Справа № 131/1572/25
Провадження № 1-кс/131/305/2025
"10" жовтня 2025 р. м. Іллінці
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 ,
дізнавача - старшого дізнавача СД Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 в м.Іллінці Вінницької області скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на постанову старшого дізнавача СД відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 25 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
26 вересня 2025 року ОСОБА_3 і ОСОБА_5 звернулися до слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області із скаргою на постанову старшого дізнавача СД відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 25 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
В обґрунтування доводів скарги вказано, що 25.08.2025 року старшим слідчим СД відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 була винесена постанова про закриття кримінального провадження №12025025250000056, в зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки Акт про відмову від підписання Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8), виданий працівниками Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Іллінецької міської ради, не є підробленим, зокрема містить в собі відомості інформативного характеру та не спричиняє наслідки правового характеру, таким чином не являється офіційним.
Про рішення дізнавача про закриття кримінального провадження скаржники дізналися 17 вересня 2025 року після отримання копій оскаржуваної постанови «наручно».
Дане рішення дізнавача, на їх думку, прийнято передчасно, без належного дослідження обставин кримінального правопорушення, аналізу та оцінки зібраних доказів у кримінальному провадженні. Зокрема зазначають, що у матеріалах кримінального провадження існує чимало доказів, які суперечать один одному у зв'язку з тим фактом, що посадові особи, вказані в заяві, і дізнанавачі ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП України в Вінницькій області використали уривки різних постанов для приховування своєї злочинної діяльності чим порушили КК України, КПК України, Конституцію України.
Дізнавач не використав примітку ст. 358 КК України, а скористався загальним визначенням офіційний документ, чим порушив ч.2 ст.9 КПК України та ч.1 ст.367 КК України визнавши Акт про відмову від підписання Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8), виданий працівниками Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Іллінецької міської ради, не є підробленим, зокрема містить в собі відомості інформативного характеру та не спричиняє наслідки правового характеру, таким чином не являється офіційним. Відмічає, що оскільки цей документ є неофіційний то він не може підтвердити законність Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Зазначають, що Акт відмови має бути оформлений у відповідності до встановлених форм, де чітко вказується, хто відмовляється (особа, яка звертається), дата (число і рік) та хто приймає відмову (представник відповідного органу). Документ без зазначеної особи та дати вважається неповним і не може служити доказом факту відмови, оскільки не зрозуміло, хто саме і коли відмовляється від певних дій чи прав.
Враховуючи вищевикладене вважають, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 був використаний завідомо підроблений документ, а саме Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Також відмічають, що у заяві до ВП №3 Вінницького РУП ГУНП України в Вінницькій області від 12.08.2025 року була надана інформація про зловживання службовим становищем (ст.364 КК України), службове підроблення (ст.366 КК України), службову недбалість (ст.367 КК України), групою осіб (ст.28 КК України), що не було досліджено, але ч.2 ст.9 КПК України, зобов'язує слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
На думку скаржників, фактично група осіб, які займають службове становище намагаються приховати службову недбалість та супутні злочини з допомогою слідчого (свідомою чи несвідомою). Також, доказом небажання до неупередженого і всебічного розслідування є примус поліції почати досудове розслідування за фактом злочину, вказаного в заяві.
У даній постанові були також недостовірні факти про постанову №560, а саме приховання повного тексту постанови для виправдання службової недбалості ст.367 КК України, та не видача оригінала документа, а саме Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8) від 24.07.2025року. Зокрема, постанова №560 від 16.05.2024 р. регулює порядок призову під час мобілізації та є основним нормативним актом щодо оформлення відстрочки, в тому числі для догляду за хворими. Постанова №859 від 23.09.2020 р. - це інший документ, який не стосується процедури оформлення догляду під час мобілізації і не може бути підставою для відмови в ньому. Постанова №560 від 16.05.2024 року не може опиратися на Постанову №859 від 23.09.2020 року. Для відмови в догляді слід керуватися умовами Постанови №560 та додатками до неї, а не іншими постановами, які можуть регулювати інші сфери.
Крім того, вказано, що додаткової експертизи слідчим не призначалось, хоча були для того усі підстави. Встановити істину по справі за допомогою знань лише слідчого не представляється можливим, оскільки такі дослідження потребують спеціальних знань, за для чого і повинна була би бути призначена додаткова експертиза в порядку ст. 242 КПК України, на дослідження якої мали би бути надані нові докази. Лише після отримання висновків експертизи можна робити висновки про можливість або неможливість встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8) комісією без виїзду за місцем проживання особи за якою здійснюється постійний догляд.
