12.2023, який належить ОСОБА_9 ; осип уламків червоного та оранжевого кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ WAR 1570348.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12021020000000319 від 20.06.2021, а саме:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 21.12.2023 , який належить ОСОБА_9 - повернути власнику;
- осип уламків червоного та оранжевого кольору, який поміщено до спеціального пакету НПУ WAR 1570348 - знищити;
- транспортний засіб «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_4 - повернути власнику;
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суду Вінницької області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1