Окрім того, досудовим слідством не проводились одночасні допити осіб, свідчення яких не узгоджуються один з одним, а саме: необхідно провести одночасний допит в порядку ч. 9 ст. 224 КПК України: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .. Дані слідчі дії також могли б допомогти встановити істину у справі.
Винесена дізнавачем постанова, всупереч ч. 2 ст. 9 КПК України, не може відповідати принципу всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.
Вважають, що досудовим слідством проведені не всі можливі слідчі дії та не назначені усі необхідні експертні дослідження, не досліджені усі докази, внаслідок чого висновок про закриття кримінального провадження № 12025025250000056 є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження від 25.08.2025 року такою, яка підлягає скасуванню.
У зв'язку із вказаним, згідно поданої скарги, заявники ОСОБА_3 і ОСОБА_5 просять скасувати постанову старшого дізнавача СД відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 25 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та зобов'язати посадових осіб Відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП України у Вінницькій області повідомити їх письмово у встановленому законом порядку та строк про початок поновленого досудового розслідування вказаних злочинів та про проведення всіх слідчих (розшукових) дій, а також надати витяг з ЄРДР заявникам ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та зобов'язати посадових осіб Відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП України у Вінницькій області надати статус потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав вимоги скарги.
Скаржник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, в поданій заяві вимоги скарги пітримав, просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Старший дізнавач СД відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що досудове розслідування проведено повно, всі доводи заяви про кримінальне правопорушення перевірені повно і об'єктивно, за наслідками якого прийнято оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження, яка, на її думку, відповідає вимогам КПК України, а тому просила в задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дізнавача, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно пункту 3 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
З матеріалів кримінального провадження №12025025250000056 вбачається, що ОСОБА_3 і ОСОБА_5 є заявниками у даному провадженні і, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, як заявники мають право оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вказують ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , копію оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 25 серпня 2025 року ними отримана 17 вересня 2025 року, а 26 вересня 2025 року подано скаргу, тобто скаргу подано в межах строку, визначеного ч.1 ст.304 КПК України. Тому, вважаю, що строк на оскарження постанови не пропущено.
Згідно частини другої статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
В частині першій статті 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до частини першої, другої статті 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Однак, в порушення вимог діючого законодавства, дізнавач не провів усіх необхідних слідчих дій з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.
Статтею 284 КПК України чітко визначено підстави для закриття кримінального провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть обставин, та відповіді на всі питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Дослідивши зміст оскаржуваної постанови, встановлено відсутність у тексті мотивувальної частини такої постанови даних про проведення ряду слідчих дій, спрямованих на перевірку доводів викладених у заяві про кримінальне правопорушення та вжиття будь-яких заходів, спрямованих на повне та всебічне встановлення обставин кримінального провадження. При цьому, дізнавач своє рішення не мотивував та не навів у постанові доводи на обґрунтування свого висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
З огляду на викладене, слід дійти висновку, що дізнавач без проведення необхідного обсягу слідчих дій, оцінки доказів та їх перевірки, зробив передчасний висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження.
Встановлено, що 12 серпня 2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися до ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення - вчинення підписантами Акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24.07.2025 року щодо ОСОБА_3 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 службового підроблення групою осіб за попередньою змовою, установивши на власний розсуд, що факт постійного догляду не підтверджено, та склали фіктивний акт про відмову від підписання Акту від 24.07.2025 року без зазначення дати і осіб.
Заявники підозрювали, що таким чином, у результаті вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою, ОСОБА_5 незаконно позбавляють послуги з догляду на непрофесійній основі, можливості обстеження та лікування в медичних закладах, а ОСОБА_3 - довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації шляхом видачі організованою групою службових осіб за попередньою змовою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до них неправдивих відомостей.
На думку заявників, вказані особи причетні до діянь, які містять сукупність ознак складу злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ст. 190 та ст. 28 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області №131/1281/25 від 15.08.2025 року скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволена. Зобов'язано уповноважену особу відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за вищезазначеною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_5 від 12 серпня 2025 року та розпочати досудове розслідування.
На виконання даного судового рішення внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025250000056 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч. 4 статті 358 КК України.
СД Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за заявою ОСОБА_3 і ОСОБА_5 за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, щодо використання завідомо підробленого документа працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . Досудове розслідування даного кримінального провадження №12025025250000056 здійснювалось старшим дізнавачем СД ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 .
Згідно постанови старшого дізнавача СД Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 25 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження, кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Постановляючи оскаржуване рішення, старший дізнавач послалась на те, що під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення з метою встановлення всіх обставин вчиненого правопорушення допитано ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які входили до складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду, та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , які підписували акт про відмову ОСОБА_3 від підписання Акту про встановлення факту факту здійснення особою постійного догляду, свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , враховуючи, що акт про відмову від підписання Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8) відповідно до порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період згідно з Постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», виданий працівниками Управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Іллінецької міської ради, не є підробленим, зокрема, містить в собі відомості інформативного характеру та не спричиняє наслідки правового характеру, таким чином не являється офіційним, тому відсутня подія кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, в зв'язку із чим зазначене кримінальне провадження дізнавачем закрито на підставі п.1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Однак, в процесі проведення досудового розслідування дізнавачем не були належним чином досліджені всі обставини кримінального провадження та не зібрані докази відповідно до ст. 93 КПК України, на підставі яких дізнавач мав би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Крім того, дізнавачем не було проведено ряд необхідних слідчих дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів по факту внесеного до ЄРДР кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а саме: при проведенні досудового розслідування дізнавачем не встановлено повно та об'єктивно обставини кримінального правопорушення, вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не надано обґрунтовану юридичну оцінку встановленим обставинам; не проведено в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі необхідні слідчі дії, результатом чого буде прийняття законного та обґрунтоване рішення, а тому проведене досудове розслідування не можна вважати повним та всебічним, а оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.
Так, дізнавачем було допитано ОСОБА_3 , однак в ході його допиту не встановлено чи надавався йому для ознайомлення Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24.07.2025 року (додаток 8) та чи відмовлявся він від його підписання. Крім того, в судовому засіданні останнім висловлювалася фактично незгода із прийнятим комісією рішенням, викладеним у Акті про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24 липня 2025 року (додаток 8), зокрема вчинення порушення комісією із встановлення факту здійснення особою постійного догляду при розгляді поданої ним заяви, зокрема щодо обов'язкового відвідування місця проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд. Однак дізнавачем не перевірено дану обставину та не встановлено, чи оскаржувалося скаржниками дане рішення комісії.
При цьому, згідно матеріалів кримінального провадження установлено, що дізнавачем у ході розслідування не допитано самого заявника ОСОБА_5 щодо з'ясування всіх обставин даної події та розкриття об'єктивної сторони, оскільки лише заявник може повідомити про обставини, які на його думку мають склад кримінального правопорушення. Дізнавачем не вжито заходів передбачених ст.ст. 133-143 КПК України щодо виклику заявника ОСОБА_5 для його подальшого допиту.
Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, на підставі яких дізнавачем зроблено висновок про те, що вищевказаний Акт (додаток8) не є підробленим.
Посилання скаржників на інші порушення, такі як не призначення додаткової ектспертизи слідчим не знаходять підтвердження у матеріалах кримінального провадження. Разом з тим, скаржниками не надано та відсутні в матеріалах кримінального провадження дані про безпідставну відмову дізнавача у визнанні ОСОБА_3 і ОСОБА_5 потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, дізнавач не вчинила та не ініціювала здійснення ряду необхідних слідчих дій, направлених на збирання належних та допустимих доказів з метою встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення.
Оскільки закриття кримінального провадження є одним із способів остаточного вирішення, провадження має закриватися після всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин та після надання оцінки дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів. Відповідно до закону, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, має бути викладена суть заяви особи, фактичні обставини, має бути надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що здійснює захист своїх прав.
Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею встановлено, що висновки дізнавача про закриття кримінального провадження ґрунтуються на неповному та поверхневому досудовому розслідуванні, а постанова про закриття кримінального провадження винесено передчасно, при винесенні оскаржуваної постанови, дізнавачем в порушення вимог ч.2 ст. 9 КПК України не надано належної правової оцінки обставинам кримінального правопорушення, не обгрунтовано про відсутність необхідності проведення інших слідчих дій та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутності події кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що доводи, на які посилаються ОСОБА_3 і ОСОБА_5 в скарзі є обґрунтованими, тому постанова дізнавача про закриття кримінального провадження від 25 серпня 2025 року підлягає скасуванню, а скарга - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307,309 КПК України, слідчий суддя-
Скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на постанову старшого дізнавача СД відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 25 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, - задовольнити.
Скасувати постанову старшого дізнавача СД Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 25 серпня 2025 року про закриття кримінального провадження відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Матеріали кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2025 року за №12025025250000056 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, повернути СД Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - для продовження досудового розслідування.
Повний текст ухвали оголошений 20 жовтня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_22